Шамші-Адад V

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шамші-Адад V
аккад. Shamshi-Adad V
Шамші-Адад V
Стела з зображенням Шамші-Адада V у Британьскому музею
Ассирійський цар
824 до н. е. — 811 до н. е.
Попередник: Шульмануашаред III
Наступник: Адад-нірарі III
 
Народження: 9 століття до н. е.
Дружина: Шаммурамат
Діти: Адад-нірарі III

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Шамші-Адад V — ассирійський цар, правив у 824–811 до н. е. Син Шульмануашареда III. Його дружиною була вавилонянка Шаммурамат, що стала прообразом Семіраміди. Головним ворогом Ассирії за часів правління Шамші-Адада було Урарту. Йому вдалося звдати важкої поразки урартському царю Ішпуїні. Пізніше цар здійснив похід в глиб Ірану. Ассирійське військо перетнуло хребет Загра і захопило Мідію та країну Парсуа. На півдні Шамші-Адад воював з вавилонським царем Мардукбаласуїкбі.

Життєпис[ред.ред. код]

На 31 першому році правління Салманасара ІІІ[1] в країні спалахнуло повстання очолюване його остаршим сином Ашшур-данін-аплі який був незадоволений призначенням спадкоємцем Шамші-Адада. Царевича підтримали 27 міст переважно корінної Ассирії, Салманасару залишилися лише столиця Кульху та гвардія, а також кілька міст сирійського прикордоння. За цих обставин Шамші-Адад був офіційно оголошений спадкоємцем і призначений головнокомандуючим армії. Його підтримали вищі воєначальники ассирійської армії такі як туртан Даян-Ашшур, начальник голів[2] Муттаріс-Ашшур та інші. Після шести років[3] громадянської війни він остаточно переміг свого брата і відновив активну зовнішню політику країни.

Але тепер було не до походів за здобиччю у Сирії та до Середземного моря оскільки сильні суперники знаходилися значно ближче. На півночі Ассирії загрожувало Урарту, яке за правління Ішпуїні продовжувало зміцнюватися. Інтереси обох держав перетиналися в країні маніїв на території сучасного північно-західного Ірану. Шамші-адад з військом перетнув Загрос в районі гори Куллар і розбивши вояків Ішпуїні захопив Мідію і країну Парсуа. На деякий час ассирійському царю вдалося зупинити експансію урартів. Однак невдовзі боротьба продовжилася. У своїх надписах Шамші-адад повідомляє що його воєначальник забрав у Ішпуїні 2 фортеці і 200 міст (поселень), а сам Ішпуїні вихваляється що відвоював у ассирійців Парсуа.

Шамші-адад також зайнявся південним напрямком і втрутився у вавилонські справи. Вавилонський цар Мардук-балассі-ікбі[4] уклав спілку з еламітами та халдейськими правителіями і повів боротьбу з ассирійцями. На деякий час контроль над Вавилонією Ассирія втратила. Після смерті Мардук-балассі-ікбі Шамші-Адад пішов війною на південь і захопив у полон нового царя Бау-ах-іддіна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. За три роки до його смерті
  2. Туртан — найвище військове ассирійське звання, «начальник голів» — наступне за туртаном.
  3. 4 роки за життя Салманасара ІІІ і два перші роки свого правління.
  4. Правив у 827–813 роках до нашої ери.

Посилання[ред.ред. код]

Новоассирійський період
Попередник:

Шульману-ашаред III

Цар Ассирії

824811 до н.е.

Наступник:

Адад-нірарі III


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.