Інформаційний вибух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поширення в популяції Homo sapiens нових функціонально-поведінкових відмінних ознак у вигляді корисних навичок інформаційної взаємодії. a — населення Землі; b — грамотність; c — читання-друкування — доступність всім грамотним; d — отримання радіо-, телевізійної інформації (кількість приймачів); e — інформаційний зв'язок через телефони, комп'ютери, інтернет (к-ть телефонів, комп'ютерів, користувачів Інтернет)[1]

Інформаційний вибух — швидке збільшення кількості публікацій або об'єму даних і ефект, який виникає як наслідок.[2] Зростання кількості доступних даних ускладнює процес управління інформацією, що призводить до інформаційного перевантаження. Оксфордський словник англійської мови вказує на використання цієї фрази в статті журналу «New Statesman[en]» у березні 1964 року.[3] Станіслав Лем описав цю проблему і інфляцію культури, яку вона викликає, в «Summa Technologiae[en]» (1964),[4][5] повторюючи пізніше неодноразово (наприклад, сатирично — в «Перикаліпсисі» зі збірки «Абсолютний вакуум», 1971).

Цивілізаційні тренди розвитку інформаційного суспільства характеризуються тим, що в 2002 році людством було вироблено інформації 18 ∙ 108 байт (18 Ексабайт). За п'ять попередніх років людством було вироблено інформації більше, ніж за всю попередню історію. Обсяг інформації в світі зростає щорічно на 30 %. В середньому на людину в рік у світі виробляється 2,5 ∙ 108 байт[6]. Сучасна революція в інформаційних технологіях характеризується тим, що на 7 млрд осіб припадає 6 млрд телефонів (дані компанії «Ericsson», 2012), 6 млрд телевізійних установок («Guinnes Today», 2012), 2 млрд комп'ютерів («Gartner», 2012), 2,3 млрд інтернет-користувачів («Internet World Stats», 2012).

Способи накопичення знань з надмірною кількістю електронної інформації (наприклад, злиття даних можуть допомогти при добуванні даних) існують з 1970-х років. Ще однією загальноприйнятою методикою роботи з такою кількістю інформації є якісне дослідження.[7] Такий підхід має на меті організувати інформацію, синтезувати, класифікувати та систематизувати для більш зручного і простішого пошуку.

Паперові носії[ред. | ред. код]

Наукові журнали[ред. | ред. код]

У 1950—1970 роки дійсно спостерігався величезний приріст наукових публікацій. Однак в XXI столітті багато наукових напрямків втратило державну підтримку в таких «наукових державах», як Росія і США. Внаслідок того кількість публікацій різко зменшилася, а деякі журнали припинили видаватися.

Електронні носії[ред. | ред. код]

У галузі електронних комунікацій в самому кінці XX століття виникло вибухоподібне зростання різноманітних приватних публікацій у Всесвітній мережі. Кількість блогів подвоюється кожні 6 місяців[8].

За статистикою, обсяг цифрової інформації подвоюється кожні вісімнадцять місяців. Здебільшого (до 95 %) цей потік складається з неструктурованих даних (лише 5 % складають різні бази даних — тим чи іншим чином структурована інформація).

Вікі-коллаборативні портали. Кількість статей в них зростає експоненціально[9].

Теорія трьох революцій[ред. | ред. код]

Е.Тоффлер ввів в науковий обіг теорію трьох революцій, згідно з якою людство пережило вже аграрну і промислову революції і стоїть на порозі інформаційної революції. Вчені стверджують, що в історії розвитку цивілізації відбулося кілька інформаційних революцій — перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни у сфері обробки інформації. Наслідком подібних перетворень було придбання людським суспільством нової якості[10].

Перша революція[ред. | ред. код]

Перша революція пов'язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З'явилася можливість передачі знань від покоління до покоління.

Друга революція[ред. | ред. код]

Друга революція (середина XVI ст.) викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Третя революція[ред. | ред. код]

Третя революція (кінець XIX ст.) зумовлена винаходом електрики, завдяки якій з'явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати і накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Четверта революція[ред. | ред. код]

Четверта революція (70-і рр. XX ст.) пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп'ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп'ютери, комп'ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційні комунікації). Цей період характеризують три фундаментальні інновації:

  • перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних;
  • мініатюрізація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;
  • створення програмно-керованих пристроїв і процесів.

Споріднені терміни[ред. | ред. код]

Так як «інформація» в електронних засобах масової інформації часто використовується синонімічно з «даними», термін інформаційний вибух тісно пов'язаний з концепцією зливу даних (англ. data flood). Іноді термін «злив інформації» використовується також. Всі вони, в загалом, зводяться до постійно зростаючої кількості електронних даних, обмінюваних в одиницю часу. Усвідомлення про некеровані обсяги даних виросли разом з появою більш потужною обробки даних, починаючи з середини 1960-х років.

Вебсервери[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2005 року налічувалося понад 70 мільйонів вебсерверів. Станом на вересень 2007 року налічувалося понад 135 мільйонів вебсерверів.

Блоги[ред. | ред. код]

Згідно Technorati, кількість блогів подвоюється приблизно кожні 6 місяців в цілому 35,3 мільйонів блогів станом на квітень 2006 г. Це є прикладом ранньої стадії логістичного зростання, де зростання становить приблизно експоненціальне, оскільки блоги є нещодавнім нововведенням. У міру того як кількість блогів наближається до числа можливих виробників (людей), відбувається насичення, зниження росту, а кількість блогів зрештою стабілізується.

Дослідження питання[ред. | ред. код]

Розвиваються: методологія і статистика вимірювань в суспільстві інформації[11] та інформаційних навантажень, регламентація федеральним законодавством безпечного змісту інформації.

• Закон Меткалфа

Інформаційний вибух таїть у собі не меншу небезпеку, ніж демографічний. По Мальтусу, людство як виробник відстає від себе ж як споживача, тобто мова йде про співвідношення сукупної біологічної маси й сукупного економічного продукту людства. Але в змаганні з самим собою у людства все ж набагато більші шанси, ніж у індивіда у змаганні з усім людством. Як з'ясовується до початку третього тисячоліття, основні ресурси суспільства — не промислові або сільськогосподарські, а інформаційні. Якщо матеріальне виробництво людства відстає від його матеріальних потреб, то ще більш відстає інформаційне споживання індивіда від інформаційного виробництва людства. Це криза не перенаселеності, а непорозуміння, криза родової ідентичності. Людство може себе прогодувати — але може воно себе зрозуміти, охопити розумом індивіда те, що створено видовим розумом? Вистачить людині біологічно відміряного терміну життя, щоб стати людиною?

— М. Н. Епштейн, «Інформаційний вибух і травма постмодерну»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Еремин А. Л. Ноогенез и теория интеллекта. Краснодар: СовКуб, 2005. — 356 с. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2016.
  2. ↑ Hilbert, M. (2015). Global information Explosion:https://www.youtube.com/watch?v=8-AqzPe_gNs&list=PLtjBSCvWCU3rNm46D3R85efM0hrzjuAIg [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.]. Digital Technology and Social Change [Open Online Course at the University of California] freely available at: https://canvas.instructure.com/courses/949415 [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
  3. ↑ «Information.» http://dictionary.oed.com [Архівовано 25 червня 2006 у Wayback Machine.]. accessed January 4, 2008
  4. ↑ Мистецтво і технологія (Sztuka i technologia), яка була виключена з наступних видань.
  5. ↑ Станіслав Лем. Філософія випадку, 3-те вид. (Гл. XI: Патологія культури), 1988
  6. ↑ Lyman P., Varian H.R. How much information [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Release of the University of California. Oct.27, 2003.
  7. ↑ Major, Claire Howell, and Maggi Savin-Baden. An introduction to qualitative research synthesis: Managing the information explosion in social science research. Routledge, 2010.
  8. ↑ State of the Blogosphere, April 2006 Part 1: On Blogosphere Growth. Sifry's Alerts (sifry.com). 17 квітня 2006. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 27 серпня 2011.
  9. ↑ List of biggest wikis [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.] // wikimedia.org
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Hilbert M. How to Measure «How Much Information»? Theoretical, Methodological, and Statistical Challenges for the Social Sciences [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // International Journal of Communication 6 (2012), 1042—1055.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інформаційний_вибух&oldid=41932146