Іхтіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Риба-Ίχθύς;
Ίχθύς (мармурова стела, поч. ІІІ ст.)
На руїнах Ефесу

Іхтіс (грец. Ίχθύς; — риба) — давній акронім (монограма) імені Ісуса Христа, складається з початкових літер слів: Ίνσοΰς; Χριστός Θεοΰ Υίός; Σωτής (Ісус Христос Божий Син Спаситель), найбільш поширеним є написання великими літерами - ΙΧΘΥΣ - один із символів Ісуса Христа, поширений в ранньохристиянській літературі та мистецтві, а також символ християн. Акронім Іхтіс застосовується тільки по відношенню до Ісуса Христа; зображення риби може позначати як Христа, так і християн[1]. Пряме символічне ототожнення Ісуса Христа з рибою в Новому Завіті не зустрічається; проте в екзегезі перших століть християнства ряд місць нового завіту, де згадується риба, був інтерпретований в Христологічних сенсі. Передання про Хрещення як про нове народження з води стало підставою для застосування образу Іхтіс і до Ісуса і до християн. В основі уподібнення християн рибам також лежать тексти Нового Завіту, в яких апостольська проповідь порівнюється з риболовлею (див .: Мф 4. 18-19; 13. 47-49; Мк 1. 16-17; Лк 5. 10; Ін 21. 9-14).[2]

Іхтіс у ранньохристиянській літературі[ред. | ред. код]

«Тайна вечеря », фреска XIII ст. в печерній церкві, Каппадокія. Тіло Христове в Граалі зображено у вигляді риби

У III ст. апологет Тертуліан, розмірковуючи про хрещення, писав: «... ми, маленькі рибки (pisciculi), народжуємося у воді, подібно до нашої Риби (ἰχθύν) Ісуса Христа, і, лише залишаючись у воді, будемо врятовані»[3]. Використання в латинському тексті грецького слова ἰχθύς дослідники інтерпретували як вказівку на те, що Тертулліану було відомо раніше христологічне значення акроніма ΙΧΘΥΣ[4]. Разом з тим він не пропонує тлумачення цього акроніму; у інших авторів I-IV ст. також немає спеціальних посилань на акронім, на підставі чого дослідниками був зроблений висновок, що спочатку символ Іїтіс існував лише в християнській релігійній практиці і в мистецтві[5].

Образ Ісуса Христа як риби був широко поширений в патристичній літературі. Так, блж. Августин, в «Сповіді» порівнював Ісуса Христа з рибою, яка дана в їжу християнам, кажучи про «трапезу, коли подається риба, витягнута з глибини», яку Сам Бог приготував для віруючих[6], тобто про Євхаристію. Коментуючи Євангеліє від Іоанна, блж. Августин розвивав цю думку і підкреслював євхаристійне значення образу риби у зв'язку з євангельським дивом множення хлібів і риб (див .: Ін 6:9-11), а також пояснював образ «печеної риби», яку Ісус Христос дав учням: «Печена риба (piscis assus) - це пострадавший Христос »[7]. Подібні аналогії зустрічаються і у багатьох ынших авторів патристичної епохи. Так, наприклад святитель Павлін Милостивий, єп. Ноланський, згадуючи диво множення хлібів і риб в євхаристійному контексті, відзначав: «...Христос п'ятьма хлібами і двома рибами наситив [народ] , будучи Сам істинним Хлібом і Рибою живої води (aquae vivae piscis)»[8]. У свт. Амвросія, єп. Медіоланського († 397), образ риби зв'язується з Спокутою[9]; при цьому він спирається на євангельський епізод з рибою, яку за наказом Ісуса Христа виловив ап. Петро, ​​який знайшов у неї в роті золоту монету (статир), щоб дати в якості жертви для Єрусалимського храму (див .: Мф 17:24-27)[10].

Нове христологічне розуміння образу Іхтіса виникає в IV ст. в зв'язку з тлумаченням фрагмента 8-ї кн. «Севільських оракулів», що містить пророцтва, приписувані еритрейскій севіллі. Перші букви віршів 217-250 грецького тексту утворюють акростих «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель, Хрест» (ΙΗΣΟΥΣ ΧΡΙΣΤΟΣ ΘΕΟΥ ΥΙΟΣ ΣΩΤΗΡ ΣΤΑΥΡΟΣ). Текст цього вірша вперше зустрічається в мові імператора Костянтина I Великого, яка збереглася в переданні Євсевія, єп. Кесарійського[11]. На лат. Заході цей акростих був відомий Лактанцію (бл. 250 - бл. 320) і блж. Августину; останній приводив в творінні «Про град Божий» грец. текст і лат. переклад, а також пов'язував акростих з акронімом Іхтіс: «Якщо перші літери грецьких слів ... з'єднати разом, то вийде слово ΙΧΘΥΣ, тобто риба. Під ім'ям риби мається на увазі Ісус Христос, тому що в безодні справжньої смертності, як би в глибині вод, Він міг залишатися живим, тобто безгрішним »[12]. Цей зв'язок був відомий і більш пізнім авторам, у яких нерідко сам акронім Іхтіс також походив із сивіл. Так, Максим, єп. Туринський (V ст.), писав: «Ісус Христос ... у Сивіллах називається ΙΧΘΥΣ, грецьким ім'ям ... яке позначає рибу, оскільки Він занурився в море світу цього і нинішнього віку»[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1879-1940., Dölger, Franz Joseph, (1999-). Ichthys. P.W. Metzler Verlag. OCLC 978123040. 
  2. ИХТИС. www.pravenc.ru. Процитовано 2018-09-15. 
  3. Tertull. De bapt. 1
  4. див .: Engemann. 1969. Sp. 1024-1026
  5. див .: Ibid. Sp. 1084-1095
  6. Aug. Confess. XIII 21 , 23
  7. Aug. Tract. in Ioan. 123
  8. Paul. Nol. Ep. 13. 11; пор .: Engemann. 1969. Sp. 1032-1034
  9. див .: Ambros. Mediol. Ep. I 1. 13
  10. Josef., Engemann, (1968). Fisch, Fischer, Fischfang. Hiersemann. OCLC 221668275. 
  11. див .: Const. Magn. Or. Sanct. // PG. 20. Col. 1288-1289
  12. Aug. De civ. Dei. XVIII 23
  13. Maxim. Taurin. Contr. Pagan. / / PL. 57. Col. 789; пор .: Engemann. 1969. Sp. 1031-1032

Посилання[ред. | ред. код]