Шамші-Адад V
| Шамші-Адад V аккад. Shamshi-Adad V | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 824 до н. е. — 811 до н. е. | ||
| Попередник: | Шульмануашаред III | |
| Наступник: | Адад-нірарі III | |
| Народження: | 9 століття до н. е. | |
| Смерть: | 810 до н. е.[1] | |
| Країна: | Ассирія | |
| Батько: | Шульману-ашаред III | |
| Шлюб: | Шаммурамат | |
| Діти: | Адад-нірарі III | |
Шамші-Адад V — ассирійський цар, правив у 824–811 до н. е. Син Шульмануашареда III. Його дружиною була вавилонянка Шаммурамат, що стала прообразом Семіраміди. Головним ворогом Ассирії за часів правління Шамші-Адада було Урарту. Йому вдалося завдати важкої поразки урартському царю Ішпуїні. Пізніше цар здійснив похід в глиб Ірану. Ассирійське військо перетнуло хребет Загра і захопило Мідію та країну Парсуа. На півдні Шамші-Адад воював з вавилонським царем Мардукбаласуїкбі.
Життєпис[ред. | ред. код]
На 31 першому році правління Салманасара ІІІ[2] в країні спалахнуло повстання, очолюване його старшим сином Ашшур-данін-аплі, який був незадоволений призначенням спадкоємцем Шамші-Адада. Царевича підтримали 27 міст переважно корінної Ассирії, Салманасару залишилися лише столиця Кульху та гвардія, а також кілька міст сирійського прикордоння. За цих обставин Шамші-Адад був офіційно оголошений спадкоємцем і призначений головнокомандуючим армії. Його підтримали вищі воєначальники ассирійської армії, такі як туртан Даян-Ашшур, начальник голів[3] Муттаріс-Ашшур та інші. Після шести років[4] громадянської війни він остаточно переміг свого брата і відновив активну зовнішню політику країни.
Але тепер було не до походів за здобиччю у Сирії та до Середземного моря, оскільки сильні суперники знаходилися значно ближче. На півночі Ассирії загрожувало Урарту, яке за правління Ішпуїні продовжувало зміцнюватися. Інтереси обох держав перетиналися в країні маніїв на території сучасного північно-західного Ірану. Шамші-адад з військом перетнув Загрос в районі гори Куллар і, розбивши вояків Ішпуїні, захопив Мідію і країну Парсуа. На деякий час ассирійському царю вдалося зупинити експансію урартів. Однак невдовзі боротьба продовжилася. У своїх надписах Шамші-адад повідомляє що його воєначальник забрав у Ішпуїні 2 фортеці і 200 міст (поселень), а сам Ішпуїні вихваляється що відвоював у ассирійців Парсуа.
Шамші-адад також зайнявся південним напрямком і втрутився у вавилонські справи. Вавилонський цар Мардук-балассу-ікбі[5] уклав спілку з еламітами та халдейськими правителями і повів боротьбу з ассирійцями. На деякий час контроль над Вавилонією Ассирія втратила. Після смерті Мардук-балассі-ікбі Шамші-Адад пішов війною на південь і захопив у полон нового царя Бау-ах-іддіна.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Уривок з надпису Шамші-Адада V на моноліті з Кальху[недоступне посилання з серпня 2019]
| Новоассирійський період | ||
| Попередник: |
Цар Ассирії |
Наступник: |
|
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |