Адад-нірарі III
Адад-нірарі III Adad-nirari III | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
810 — 783 роках до н. е. | ||
Попередник: | Шамші-Адад V | |
Наступник: | Салманасар IV | |
Народження: |
9 століття до н. е. ![]() | |
Смерть: |
783 до н. е. ![]() | |
Країна: |
Ассирія ![]() | |
Батько: | Шамші-Адад V | |
Мати: | Шаммурамат | |
Діти: |
Салманасар IV Ашшур-дан III Ашшур-нірарі V Тіглатпаласар III | |
Адад-нірарі III (аккадською Адад (бог бурі) - це моя допомога) — ассирійський цар, син Шамші-Адада V і Шаммурамат, правив 28 років з 810 по 783[1] рр. до н.е.
В перші п'ять років через юний вік нового царя реальну владу мала його мати. В цей час Ассирія вже не була настільки могутньою державою як за часів Салманасара ІІІ і втратила багато зі своїх колишніх завоювань. Тож коли цар змужнів то розпочав нові війни аби знову захопити їх. Адад-нірарі організував кілька походів на схід та північний схід проти мідян та маніїв навколо Урмії і підкорив ці племена дійшовши аж до Каспійського моря. На зворотному шляху ассирійці завоювали племена верхів'їв Малого Забу, Діяли та Керхе.
За Шамші-Адада V від Ассирії відпала Сирія. У 805 році Адад-нірарі III розпочав військові кампанії для повернення території. Ці кампанії відбувалися між 805 і 803 роками (можливо, також 802), згідно з Ассирійською епонімною хронікою, і вони ознаменували повернення Ассирії в цей регіон після тридцятирічної відсутності, з часів Салманасара III[2]. Адад-нірарі III сплюндрував землі, йому вдалося захопити добре укріплений Дамаск, він змусив місцевих правителів заплатити йому величезну данину, але закріпитися в країні не зміг. Однак відновлення ассирійського панування звільнило місцевих династів (напр. Заккура) від тиску Азаїла та його сина Бен-Хадада ІІІ, царів Дамаска[2].
У 796 році Адад-нірарі ІІІ знову взяв у облогу Дамаск, та схопив Бен-Хадада ІІІ (Марі), змусивши його здатися (Марі, арамейське слово, що означає «пан», було почесним титулом, що давався царям Дамаска)[2]. Саме в цей час цар Ізраїлю Йоас став підвладним Ассирії та почав сплачувати данину[3].
Адад-нірарі ІІІ також вів похід у Вавилонію, царі якої вступили у васальні відносини з Ассирією[2], ставши «покровителем» цієї країни. Цар відправив багаті дари до вавилонських храмів і запровадив у Ассирії культи деяких вавилонських богів, а молодь відправляв до Вавилону навчатися. Завдяки усьому цьому вавилонська культура за правління Адад-нерарі ІІІ справила значний вплив на Ассирію.
Північні війни з Урату були невдалими, більше того цар Мену сам вторгся в Ассирію і захопив землі в долині верхнього Євфрату.
Правління Адад-нірарі ознаменувалося піднесенням сильних, незалежних губернаторів провінцій, які узурпували монархічні прерогативи, розширювали свої територіальні володіння, увічнювали свої діяння в написах, написаних у королівському стилі, та займалися незалежною дипломатією. Найбільш інтригуючим є питання про становище королеви-матері Шаммурамат, яка, здається, мала значний вплив під час правління свого сина. Вона з'являється разом із сином у кількох написах, що незвично, але немає жодних доказів, які б підтверджували постулат про те, що вона була регенткою протягом перших чотирьох років правління Адад-нірарі ІІІ[4].
- ↑ В різних джерелах трапляються також датування 811—782 (Константин Рыжов. Все монархи мира. Древний Восток. Москва, 2001 г.) чи 811—781 (Тиханович Ю. Н., Козленко А. В. 350 великих. Краткое жизнеописание правителей и полководцев древности. Древний Восток; Древняя Греция; Древний Рим. Минск, 2005). Якщо різницю між 811 та 810 роками можна списати на розбіжності в перераховуванні років ассирійського календаря на наш, то дати кінця правління в цих джерелах завідомо невірні, оскільки «Список ассирійських царів» (дивіться Правителі Ассирії) вказує тривалість правління в 28 років, а не в 30 чи 31.
- ↑ а б в г Cogan, M. (2012). Adad-nirari III. The Encyclopedia of Ancient History.
- ↑ COS 2. 272–277
- ↑ Schramm, W. (1972) “War Semiramis assyrische Regentin?” Historia 21: 513–21.
- Millard, A. R. (1973) “Adad-Nirari III, Aram, and Arpad.” Palestine Exploration Quarterly 105: 161–64.
- Millard, A. R. and Tadmor, H. (1973) “Adad-Nirari III in Syria.” Iraq 35: 57–64.
- Schramm, W. (1972) “War Semiramis assyrische Regentin?” Historia 21: 513–21.
- Tadmor, H. (1973) “The historical inscriptions of Adad-Nirari III.” Iraq 35: 141–50.
- Cogan, M. (2012). Adad-nirari III. The Encyclopedia of Ancient History.
Новоассирійський період | ||
Попередник: |
Цар Ассирії бл. 810 — 783 до н. е. |
Наступник: |