Адара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адара
Adhara(EpsilonCMaj).png
Адара
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Великий Пес
Пряме піднесення 06h 58m 37.6s
Схилення –28° 58′ 19″
Видима зоряна величина (V) 1.50[1]
Характеристики
Спектральний клас B2II[2]
Показник кольору (B−V) –0.21[1]
Показник кольору (U−B) –0.93[1]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +27.3 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +2.63[3][4] мас/р
Схил.: +2.29[3][4] мас/р
Паралакс (π) 7.57 ± 0.57 мас
Відстань 430 ± 30 св. р.
(132 ± 10 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
–4.8[5]
Фізичні характеристики
Маса 12.6 ± 1.0[2] M
Радіус 13.9[6] R
Світність 38,700[7] L
Ефективна температура 22,200[7] K
Інші позначення
Adhara, Adharaz, Undara, ε CMa, 21 CMa, ADS 5654, CoD −28° 3666, FK5 268, HD 52089, HIP 33579, HR 2618, SAO 172676.
Посилання
SIMBAD дані для HD+52089

Адара або ε Великого Пса (ε CMa, епсілон Великого Пса) - зоря в сузір'ї Великого Пса і одна з найяскравіших зір в нічному небі. Попри байєрівське позначення «ε», вона не п'ята, а друга за яскравістю в сузір'ї.

Назви[ред.ред. код]

Назва Адара походить від арабського слова عذارى (aðāra, «діви»).

Китайська назва 弧矢 (Hú Shǐ), букв. «Лук і стріли»,[8] стосується астеризму, який складається з ε Великого Пса, δ Великого Пса, η Великого Пса, HD 63032, HD 65456, ο Корми, k Корми, κ Великого Пса і π Корми, а ε Великого Пса відповідно має назву 弧矢七 (Hú Shǐ qī, тобто «Сьома зоря Лука та Стріл».)[9]

У каталозі зір 17 століття «Calendarium of Al Achsasi al Mouakket», ця зоря позначалася Aoul al Adzari (أول العذاري — awwal al-adhara), що було перекладено на латину як Prima Virginum, тобто Перша Діва.[10] Адара спільно з Везеном, Алудрою й ο2 Великого Пса (Таніх аль Адзарі) складала Аль'Адара (العذاري, тобто «Діви»).[11][12]

Характеристики[ред.ред. код]

Адара — подвійна зоря, за оцінками укладачів каталога Гіппаркоса розташована на відстані близько 430 світлових років від Землі.[3][4][13] Головна зоря має видиму зоряну величину +1,5 і спектральний клас В2. Її колір - блакитний або блакитно-білий завдяки температурі поверхні 22 200 К. Сумарне випромінювання у 38 700 разів перевищує сонячне. Ця зоря є найяскравішим джерелом ультрафіолетових хвиль на нічному небі[14] та найсильніше джерело фотонів, здатних іонізувати атоми водню міжзоряного газу поблизу Сонця. Вона має велике значення для стану іонізації Місцевої міжзоряної хмари.[15]

Її зоря-супутник має зоряну величину +7,5 (абсолютна величина складає +1.9) і перебуває на відстані 7,5" у напрямку на 161° від головної зорі. Попри досить велику кутову відстань між компонентами, їх можна побачити окремо лише у великих телескопах, оскільки головна зоря приблизно в 250 разів яскравіша за супутник.

Близько 4,7 млн років тому Адара перебувала за 34 світлових роки від Сонця й була найяскравішою зорею на небі – 3,99m. Відтоді жодна зоря на нічному земному небі не була яскравішою і такої не буде щонайменше протягом наступних п'яти мільйонів років[16].

У культурі[ред.ред. код]

Адара символізує штат Токантінс на прапорі Бразилії[17].

Адара також з'являється в іспано-французькому мультфільмі «Ноктурна» 2007 р., як улюблена зоря головного героя Тіма.[18]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D. 
  2. а б Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011). A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 410 (1): 190–200. Bibcode:2011MNRAS.410..190T. arXiv:1007.4883. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x. 
  3. а б в Perryman, M. A. C.; Lindegren, L.; Kovalevsky, J.; Hoeg, E.; Bastian, U.; Bernacca, P. L.; Crézé, M.; Donati, F.; Grenon, M.; Grewing, M.; Van Leeuwen, F.; Van Der Marel, H.; Mignard, F.; Murray, C. A.; Le Poole, R. S.; Schrijver, H.; Turon, C.; Arenou, F.; Froeschlé, M.; Petersen, C. S. (1997). The HIPPARCOS Catalogue. Astronomy and Astrophysics 323: L49–L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P. 
  4. а б в van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  5. Snow, Theodore P.; Lamers, Henny J. G. L. M.; Lindholm, Douglas M.; Odell, Andrew P. (1994). An atlas of ultraviolet P Cygni profiles. The Astrophysical Journal Supplement Series 95: 163. Bibcode:1994ApJS...95..163S. doi:10.1086/192099. 
  6. Underhill, A. B. та ін. (November 1979). Effective temperatures, angular diameters, distances and linear radii for 160 O and B stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 189 (3): 601–605. Bibcode:1979MNRAS.189..601U. doi:10.1093/mnras/189.3.601. 
  7. а б Lyubimkov, L. S.; Rostopchin, S. I.; Lambert, D. L. (June 2004). Surface abundances of light elements for a large sample of early B-type stars - III. An analysis of helium lines in spectra of 102 stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 351 (2): 745–767. Bibcode:2004MNRAS.351..745L. doi:10.1111/j.1365-2966.2004.07825.x. 
  8. 弧矢 (Hú Shǐ) на західний манер читається як Koo She. Р.Г. Аллен вважав, що Koo She стосується астеризму, який включає δ Вітрил та ω Вітрил. На думку AEEA, δ Вітрил належить до астеризму 天社 (Tiān Shè, тобто Небесний Храм Бога Землі), а ω Вітрил не є учасником жодного астеризму. 天社 (Tiān Shè) на західний манер читається як Tseen She і Р.Г.Аллен використав термін Tseen She для китайської назви η Кіля. Див.Richard Hinckley Allen: Star Names — Their Lore and Meaning: Argo Navis та (кит.) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 7 月 17 日.
  9. (кит.) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 7 月 17 日
  10. Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 55 (8). с. 429–438. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429. 
  11. Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications. с. 130. ISBN 0-486-21079-0. 
  12. ε CMa як Aoul al Adzari або Prima Virginum (Перша Діва), ο2 CMa as Thanih al Adzari або Secunda Virginum (Друга Діва) та δ CMa as Thalath al Adzari або Tertia Virginum (Третя Діва).η CMa мала б бути Rabah al Adzari або Quarta Virginum (Четверта Діва), однак отримала назву Алудра, також Діва (те саме значення, що і Адара (ε CMa) — Al ʽAdhārā)
  13. Perryman, Michael (2010). The Making of History's Greatest Star Map. The Making of History's Greatest Star Map:. Astronomers’ Universe (Heidelberg: Springer-Verlag). Bibcode:2010mhgs.book.....P. ISBN 978-3-642-11601-8. doi:10.1007/978-3-642-11602-5. 
  14. Wilkinson, E.; Green, J. C.; McLean, R.; Welsh, B. (1996). Extreme Ultraviolet Spectrum of ɛ Canis Majoris Between 600-920 Å. Bull. Am. Astron. Soc. 28 (2): 915. Bibcode:1996BAAS...28..915W. 
  15. Vallerga, J. V.; Welsh, B. Y. (1995). Epsilon Canis Majoris and the ionization of the local cloud. Astrophys. J. 444: 702–707. Bibcode:1995ApJ...444..702V. doi:10.1086/175643. 
  16. Tomkin, Jocelyn (April 1998). Once and Future Celestial Kings. Sky and Telescope 95 (4): 59–63. Bibcode:1998S&T....95d..59T. 
  17. Astronomy of the Brazilian Flag. FOTW Flags Of The World website. 
  18. Nocturna (2007). Internet Movie Database (IMDB). 

Координати: Карта зоряного неба 06г 58м 37.6с, −28° 58′ 19″