Ірраціональна ескалація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірраціональна ескалація або ескалація прив'язаності була вперше описана Баррі М. Стоу в його роботі 1976 року «По коліно у болоті: дослідження зростання прив'язаності до обраного напрямку дій» (англ. Knee deep in the big muddy: A study of escalating commitment to a chosen course of action).[1] Пізніше також почав вживатися термін омана неповоротних витрат для опису феномену, коли люди виправдовують зростаючі вкладення у рішення, спираючись на кумулятивний ефект попередніх вкладень, незважаючи на те, що нові докази свідчать, що починаючи з поточного дня витрати на продовження якогось шляху дій переважають очікуваний зиск від нього. Такі вкладення можуть бути грошима, часом, або навіть — у випадку військової стратегії — людськими життями.

Феномен та почуття, що лежать в його основі, знайшли відображення і у фольклорі: «кидати гроші на вітер», «узявся за гуж, не кажи, що не дуж» тощо.

Термін також використовується, щоб описати поганий процес прийняття рішень в бізнесі, політиці та азартних іграх. Зокрема, цей термін був використаний для опису втягування США у військові конфлікти, включно з В'єтнамом в 1960-1970 роки та Іраком в 2000-і, коли безповоротні втрати, як фінансові, так і людські, використовувалися для виправдання їх продовження.[2]

Крім того, «ірраціональна ескалація» (деколи також називається «ірраціональна ескалація прив'язаності» або «упередження прив'язаності») — це термін, який часто використовується в психології та соціології для позначення ситуації, коли люди приймають ірраціональні рішення на основі раціональних рішень у минулому або виправдовують ними вже здійснені дії. Приклади таких дій часто можна побачити на аукціонах; ті, хто купують, часто за фактом сплачують значно більшу ціну, ніж предмет торгів коштує насправді, щоб виправдати початкові витрати, пов'язані з торгами (наприклад, дослідження). Це є наслідок змагального інстинкту.

Чотири визначальні групи чинників[ред. | ред. код]

Основними групами чинників, що змушують вкладатись у збиткову справу, є:[3]

  • соціальні;
  • психологічні;
  • проектні;
  • структурні.

Приклади[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barry M. Staw: «Knee-deep in the Big Muddy: A Study of Escalating Commitment to a Chosen Course of Action». Organizational Behavior and Human Performance 16(1):27-44.
  2. Barry Schwartz, The Sunk-Cost Fallacy, Bush Falls Victim to a Bad New Argument for the Iraq War, Slate.com, Sept. 9, 2005, retrieved 6-11-08
  3. Structural model of effects of cultural factors on escalation of commitment through antecedents, agency, and negative framing effects. 
  4. Max H. Bazerman: Negotiating Rationally January 1, 1994 (ISBN 0-02-901986-9).