Великий Пес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Пес
Великий Пес
Великий Пес
Латинська назва Canis Major
Род. відмінок Canis Majoris
Скорочення CMa
Пряме піднесення 7год хв
межі від 6год 07хв до 7год 22хв
Схилення 20° '
межі від -33° ' до -11° '
Площа 380 кв.град.(43)
Зорі 5 яскравіших від 3m
15 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря Сіріус -1,44m
Метеорні потоки немає
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +57° i −90°
Увечері найкраще спостерігати протягом грудня, січня
Існує з античності. Запропоноване
Великий Пес неозброєним оком.

Вели́кий Пес (лат. Canis Major) — сузір'я Південної півкулі неба. Відоме зі стародавніх часів. Розташоване на південний схід від Оріона (під правою ногою); частково лежить у Чумацькому Шляху. Одне з 48 сузір'їв, включених до каталогу зоряного неба Птолемея. Великий Пес, Малий Пес та Гончі Пси є собаками мисливця Оріона.

Історія та міфологія[ред. | ред. код]

Великий пес, як зображено на глобусі Манучіхра, зробленому в Мешхеді 1632–1633 рр. нашої ери. Колекція Adilnor, Швеція.

Історія[ред. | ред. код]

Великий Пес — стародавнє сузір'я, що конфігурацією яскравих зір нагадує собаку, сформувалося навколо головної зорі Сіріус. Міфи про походження зорі переносяться і на все сузір'я. Сіріус також називають "Собачою зорею". Існувало повір'я, що зоря Сіріус викликала сказ у собак і лихоманку у людей [1].

Міфологія[ред. | ред. код]

Великий Пес, і зокрема яскрава зоря Сіріус, часто фігурували в ранніх єгипетських традиціях. У різні періоди історії Єгипту його ототожнювали з богинею Ісідою, богинею Хатор і богом з головою шакала Анубісом. Єгиптяни дуже високо цінували Сіріус, оскільки його повторна поява в середині липня, після кількох місяців відсутності, збіглася з щорічним розливом Нілу, подією, яка важлива для родючості землі. Сіріус також став відомий як «Собача зоря», символізуючи найспекотніші дні літа, які в минулі часи називали Собачими днями [2].

У міфології сузір'я Великого Пса асоціюється з Лелапом, найшвидшим собакою у світі, якому судилося впіймати все, що він переслідував. Зевс подарував собаку дочці фінікійського царя Європі, разом зі списом, який не міг промахнутися. Подарунок виявився невдалим, оскільки сама Європа загинула від руки свого чоловіка Кефала, який вийшов на полювання зі списом [3]. У грецькій міфології сузір'я Великий пес представляв більшу з двох собак великого мисливця Оріона . Пес, полював за зайцем, і через його неймовірну швидкість Зевс віддав йому честь і помістив його на небеса [2].

Морфологічні особливості[ред. | ред. код]

Сузір'я Великого Пса, Зайця, Ноєвої Голубки та Скульпторового Різця із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв, виданого в Лондоні бл. 1825 року.

Сузір'я Великий пес містить 20 зір. 10 зір офіційно затверджені Міжнародним астрономічним союзом (IAU), — Адара, Алудра, Амадіоха, Атакорака, Фуруд, Мірзам, Муліфейн, Сіріус, Унургуніт і Везен. Сузір'я зображено у вигляді собаки, що стоїть на задніх лапах і переслідує зайця, представленого сузір'ям Зайця (лат. Lepus) [4].

Зорі сузір’я[ред. | ред. код]

Сіріус A і Сіріус B. зображення: космічний телескоп Габбл. NASA

Туманності[ред. | ред. код]

Туманість NGC 2361 та NGC 2359

Зоряні скупчення[ред. | ред. код]

Розсіяне скупчення NGC 2362. Зображення NASA
  • M41 (Скупчення Малий Вулик) — розсіяне скупчення, розташоване в чотирьох градусах на південь від Сіріуса . Його діаметр становить 25-26 світлових років, а вік – від 190 до 240 мільйонів років [13]. Скупчення містить контрастні сині, жовті та помаранчеві зорі та охоплює площу розміром з повний місяць [14]. Його відкрив італійський астроном Джованні Батіста Годієрна в 17 столітті [13]. Його найяскравіші зорі вже перетворилися на гігантів. Найяскравішою є зоря 6,3 зоряної величини спектрального типу К3 [15].

Галактики[ред. | ред. код]

Дві спіральні взаємодіючі галактики NGC 2207 (ліворуч) та IC 2163 (праворуч).

Посилання[ред. | ред. код]

WIKISKY.ORG: Великий Пес [Архівовано 11 червня 2008 у Wayback Machine.]

YouTube. How to Find Canis Major the Great Dog Constellation

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ф.Ю.Зігель (1980). Скарби зіркового неба. Путівник по сузір'ям (російською). с. 132–135. 
  2. а б Chris Peat. Mythology of the constellation Canis Major. Heavens Above. 
  3. Canis Major Constellation. Constellation Guide. 
  4. Canis Major Constellation. Constellation Guide. 
  5. Schaaf, Fred (2008). The Brightest Stars. New Jersey. с. 94. ISBN 978-0-471-70410-2..  {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  6. а б в г д е ж Canis Major Constellation. Constellation Guide (англійською). 
  7. Renson P., Manfroid J (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars. Astronomy and Astrophysics. Bibcode:2009A&A...498..961R. Архів оригіналу за 2 березня 2015. Процитовано 24 липня 2023. 
  8. Hog E., Fabricius C., Makarov V. V., Urban S., Corbin T. (2000). The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars. Astronomy and Astrophysics. с. 355. ISSN 0004-6361. 
  9. Delgado Mena E., Moya A., Adibekyan V., Tsantaki M. (2011). Abundance to age ratios in the HARPS-GTO sample with Gaia DR2. Chemical clocks for a range of [Fe/H. с. 531. arXiv:1103.0584. ISSN 0004-6361. 
  10. IC 2165 - Planetary Nebula in Canis Major. TheSkyLive.com (англійською). 
  11. Canis Major Constellation. Constellation Guide (англійською). 
  12. NGC 2361 - Nebula in Canis Major. TheSkyLive.com (англійською). 
  13. а б Canis Major Constellation. Constellation Guide. 
  14. Kambic; Bojan (2009). Viewing the Constellations with Binoculars: 250+ Wonderful Sky Objects to See and Explore. New York. с. 230–232. 
  15. De Laet, Rony (2011). The Casual Sky Observer's Guide: Stargazing with Binoculars and Small Telescopes. New York. с. 95–97. 
  16. NGC 2362 - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com (англійською). 
  17. NGC 2354 - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com (англійською). 
  18. NGC 2360 (Caroline's Cluster) - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  19. NGC 2384 - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  20. NGC 2318 - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  21. NGC 2204 - Open Cluster in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  22. а б Canis Major Constellation. Constellation Guide (англійською). 
  23. Index Catalog Objects: IC 2150 - 2199. cseligman.com. 2021. 
  24. NGC 2325 - Elliptical Galaxy in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  25. List of Supernovae. www.cbat.eps.harvard.edu. 2020 рік. 
  26. NGC 2223 Galaxy (NGC 2223) Facts & Distance. Universe Guide. Modified Date 17th July 2023. 
  27. NGC 2380 Galaxy (NGC 2380) Facts & Distance. Universe Guide. Дата публікації 2 липня 2022 р. 
  28. IC 456 - Lenticular Galaxy in Canis Major. TheSkyLive.com. 
  29. NGC 2263 - Barred Spiral Galaxy in Canis Major. TheSkyLive.com. 

Див.також[ред. | ред. код]

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка