Перелік когнітивних упереджень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Когнітивні упередження[1][2] — це тенденції думати певним чином. Вони можуть призвести до систематичних відхилень від стандарту раціональності або тверезого судження (чи здорового глузду), та часто вивчаються психологією та поведінковою економікою.

Хоча існування таких упереджень підтверджено відтворюваними дослідженнями, у науковому світі існують часті суперечки, як класифікувати ці упередження чи як їх пояснити.[3] Деякі є наслідками правил обробки мозком інформації (наприклад, розумові «спрямлення шляхів»), які (правила) називаються евристикою, і використовуються мозком для прийняття рішень чи створення суджень. Упередження при судженнях чи прийнятті рішень також можуть виникати з мотивацій, наприклад коли переконання викривлені прийняттям бажаного за дійсне. Деякі упередження мають ряд когнітивних («холодних») або мотиваційних («гарячих») пояснень. При цьому обидва ефекти можуть бути присутні одночасно.[4][5]

Також існує суперечка щодо того, чи є деякі упередження суто ірраціональними або вони мають наслідком корисні ставлення чи поведінку. Наприклад, коли люди знайомляться, часто задаються прямолінійні запитання, що може здаватись упередженим з метою підтвердження уявлень про співрозмовника, які вже склалися. Цей приклад підтверджувального упередження деякими вченими подається як приклад соціальних навичок, а саме шляху для встановлення зв'язку з іншою людиною.[6]

Дослідження упереджень переважно здійснюється на прикладі людей. Однак, опубліковані результати окремих досліджень на тваринах. Наприклад, гіперболічне дисконтування також спостерігалось у щурів, голубів та мавп.[7]

Упередження при прийнятті рішень, формуванні переконань та поведінкові упередження[ред.ред. код]

Багато з цих упереджень впливають на формування переконань, бізнесових та економічних рішень та людської поведінки в цілому. Вони створюються як відтворюваний результат специфічної умови — коли стикаються з певною ситуацією, відхилення від нормально очікуваного може характеризуватися:

Назва Опис
Ефект неоднозначності Тенденція уникати варіантів, для яких відсутня інформація створює ефект «невідомої» ймовірності.[8] Ефект був відкритий Даніелем Еллсбергом у 1961 р. Його експерименти (напр., з кульками в урнах) показали, що для багатьох ризик (відома ймовірність) та невизначеність (невідома ймовірність) — різні поняття.
Якорування або прив'язка чи фокусування Тенденція занадто сильно покладатися, або «кидати якір», на одній рисі або шматку інформації при прийнятті рішень (як правило на першій інформації, яку ми отримуємо про цей предмет, або непов'язаної інформації, але отриманої незадовго до прийняття рішення).[9][10]. Найчастіше ефект проявляється при прийнятті числових рішень і діє навіть, якщо людина знає про нього. Наприклад, ефект використовується у маркетингу для збільшення продаж (вказання обмеження — не більше Х товару в одні руки, або ціни за декілька товарів замість одного (навіть, якщо ціна за декілька товарів не несе знижки).
Упередження уваги На наше сприйняття впливають наші повторювані думки.[11]
Евристика доступності Тенденція збільшувати ймовірність подій з більшою «доступністю» в пам'яті, на що може чинити вплив, як наскількі свіжі спогади чи наскільки незвичними чи емоційними вони є[12].
Каскад доступності Само-стверджуючий процес, у якому колективне переконання набуває все більшої вірогідності через збільшення повторень у публічному обговоренні (або «повторюй щось достатньо довго і воно стане правдою»)[13].
Ефект зворотнього результату Коли люди реагують на негативні свідчення/докази посиленням своїх переконань, замість послаблення або перегляду[14].
Ефект приєднання до більшості Тенденція робити (або вірити у) речі тому, що багато людей роблять (або вірять у) те саме. Пов'язане з груповим мисленням та поведінкою натовпу[15].
Омана базового відсотку або ігнорування базового відсотку Тенденція ігнорувати базовий відсоток (тобто загальновідому, очевидну інформацію) та фокусуватися на специфічній інформації (яка стосується тільки особливого випадку).[16]
Упередження переконань Ефект, коли оцінка логічності і сили аргументу засновується на тому, чи вірить людина у висновок (наскільки правильним він їй видається)[17].
Сліпа пляма упереджень Тенденція бачити себе менш упередженим, ніж інші люди, або ідентифікувати в інших більше когнітивних упереджень, ніж у собі[18].
Ефект вболівальника Тенденція, коли людина здається більш привабливою у групі, ніж наодинці.[19]
Упередження підтримки вибору Тенденція пам'ятати свій вибір кращим, ніж він насправді був.[20]
Ілюзія кластерів Тенденція сподіватися на більшу кількість невеликих смуг або кластерів у великих вибірках випадкових даних (тобто, бачити фантомні послідовності та малюнки).[10]
Підтверджувальне упередження Тенденція шукати, інтерпретувати, зосереджуватись та пам'ятати інформацію таким чином, що підтверджує попередні уявлення.[21]
Упередження відповідності Тенденція тестувати гіпотезу виключно прямим тестуванням, замість тестування можливих альтернативних гіпотез.[10]
Омана поєднання Тенденція припускати, що специфічні умови є більш ймовірними, ніж загальні.[22]
Консерватизм або Регресивне упередження Певний стан розуму, коли високі значення та імовірності переоцінюються, а низькі — недооцінюються.[23][24]
Консерватизм (перегляд переконань) або Консерватизм Баєса Тенденція недостатньо змінювати власні переконання при отриманні нових доказів.[25][26]. Передбачається, що при отриманні нових доказів думки людей змінюються відповідно до послідовності, визначеною теореми Баєса, але з меншою інтенсивністю
Ефект контрасту Посилення або пригнічення певних спостережних стимулів, якщо вони порівнюються з нещодавно побаченим контрастним об'єктом.[27]
Прокляття знання Коли краще поінформованим людям надзвичайно важко думати про проблему з точки зору менш поінформованих людей.[28]
Ефект обманки Надання переваги опції A або B змінюється на користь опції B, коли з'являється опція C, схожа на B але не краща за неї.
Ефект деномінації Тенденція витрачати більше грошей, якщо вони деноміновані у менших значеннях (наприклад, копійках), ніж у більших (купюрах).[29]
Упередження відмінності Тенденція бачити більше відмінностей між варіантами, оцінюючи їх разом на відміну від кожного поодинці.[30]
Відкидання тривалості Відкидання (ігнорування) тривалості події при оцінці її значущості/впливу.
Розрив емпатії Тенденція недооцінювати вплив або силу почуттів, у собі або інших.
Ефект значущості Факт, що люди часто вимагають більше, щоб предмет віддати, ніж вони самі б сплатили за такий самий, але чужий предмет[31]
Есенціалізм Поділ людей та речей на категорії відповідно до їх основних характеристик, незважаючи на відмінності[32].
Надмірне очікування У порівнянні з оцінкою, факти виявляються менш екстремальними ніж очікування (умовно зворотне до Консерватизму).[33]
Упередження дослідника або упередження очікування Тенденція дослідників вірити, підтверджувати та публікувати дані, які узгоджуються з їхніми очікуваннями щодо дослідження, на не вірити, відкидати або принижувати значущість відповідних даних, які суперечать їхнім очікуванням від дослідження.[34]
Обмеженість функцією Використання людиною предмету лише шляхом, яким він традиційно використовується.
Ефект фокусування Тенденція приділяти надмірної уваги лише одному аспекту події.[35]
Ефект Форера або ефект Барнума Спостереження, що люди дають високу оцінку правдивості описам своєї особистості, що подаються як створені спеціально для них, але насправді є досить розмитими і загальними, щоб стосуватися багатьох людей. Цей ефект надає часткове пояснення широкому сприйняттю переконань, вірувань та практик, як наприклад астрологія, гадання, графологія та деякі тестування особистості.
Обмеження рамками або Фреймінг Досягнення різних висновків на основі тієї ж інформації в залежності від того, як і ким вона була представлена.
Ілюзія частоти Ілюзія, коли слово, назва чи інше, яке нещодавно спало до уваги, раптом видається таким, що дуже часто впадає в око (див.також ілюзія нещодавності).[36] Розмовно, цей ефект відомий як Феномен Баадер-Майнхоф.[37]
Омана гравця Тенденція думати, що на майбутню ймовірність мають вплив минулі події, хоча насправді вони не змінні. Випливає з неправильної концептуалізації Закону великих чисел. Наприклад, «Мені шість разів підряд випала решка, тому шанси, що при наступному підкиданні випаде орел, значно зросли
Ефект важко-просто Засновуючись на конкретному рівні важності завдання, впевненість у судженнях є консервативною і недостатньо різкою[38][39][40].
Упередження погляду в минуле Деколи також називається ефектом «я так і знав», і є схильністю бачити минулі події як передбачувані[41] на час, коли такі події відбулися.
Ефект ворожих ЗМІ Тенденція бачити медіа-репортаж як упереджений людьми, які мають сильні власні протилежні переконання.
Омана "куй поки гаряче" Феномен «куй поки гаряче» є оманливим переконанням, що людина, яка щойно досягла успіху, має більші шанси на успіх у наступних спробах.
Гіперболічне дисконтування Тенденція надавати більше перевагу негайним вигодам на протидію більш віддаленим у часі, і така тенденція зростає, чим більш ближчими до поточного моменту обидві вигоди є.[42] Також відоме як «упередження поточного моменту» та пов'язано з динамічною непослідовністю.
Ефект відомої жертви Тенденція сильніше реагувати на нещастя однієї ідентифікованої людини ніж великої групи людей.[43]
IKEA-ефект Тенденція надавати надмірної вартості предметам, до яких людина доклала руку (напр., збирання складаних меблів IKEA) незалежно від якості кінцевого результату.
Ілюзія контролю Тенденція переоцінювати міру свого впливу на зовнішні події.[44]
Ілюзія вагомості Переконання, що додатково отримана інформація надає додаткові значущі дані для прогнозів, навіть коли це очевидно не так[45].
Ілюзорна кореляція Неправильні висновки щодо наявності відносин між двома непов'язаними подіями.[46][47]
Упередження впливу Тенденція переоцінювати тривалість або інтенсивність впливу майбутнього емоційного стану.[48]
Інформаційне упередження Тенденція шукати інформацію, навіть коли вона ніяк не може вплинути на дію.[49]
Нечутливість до розміру вибірки Тенденція недооцінювати варіативність у невеликих вибірках.
Ірраціональна ескалація Феномен, коли люди обґрунтовують підвищений інтерес до рішення на основі раніше понесених витрат, незважаючи на нові докази, що рішення було ймовірно неправильним. Також відома як "омана неповоротних витрат".
Гіпотеза справедливого світу Бажання вірити, що світ фундаментально справедливий, що спричиняє здатність раціоналізувати навіть найбільш жахливу несправедливість як «заслужену» її жертвою.
Ефект менше-краще Тенденція обирати менший набір (або предмет/набір меншої вартості) замість більшого, якщо вони оцінюються не разом, а окремо.
Уникнення втрат «почуття втрати при необхідності віддати предмет є більшим ніж оцінка його корисності при придбанні».[50] (див. також ефект неповоротних втрат).
Ефект знайомства Тенденція надавати перевагу речам лише через те, що вони людині знайомі.[51]
Ілюзія грошей Тенденція концентруватись на номінальній вартості, а не купівельній спроможності грошей.[52]. Наприклад, люди не звертають уваги на фактичне зниження своєї платоспроможності при незначному зростанні індексу споживчих цін або переглядають ціну контракту на інфляцію не постійно, а лише час від часу при незначній інфляції.
Ефект моральної переваги Тенденція до більшої упередженості у людей з відомою історією неупереджених ставлень.
Ефект негативності Тенденція при оцінці причин поведінки особи, яка не подобається, відносити позитивну поведінку на дію обставин, а негативну поведінку — на їхню природу. Або тенденція молоді більш негативно описувати інших. Є зворотнім до ефекту позитивності.
Упередження негативності Психологічний феномен, коли люди краще пам'ятають негативні події, аніж позитивні.[53]
Відкидання ймовірності Тенденція повністю відкидати ймовірність при прийнятті рішень в умовах непевності.[54]
Упередження нормального перебігу Відмова планувати або навіть реагувати на нещастя, яке раніше не відбувалось.
Упередження селективного спостереження Ефект, коли раптом помічаються речі (події), які до того не помічались, і робиться неправильний висновок про зростання частоти їх появи.
Ефект очікувань спостерігача Коли дослідник очікує певний результат та, відповідно, підсвідомо маніпулює експериментом або неправильно інтерпретує дані для отримання бажаного результату (див.також ефект очікувань предмету).
Упередження оминання Тенденція оцінювати шкідливі дії як гірші, ніж аналогічно шкідливу бездіяльність.[55]. Наприклад, ненадання допомоги при пораненні оцінюється значно легше, ніж активні дії, які спричинили поранення.
Упередженість оптимізму Тенденція бути надмірно оптимістичним, переоцінюючи сприятливий результат події (див.також прийняття бажаного за дійсне, ефект валентності).[56][57]
Ефект страуса Ігнорування очевидної (негативної) ситуації.
Упередження результату Тенденція оцінювати рішення за його кінцевим результатом замість якості самого рішення на дату його прийняття.
Ефект надмірної впевненості Надмірна впевненість у власних відповідях на питання. Наприклад, дослідження показало, що при деяких запитаннях, у відповіді на які учасники були на «99% впевнені», насправді правильними виявилися лише 40%.[58][59][60]
Парейдолія Непевний та випадковий стимул (часто образ або звук) сприймається як значущий, напр., бачити тварин або обличчя у хмарах, обличчя на місяці, та чути неіснуючі таємні послання при програванні платівок задом наперед.
Упередження песимізму Тенденція деяких людей, особливо тих, що страждають на депресію, переоцінювати ймовірність того, що з ними стануться негативні речі.
Омана планування Тенденція недооцінювати час, потрібний на виконання завдання.[48]
Раціоналізація після придбання Тенденція переконувати себе раціональними аргументами, що якась покупка була вдалою.
Про-інноваційне упередження Надлишковий оптимізм щодо інновації чи винаходу або їх корисності для суспільства, часто на фоні нездатності побачити їх обмеження та недоліки.
Ефект псевдо-впевненості Тенденція приймати рішення з малим ризиком, якщо очікуваний результат позитивний та більш ризиковані рішення для уникнення негативного результату.[61]
Реактивний опір Бажання робити всупереч тому, що від людини хочуть, викликане потребою спротиву уявній спробі обмежити її свободу вибору (див.також Зворотня психологія).
Реакційне знецінення Знецінення пропозицій лише тому, що вони ймовірно виникли у супротивника.
Ілюзія нещодавності Ілюзія, що слово або мова є недавнім винаходом, хоча насправді це не так (див.також #ілюзія частоти).
Упередження витримки Тенденція переоцінювати власну витримку, а саме здатність не піддаватись на спокусу.
Ефект "рима як підстава" Римовані твердження сприймаються як більш правдиві.
Компенсація ризику / Ефект Пельцмана Тенденція до більшого ризику по мірі зростання відчуття безпеки.
Селективне сприйняття Вплив очікувань на сприйняття.
Ефект Земмельвейса Тенденція відкидати нові докази, що суперечать парадигмі.[26]
Упередження соціального порівняння Тенденція при наймі працівників, надавати перевагу тим, чиї переваги не конкурують з твоїми.[62]
Упередження соціальної бажаності Тенденція надмірно повідомляти про власні соціально-привабливі характеристики і поведінку та приховувати соціально-непривабливі.[63]
Упередження статусу-кво Тенденція радіти тому, що речі лишаються приблизно тими самими (див.також ефект накопичення, уникнення втрат, системне виправдання).[64][65]
Стереотипування Очікування, що член групи матиме певні характеристики на основі характеристик групи, без наявності будь-якої інформації про нього.
Ефект субадитивності Тенденція оцінювати ймовірність цілого як меншу, ніж сума ймовірності його частин.[66]
Суб'єктивне підтвердження Уявлення, що щось є правдою, якщо переконання особи вимагають, щоб воно було правдою. Також надає уявних зв'язків між випадковостями.
Упередження виживання Концентрування на людях або речах, які «пережили» якійсь процес, та не звертання уваги на ті, що не «пережили», оскільки вони широко не відомі.
Упередження економії часу Недооцінка часу, який може бути зекономлений (або втрачений) при збільшенні (або зменшенні) при відносно низькій початковій швидкості та переоцінка часу, який може бути зекономлений (або втрачений) при збільшенні (або зменшенні) при відносно високій початковій швидкості.
Упередження одиниці Бажання завершити окрему одиницю або завдання. Найбільш сильний ефект на споживання їжі (напр.доїсти шматочок/страву, навіть коли вже наївся).[67]
Ефект знайомого маршруту Недооцінка тривалості пересування знайомим маршрутом та переоцінка часу на такий самий по довжині незнайомий або менш знайомий.
Упередження нульового ризику Надання переваги зменшенню малого ризику до нуля замість зменшення великого ризику на більшу величину.
Евристика нульової суми Інтуїтивна оцінка ситуації як нульової суми (тобто, виграш і програш пов'язані). Має коріння у грі з нульовою сумою в теорії ігор, де виграші та програші додаються в нуль.[68][69] Частота, з якою виникає це упередження може бути пов'язана з такою особистою якістю людей як орієнтація соціального домінування.

Соціальні упередження[ред.ред. код]

Більшість з цих упереджень є упередженнями атрибуції.

Назва Опис
Упередження актор-спостерігач Тенденція при поясненні поведінки інших людей надмірно наголошувати вплив їх особистості і зменшувати вплив їх ситуації (див.також #Фундаментальна помилка атрибуції), а для пояснень власної поведінки робити навпаки (тобто, наголошувати на ситуації та зменшувати вплив власної особистості).
Гіпотеза захисної атрибуції Покладання все більшої вини на винуватця по мірі погіршення наслідків події або по мірі зростання особистої або ситуативної схожості з жертвою.
Ефект Даннінга-Крюґера Ефект, коли некомпетентні люди не можуть зрозуміти, що вони некомпетентні, оскільки в них відсутні знання, які б дозволили розрізнити компетентність і некомпетентність. Справжня компетенція може знизити самовпевненість, оскільки компетентна людина може хибно припускати, що інші мають аналогічний рівень компетенції.[70]
Упередження егоцентризму Коли людина приписує собі більшу відповідальність за результат групи ніж це зробив би зовнішній спостерігач.
Упередження зовнішнього впливу Виняток до «фундаментальної похибки атрибуції», коли люди розглядають інших як таких, що мають (ситуаційні) зовнішні впливи, і (диспозиційні) внутрішні мотиви для себе.
Ефект хибного консенсусу Тенденція до переоцінки того, наскільки інші з нами погоджуються.[71]
Ефект Форера (він же — ефект Барнума) Тенденція людини надавати оцінку високої точності опису своєї особистості, що начебто був підготовлений спеціально для неї, але насправді є достатньо розмиті та загальні для застосування до більшості людей. Дуже поширена ілюстрація віра у гороскоп.
Фундаментальна помилка атрибуції Тенденція перебільшувати вплив пояснень, заснованих на особистих характеристиках, при поясненні поведінки інших, та применшувати роль та силу впливу ситуації на ту саму поведінку (див.також упередження актор-спостерігач, помилка групової атрибуції, ефект позитивності, ефект негативності).[72]
Помилка групової атрибуції Упереджене переконання, що характеристики окремого члена групи відповідають характеристиці групи в цілому або тенденція передбачати, що результати групового рішення відповідають преференціям членів групи, навіть коли доступна інформація, яка стверджує протилежне.
Ефект гало Тенденція «перетікання» позитивних або негативних характеристик людини з однієї частини їх особистості до іншої у судженнях інших людей (див.також упередження фізичної привабливості).[73]
Ілюзія асиметричної прозорливості Люди думають, що розуміють інших краще, ніж інші — їх самих.[74]
Ілюзія зовнішнього впливу Коли люди вбачають самостійно створені вподобання як спричинені прозорливими, ефективними та добрими агентами
Ілюзія прозорості Люди переоцінюють здатність інших їх знати і свою здатність знати інших.
Ілюзорна зверхність Переоцінка своїх гарних, привабливих, якостей і недооцінка поганих, непривабливих, у порівнянні з іншими. (Також відома як «ефект „кращий, ніж в середньому“» та ін.).[75]
Упередження "моєї" групи Тенденція надавати краще ставлення до людей, які сприймаються членами своєї групи.
Феномен справедливого світу Віра в те, що світ справедливий, а отже люди «отримують те, що заслужили» (напр., це часто призводить до звинувачення жертви у нападі на неї).
Моральна вдача Тенденція надавати більшої або меншої моральності події в залежності від її результату.
Наївний цинізм Очікування, що «егоцентричне упередження» більш сильне в інших, аніж в собі
Наївний реалізм Переконання, що ми бачимо реальність як вона є — об'єктивно і без упередження; що факти очевидні всім; що раціональні люди мають з нами погодитися; і що ті, що не погоджуються є непоінформованими, лінивими, ірраціональними або упередженими.
Гомогенність "чужої" групи Людина сприймає членів своєї групи як відносно більш різноманітних, ніж учасників інших груп.[76]
Проекція Тенденція підсвідомо думати, що інші (або ми-майбутні) поділяємо наші поточні емоційні стани, думки та цінності.[77]
Упередження корисливості Тенденція приймати більшу відповідальність за успіхи, а не поразки. Також може маніфестуватись у тенденції людей оцінювати двозначну інформацію в своїх інтересах.[78]
Упередження поширеної інформації Тенденція групи витрачати більше часу та енергії на обговорення інформації, яка відома всім учасникам групи (тобто поширеної інформації), і менше — на обговорення інформації, яка відома тільки декому з групи (непоширена інформація).[79]
Системне виправдання Тенденція захищати і підтримувати статус-кво. Надається перевага наявній соціальній, економічній та політичній ситуації, а альтернативи відкидаються, деколи навіть на шкоду інтересам людини і групи. (Див.також «упередження статусу кво».)
Приписування рис Тенденція бачити в собі більше граней особистості, поведінки, настрою, а інших — як менш різноманітних.
Помилка фінальної атрибуції Схоже до «фундаментальної помилки атрибуції», у цій помилці людина з більшою ймовірністю здійснить внутрішню атрибуцію до групи в цілому, а ніж до окремих людей всередині групи.
Ефект "гірше ніж середній" Тенденція недооцінювати себе в порівнянні з іншими при виконанні складних завдань.[80]

Помилки та упередження пам'яті[ред.ред. код]

У психології та когнітивній науці, упередження пам'яті — це когнітивне упередження, яке покращує або погіршує пригадування спогаду (або шанси, що він взагалі буде пригаданий, або час, якій буде витрачено на пригадування, або і те і інше), або змінює зміст цього спогаду. Існує багато упереджень пам'яті, включно з такими:

Назва Опис
Ефект дивини Дивина запам'ятовується краще, ніж звичайний матеріал. Існування та напрямок впливу цього упередження підтримується не всіма дослідниками.
Підтримка здійсненого вибору Виставлення свого минулого вибору (заднім числом) як більш інформованого та обґрунтованого, ніж він був на час здійснення.
Амнезія дитинства Мінімальна кількість спогадів щодо періоду життя до 4-х років.
Консерватизм або Регресивне упередження Тенденція пригадувати високі вартості і високі ймовірності/частоту нижчими, ніж вони насправді були, а низькі — вищими, ніж кони насправді були. У порівнянні з фактами, спогади недостатньо екстремальні.[23][24]
Упередження постійності Неправильне пригадування свого минулого ставлення та поведінки як таких, що нагадують поточне ставлення та поведінку.[81]
Ефект контексту Мислення та спогади залежать від контексту, таким чином, що спогади поза контекстом важче пригадати, ніж ті, що в поточному контексті (тобто, робочі спогади краще пригадуються на роботі, а домашні — вдома)
Ефект іншої раси Складність людей однієї раси відрізняти людей іншої раси.
Криптомнезія Форма «помилкової» атрибуції, коли спогад вважається вигадкою, оскільки відсутній суб'єктивний досвід, що це спогад.[82]
Упередження егоцентризму Пригадування минулого у вигідному для себе світлі, напр., оцінку на іспиті кращою, ніж вона була, або спійману рибу більшою ніж насправді.
Зникаючий афект Упередження, у якому емоція, яка асоціюється зі спогадами про неприємні події, тане більш швидко, ніж асоційована з позитивними подіями.[83]
Вигадка Форма «неправильної атрибуції», коли вигадка хибно сприймається як спогад.
Ефект генерації (Ефект самогенерації) Інформація, створена самою людиною, запам'ятовується найкраще. Наприклад, люди краще пригадували власні твердження, ніж аналогічні інших людей.
Google-ефект Тенденція легко забувати інформацію, яка елементарно знаходиться Інтернет-пошуковиками.
Ефект тетріса Концентрування увагу над активністю навіть поза її межами, що проявляється у сновидіннях, думках, та особливостях сприйняття образів реального світу. 
Упередження погляду у минуле Схильність бачити минулі події, як більш передбачувані ніж вони насправді були; також називається ефект «я так і знав».
Ефект гумору Гумористичні моменти краще запам'ятовуються ніж ті, в яких гумор відсутній, що може пояснюватись виразністю гумору як емоції, більш тривалим часом на ментальну обробку для розуміння гумору, або емоційним збудженням, спричиненим гумором.
Ефект ілюзії правди Люди більш схильні ідентифікувати як правдиві твердження, які вони вже чули (навіть якщо вони свідомо не пригадують, що їх чули), незалежно від того, чи правдивим насправді є твердження. Іншими словами, люди більш охоче вірять знайомому твердженню, ніж незнайомому.
Ілюзорна кореляція Неправильне пригадування зв'язку між двома подіями.[47]
Вирівнювання та Загострення Викривлення спогадів, спричинене втратою деталей при пригадування з перебігом часу, що часто збігається з загостренням або селективним пригадуванням певних деталей, що набувають підвищеної ваги по відношенню до деталей, що втрачаються завдяки вирівнюванню. Обидва упередження можуть зростати з перебігом часу або з кожним пригадуванням або переказом спогаду.[84]
Ефект довжини переліку Чим довший перелік, тим відносно менша кількість пунктів у ньому запам'ятовується, але в абсолютному виразі їх кількість все ж зростає.[85]
Ефект дезінформації Спогад про подію стає менш правильним через втручання інформації, отриманої після події.[86]
Ефект модальності Пригадування останніх пунктів переліку є вищим, коли перелік був людині озвучений, ніж у випадку, коли він був людиною прочитаний самостійно.
Ефект настрою Ми краще згадуємо інформацію, яка відповідає нашому поточному настрою.
Ефект наступного в черзі Людина в групі, учасники якої розмовляють по черзі, погано пригадує, що сказала людина безпосередньо перед її власною промовою.[87]
Ефект часткової підказки Після того, як людина пригадує один предмет з показаного їй раніше переліку, їй важче пригадати інші.[88]
Правило піку та кінця Люди запам'ятовують не весь досвід протягом його тривання, а як середнє між найбільш інтенсивним його моментом (позитивним або негативним) та тим, як він завершився.
Упертість Небажане пригадування знову і знову травматичної події.
Ефект переваги картинки Ідея, що поняття, вивчені за допомогою картинок, пригадуються легше і частіше ніж ті, які були прочитані.[89][90][91][92][93][94]
Ефект позитивності Старші дорослі у своїх спогадах надають перевагу позитивній інформації перед негативною.
Ефект первинності, Ефект нещодавності та Ефект порядкового номеру Найлегше пригадуються предмети з кінця переліку, потім ті, що були спочатку; предмети, які були всередині переліку, навряд чи будуть пригадані.[95]
Ефект складності обробки Інформація, про яку потрібно довше читати або більше обдумувати (тобто складніше обробляти), краще пригадується.[96]
Ґуля пригадування Пригадування більше приватних/особистих подій з віку 12-25 років, ніж з будь-якого іншого періоду життя[97]
Рожеві окуляри минулого Пригадування минулого як кращого, ніж воно було насправді.
Ефект власної релевантності Спогади про себе краще пригадуються ніж ті, що містять таку саму інформацію про інших.
Помилка джерела Плутання епізодичних спогадів з іншою інформацією, створюючи викривлені спогади.[98]
Ефект лагу або Ефект інтервалу Інформація пригадується краще, якщо вона повторювалась протягом довшого періоду часу, ніж протягом коротшого (при однаковій кількості повторів).
Ефект рампи Тенденція переоцінювати кількість уваги людей до свого вигляду або поведінки.
Упередження стереотипів Спогади спотворюються стереотипами (напр., расовими або гендерними), напр., в США спостерігалось пригадування імен, що «звучали як імена афроамериканців» як імен злодіїв.[82]
Ефект суфікса Зменшення ефекту нещодавності шляхом додавання до переліку звукового предмету, який учаснику «не треба» пригадувати.[99][100]
Навіюваність Форма помилкової атрибуції, коли ідеї, запропоновані особою, яка запитує, сприймаються за спогад.
Ефект телескопії Тенденція віддаляти в часі нещодавні події і наближати більш давні, таким чином що нещодавні події видаються більш давніми, а давні — менш давніми.
Ефект тестування Той факт, що прочитана інформація легше запам'ятовується, коли її переписують, а не перечитують.[101]
Феномен на кінчику язика Коли людина може пригадати частку або пов'язану інформацію, але ніяк не може пригадати саму (повну) інформацію). Вважається, що причиною є «блокування», коли пригадуються декілька схожих понять, які сперечаються між собою.[82]
Ефект точності «Суть» сказаного згадується краще, ніж точні слова.[102] Це тому, що спогади є уявленнями, а не точними копіями.
Ефект фон Ресторф Об'єкт, який чимсь виділяється, пригадується частіше ніж звичайні[103]
Ефект Зейгарнік Незавершені або перервані завдання згадуються краще, ніж завершені.

Загальні теоретичні причини деяких когнітивних упереджень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kahneman, D.; Tversky, A. (1972). Subjective probability: A judgment of representativeness. Cognitive Psychology 3. с. 430–454. doi:10.1016/0010-0285(72)90016-3. 
  2. Baron, J. (2007). Thinking and deciding (вид. 4th ed.). New York City: Cambridge University Press. ISBN 9781139466028. 
  3. Dougherty, M. R. P.; Gettys, C. F.; Ogden, E. E. (1999). MINERVA-DM: A memory processes model for judgments of likelihood. Psychological Review 106 (1). с. 180–209. doi:10.1037/0033-295x.106.1.180. 
  4. Maccoun, Robert J. (1998). Biases in the interpretation and use of research results. Annual Review of Psychology 49. с. 259–87. PMID 15012470. doi:10.1146/annurev.psych.49.1.259. 
  5. Nickerson, Raymond S. (1998). Confirmation Bias: A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises. Review of General Psychology 2 (2) (Educational Publishing Foundation). с. 175–220 [198]. ISSN 1089-2680. doi:10.1037/1089-2680.2.2.175. 
  6. Dardenne, Benoit; Leyens, Jacques-Philippe (1995). Confirmation Bias as a Social Skill. Personality and Social Psychology Bulletin 21 (11) (Society for Personality and Social Psychology). с. 1229–1239. ISSN 1552-7433. doi:10.1177/01461672952111011. 
  7. Alexander, William H.; Brown, Joshua W. (1 June 2010). Hyperbolically Discounted Temporal Difference Learning. Neural Computation 22 (6). с. 1511–1527. PMC 3005720. doi:10.1162/neco.2010.08-09-1080. 
  8. Baron, 1994, с. 372
  9. Zhang, Yu; Lewis, Mark; Pellon, Michael; Coleman, Phillip (2007). A Preliminary Research on Modeling Cognitive Agents for Social Environments in Multi-Agent Systems. с. 116–123. 
  10. а б в Iverson, Grant; Brooks, Brian; Holdnack, James (2008). Misdiagnosis of Cognitive Impairment in Forensic Neuropsychology. У Heilbronner, Robert L. Neuropsychology in the Courtroom: Expert Analysis of Reports and Testimony. New York: Guilford Press. с. 248. ISBN 9781593856342. 
  11. (Bar-Haim, Y., Lamy, D., Pergamin, L., Bakermans-Kranenburg, M.J., & van IJzendoorn, M.H. (2007). Threat-related attentional bias in anxious and non-anxious individuals: A meta-analytic study. Psychological Bulletin.
  12. Bless, N. (1991). Ease of Retrieval as Information: Another Look at the Availability Heuristic. Journal of Personality and Social Psychology 61 (2). с. 195–202. 
  13. Kuran, Timur; Cass R Sunstein (1998). Availability Cascades and Risk Regulation. Stanford Law Review 51. с. 683. 
  14. Sanna, Lawrence J.; Schwarz, Norbert; Stocker, Shevaun L. (2002). When debiasing backfires: Accessible content and accessibility experiences in debiasing hindsight.. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition 28 (3). с. 497–502. ISSN 0278-7393. doi:10.1037//0278-7393.28.3.497. 
  15. Colman, Andrew (2003). Oxford Dictionary of Psychology. New York: Oxford University Press. с. 77. ISBN 0-19-280632-7. 
  16. Baron, 1994, с. 224–228
  17. Klauer, K. C.; Musch, J; Naumer, B (2000). On belief bias in syllogistic reasoning. Psychological Review 107 (4). с. 852–884. PMID 11089409. doi:10.1037/0033-295X.107.4.852. 
  18. Pronin, Emily; Matthew B. Kugler (July 2007). Valuing thoughts, ignoring behavior: The introspection illusion as a source of the bias blind spot. Journal of Experimental Social Psychology 43 (4) (Elsevier). с. 565–578. ISSN 0022-1031. doi:10.1016/j.jesp.2006.05.011. 
  19. Walker, Drew; Vul, Edward (2013-10-25). Hierarchical Encoding Makes Individuals in a Group Seem More Attractive. Psychological Science 20 (11). doi:10.1177/0956797613497969. 
  20. Mather, M.; Shafir, E.; Johnson, M.K. (2000). Misrememberance of options past: Source monitoring and choice. Psychological Science 11. с. 132–138. PMID 11273420. doi:10.1111/1467-9280.00228. 
  21. Oswald, Margit E.; Grosjean, Stefan (2004). Confirmation Bias. У Pohl, Rüdiger F. Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory. Hove, UK: Psychology Press. с. 79–96. ISBN 978-1-84169-351-4. OCLC 55124398. 
  22. Fisk, John E. (2004). Conjunction fallacy. У Pohl, Rüdiger F. Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory. Hove, UK: Psychology Press. с. 23–42. ISBN 978-1-84169-351-4. OCLC 55124398. 
  23. а б Attneave, F. (1953). Psychological probability as a function of experienced frequency. Journal of Experimental Psychology 46 (2). с. 81–86. PMID 13084849. doi:10.1037/h0057955. 
  24. а б Fischhoff, B.; Slovic, P.; Lichtenstein, S. (1977). Knowing with certainty: The appropriateness of extreme confidence. Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance 3 (4). с. 552–564. doi:10.1037/0096-1523.3.4.552. 
  25. DuCharme, W. M. (1970). Response bias explanation of conservative human inference. Journal of Experimental Psychology 85 (1). с. 66–74. doi:10.1037/h0029546. 
  26. а б Edwards, W. (1968). Conservatism in human information processing. У Kleinmuntz, B. Formal representation of human judgment. New York: Wiley. с. 17–52. 
  27. Plous, 1993, с. 38–41
  28. Ackerman, Mark S., ред. (2003). Sharing expertise beyond knowledge management (вид. online). Cambridge, Massachusetts: MIT Press. с. 7. ISBN 9780262011952. 
  29. Why We Spend Coins Faster Than Bills by Chana Joffe-Walt. All Things Considered, 12 May 2009.
  30. Hsee, Christopher K.; Zhang, Jiao (2004). Distinction bias: Misprediction and mischoice due to joint evaluation. Journal of Personality and Social Psychology 86 (5). с. 680–695. PMID 15161394. doi:10.1037/0022-3514.86.5.680. 
  31. Harv, Kahneman, Knetsch, Thaler (1991), p.193. Річард Талер створив термін "ефект наділення".
  32. [1]
  33. Wagenaar, W. A.; Keren, G. B. (1985). Calibration of probability assessments by professional blackjack dealers, statistical experts, and lay people. Organizational Behavior and Human Decision Processes 36 (3). с. 406–416. doi:10.1016/0749-5978(85)90008-1. 
  34. Jeng, M. (2006). A selected history of expectation bias in physics. American Journal of Physics 74 (7). с. 578–583. doi:10.1119/1.2186333. 
  35. Kahneman, Daniel; Alan B. Krueger, David Schkade, Norbert Schwarz, Arthur A. Stone (2006-06-30). Would you be happier if you were richer? A focusing illusion. Science 312 (5782). с. 1908–10. PMID 16809528. doi:10.1126/science.1129688. 
  36. Zwicky, Arnold (2005-08-07). Just Between Dr. Language and I. Language Log. 
  37. There’s a Name for That: The Baader-Meinhof Phenomenon. 
  38. Lichtenstein, S., & Fischhoff, B. (1977). Do those who know more also know more about how much they know? Organizational Behavior and Human Performance, 20(2), 159–183. DOI:10.1016/0030-5073(77)90001-0
  39. Merkle, E. C. (2009). The disutility of the hard-easy effect in choice confidence. Psychonomic Bulletin & Review 16 (1). с. 204–213. doi:10.3758/PBR.16.1.204. 
  40. Juslin, P; Winman, A.; Olsson, H. (2000). Naive empiricism and dogmatism in confidence research: a critical examination of the hard-easy effect. Psychological Review 107 (2). с. 384–396. doi:10.1037/0033-295x.107.2.384. 
  41. Pohl, Rüdiger F. (2004). Hindsight Bias. У Pohl, Rüdiger F. Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory. Hove, UK: Psychology Press. с. 363–378. ISBN 978-1-84169-351-4. OCLC 55124398. 
  42. Hardman, 2009, с. 110
  43. Kogut, Tehila; Ritov, Ilana (2005). The 'Identified Victim' Effect: An Identified Group, or Just a Single Individual?. Journal of Behavioral Decision Making 18 (Wiley InterScience). с. 157–167. doi:10.1002/bdm.492. Процитовано August 15, 2013. 
  44. Thompson, Suzanne C. (1999). Illusions of Control: How We Overestimate Our Personal Influence. Current Directions in Psychological Science 8 (6) (Association for Psychological Science). с. 187–190. ISSN 0963–7214. JSTOR 20182602. doi:10.1111/1467-8721.00044. 
  45. Meinolf Dierkes; Ariane Berthoin Antal; John Child; Ikujiro Nonaka (2003). Handbook of Organizational Learning and Knowledge. Oxford University Press. с. 22. ISBN 978-0-19-829582-2. Процитовано 9 September 2013. http://books.google.se/books?id=JRd7RZzzw_wC&pg=PA22&dq=Illusion+of+validity&hl=en&sa=X&ei=lr4tUoKtOKKK4wSi3IEw&redir_esc=y#v=onepage&q=Illusion%20of%20validity&f=false
  46. а б в Tversky, Amos; Daniel Kahneman (September 27, 1974). Judgment under Uncertainty: Heuristics and Biases. Science 185 (4157) (American Association for the Advancement of Science). с. 1124–1131. PMID 17835457. doi:10.1126/science.185.4157.1124. 
  47. а б Fiedler, K. (1991). The tricky nature of skewed frequency tables: An information loss account of distinctiveness-based illusory correlations. Journal of Personality and Social Psychology 60 (1). с. 24–36. doi:10.1037/0022-3514.60.1.24. 
  48. а б Sanna, Lawrence J.; Schwarz, Norbert (2004). Integrating Temporal Biases: The Interplay of Focal Thoughts and Accessibility Experiences. Psychological Science 15 (7) (American Psychological Society). с. 474–481. PMID 15200632. doi:10.1111/j.0956-7976.2004.00704.x. 
  49. Baron, 1994, с. 258–259
  50. Harv, Kahneman, Knetsch, Thaler (1991), p=193. Деніел Канеман, разом з Еймосом Тверські, створили термін «уникнення втрат.»
  51. Bornstein, Robert F.; Crave-Lemley, Catherine (2004). Mere exposure effect. У Pohl, Rüdiger F. Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory. Hove, UK: Psychology Press. с. 215–234. ISBN 978-1-84169-351-4. OCLC 55124398. 
  52. Shafir, Eldar; Diamond, Peter; Tversky, Amos (2000). Money Illusion. Choices, values, and frames. Cambridge University Press. с. 335–355. ISBN 978-0-521-62749-8. 
  53. Haizlip, Julie et al. Perspective: The Negativity Bias, Medical Education, and the Culture of Academic Medicine: Why Culture Change Is Hard. Процитовано October 3, 2012. 
  54. Baron, 1994, с. 353
  55. Baron, 1994, с. 386
  56. Baron, 1994, с. 44
  57. Hardman, 2009, с. 104
  58. Adams, P. A., & Adams, J. K. (1960). Confidence in the recognition and reproduction of words difficult to spell. The American Journal of Psychology, 73(4), 544–552.
  59. Hoffrage, Ulrich (2004). Overconfidence. У Rüdiger Pohl. Cognitive Illusions: a handbook on fallacies and biases in thinking, judgement and memory. Psychology Press. ISBN 978-1-84169-351-4. 
  60. Sutherland, 2007, с. 172–178
  61. Hardman, 2009, с. 137
  62. Stephen M. Garciaa, Hyunjin Song and Abraham Tesser (November 2010). Tainted recommendations: The social comparison bias. Organizational Behavior and Human Decision Processes 113 (2). с. 97–101. ISSN 07495978. doi:10.1016/j.obhdp.2010.06.002. Загальний оглядBPS Research Digest (2010-10-30). 
  63. Dalton, D. & Ortegren, M. (2011). Gender differences in ethics research: The importance of controlling for the social desirability response bias. Journal of Business Ethics 103 (1). с. 73–93. doi:10.1007/s10551-011-0843-8. 
  64. Kahneman, Knetsch та Thaler, 1991, с. 193
  65. Baron, 1994, с. 382
  66. Baron, J. (in preparation). Thinking and Deciding, 4th edition. New York: Cambridge University Press.
  67. «Penn Psychologists Believe 'Unit Bias' Determines The Acceptable Amount To Eat». ScienceDaily (Nov. 21, 2005)
  68. Meegan, Daniel V. (2010). Zero-Sum Bias: Perceived Competition Despite Unlimited Resources. Frontiers in Psychology 1. ISSN 1664-1078. doi:10.3389/fpsyg.2010.00191. 
  69. Chernev, Alexander (2007). Jack of All Trades or Master of One? Product Differentiation and Compensatory Reasoning in Consumer Choice. Journal of Consumer Research 33 (4). с. 430–444. ISSN 0093-5301. doi:10.1086/510217. 
  70. Morris, Errol (2010-06-20). The Anosognosic’s Dilemma: Something’s Wrong but You’ll Never Know What It Is (Part 1). Opinionator: Exclusive Online Commentary from the New York Times. New York Times. Процитовано 2011-03-07. 
  71. Marks, Gary; Miller, Norman (1987). Ten years of research on the false-consensus effect: An empirical and theoretical review. Psychological Bulletin 102 (1) (American Psychological Association). с. 72–90. doi:10.1037/0033-2909.102.1.72. 
  72. Sutherland, 2007, с. 138–139
  73. Baron, 1994, с. 275
  74. Pronin, E.; Kruger, J.; Savitsky, K.; Ross, L. (2001). You don't know me, but I know you: the illusion of asymmetric insight. Journal of Personality and Social Psychology 81 (4). с. 639–656. PMID 11642351. doi:10.1037/0022-3514.81.4.639. 
  75. Hoorens, Vera (1993). Self-enhancement and Superiority Biases in Social Comparison. European Review of Social Psychology 4 (1) (Psychology Press). с. 113–139. doi:10.1080/14792779343000040. 
  76. Plous, 2006, с. 206
  77. Hsee, Christopher K.; Reid Hastie (2006). Decision and experience: why don't we choose what makes us happy?. Trends in Cognitive Sciences 10 (1). с. 31–37. PMID 16318925. doi:10.1016/j.tics.2005.11.007. 
  78. Plous, 2006, с. 185
  79. Forsyth, D. R. (2009). Group Dynamics (5th ed.). Pacific Grove, CA: Brooks/Cole.
  80. Kruger, J. (1999). Lake Wobegon be gone! The "below-average effect" and the egocentric nature of comparative ability judgments. Journal of Personality and Social Psychology 77. с. 2. 
  81. Cacioppo, John (2002). Foundations in social neuroscience. Cambridge, Mass: MIT Press. с. 130–132. ISBN 026253195X. 
  82. а б в Schacter, Daniel L. (1999). The Seven Sins of Memory: Insights From Psychology and Cognitive Neuroscience. American Psychologist 54 (3). с. 182–203. PMID 10199218. doi:10.1037/0003-066X.54.3.182. 
  83. Walker, W. Richard; John J. Skowronski, Charles P. Thompson (2003). Life Is Pleasant—and Memory Helps to Keep It That Way!. Review of General Psychology 7 (2) (Educational Publishing Foundation). с. 203–210. doi:10.1037/1089-2680.7.2.203. Процитовано 2009-08-27. 
  84. Koriat, A.; M. Goldsmith, A. Pansky (2000). Toward a Psychology of Memory Accuracy. Annual Review of Psychology 51 (1). с. 481–537. PMID 10751979. doi:10.1146/annurev.psych.51.1.481. 
  85. Kinnell, Angela; Dennis, S. (2011). The list length effect in recognition memory: an analysis of potential confounds.. Memory & Cognition 39 (2) (Adelaide, Australia: School of Psychology, University of Adelaide). с. 348–63. doi:10.3758/s13421-010-0007-6. 
  86. Wayne Weiten (2010). Psychology: Themes and Variations: Themes and Variations. Cengage Learning. с. 338. ISBN 978-0-495-60197-5. 
  87. Wayne Weiten (2007). Psychology: Themes and Variations: Themes And Variations. Cengage Learning. с. 260. ISBN 978-0-495-09303-9. 
  88. Slamecka NJ (1968). An examination of trace storage in free recall. J Exp Psychol 76 (4). с. 504–13. PMID 5650563. doi:10.1037/h0025695. 
  89. Shepard, R.N. (1967). Recognition memory for words, sentences, and pictures. Journal of Learning and Verbal Behavior, 6, 156–163.
  90. McBride, D. M., Dosher, B.A. (2002). A comparison of conscious and automatic memory processes for picture and word stimuli: a process dissociation analysis" Consciousness and Cognition 11, 423–460.
  91. Defetyer, M. A., Russo, R., McPartlin, P. L. (2009). The picture superiority effect in recognition memory: a developmental study using the response signal procedure.Cognitive Development, 24, 265–273. DOI:10.1016/j.cogdev.2009.05.002
  92. Whitehouse, A. J., Maybery, M.T., Durkin, K. (2006). The development of the picture-superiority effect. British Journal of Developmental Psychology, 24, 767–773. DOI:10.1348/026151005X74153
  93. Ally, B. A., Gold, C. A., Budson, A. E. (2009). The picture superiority effect in patients with Alzheimer's disease and mild cognitive impairment" Neuropsychologia 47, 595–598. DOI:10.1016/j.neuropsychologia.2008.10.010
  94. Curran, T., & Doyle, J. (2011). Picture superiority doubly dissociates the ERP correlates of recollection and familiarity" Journal of Cognitive Neuroscience 23(5), 1247–1262. DOI:10.1162/jocn.2010.21464
  95. Martin, G. Neil; Neil R. Carlson, William Buskist (2007). Psychology (вид. 3rd). Pearson Education. с. 309–310. ISBN 978-0-273-71086-8. 
  96. «When comprehension difficulty improves memory for text.» O'Brien, Edward J.; Myers, Jerome L. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, Vol 11(1), Jan 1985, 12-21. DOI:10.1037/0278-7393.11.1.12
  97. Rubin, Wetzler & Nebes, 1986; Rubin, Rahhal & Poon, 1998
  98. David A. Lieberman (8 December 2011). Human Learning and Memory. Cambridge University Press. с. 432. ISBN 978-1-139-50253-5. 
  99. Morton, Crowder & Prussin, 1971
  100. Ian Pitt; Alistair D. N. Edwards (2003). Design of Speech-Based Devices: A Practical Guide. Springer. с. 26. ISBN 978-1-85233-436-9. 
  101. E. Bruce Goldstein. Cognitive Psychology: Connecting Mind, Research and Everyday Experience. Cengage Learning. с. 231. ISBN 978-1-133-00912-2. 
  102. Poppenk, Walia, Joanisse, Danckert, & Köhler, 2006
  103. Von Restorff, H. (1933). «Über die Wirkung von Bereichsbildungen im Spurenfeld (The effects of field formation in the trace field)». Psychological Research 18 (1): 299–342.
  104. Kahneman, Daniel; Shane Frederick (2002). Representativeness Revisited: Attribute Substitution in Intuitive Judgment. У Thomas Gilovich, Dale Griffin, Daniel Kahneman. Heuristics and Biases: The Psychology of Intuitive Judgment. Cambridge: Cambridge University Press. с. 49–81. ISBN 978-0-521-79679-8. OCLC 47364085. 
  105. Slovic, Paul; Melissa Finucane, Ellen Peters, Donald G. MacGregor (2002). The Affect Heuristic. У Thomas Gilovich, Dale Griffin, Daniel Kahneman. Heuristics and Biases: The Psychology of Intuitive Judgment. Cambridge University Press. с. 397–420. ISBN 0-521-79679-2. 

Посилання[ред.ред. код]