Адміністративний поділ Того

Того — країна на заході Африки, розташована між Ганою на заході, Беніном на сході та Буркіна-Фасо на півночі. Адміністративно Тоголезька республіка поділяється на 5 регіонів, які у свою чергу поділяються на 39 префектур[1][2]. Префектури на 117 комун, котрі поділяються на 394 кантони, що включають в себе 3644 населених пункти[3][4][5]. Центром кожної префектури, окрім Мо, є місто, а місцеве самоврядування міста Ломе поширюється на префектури Агое-Ньїве та Гольфе.
У серпні 1914 року, коли Того стала французькою колонією, столицю було перенесено з Себбе то Анехо. У 1920 році її знову перенесено, але вже остаточно до Ломе. До 1950 року Того поділялась на кола (cercles):
| № | Коло | Площа, км² |
Населення, осіб (1936) |
Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Анехо | 2 499 | 140 338 | Анехо |
| 2 | Клуто | 3 761 | 44 225 | Клуто |
| 3 | Ломе | 3 401 | 91 980 | Ломе |
| 4 | Манго | 9 899 | 118 809 | Сансанне-Манго |
| 5 | Сокоде | 18 790 | 268 736 | Сокоде |
| 6 | Центральне | 16 648 | 74 040 | Атакпаме |
1955 року Того була розділена на 10 регіонів: Анехо, Атакпаме, Бассарі, Дапанго, Лама-Кара, Ломе, Манго, Паліме, Сокоде, Цевіє. 1960 року кількість регіонів була зменшена до 4: Центральний, Приморський, Плато та Савани. 1981 року був утворений останній 5 регіон з частин сусідніх Центрального та Кари. Після 2006 року відбулось збільшення кількості префектур шляхом відокремлення від деяких. Так у регіоні Приморський утворилась префектура Нижнє Моно із частини префектури Йото, у регіоні Плато утворились префектури Акебу із Вава, Аньє із Східного Моно та Кпеле із Клото, у регіоні Савани утворилась префектура Кінкассе із префектури Тоне, а у Центральному регіоні — префектура Мо із частин префектури Сотубуа.
2016 року, під час реформ децентралізації у Того, було утворено 4 нові префектури: Агое-Ньїве (кантони Агое-Ньїве, Вакпосіто, Тогле, Легбасіто, Сангера, Адетикопе), Мо (кантони Джаркпанга, Тінджасі, Булоху, Сайбуде, Кагнінгбара), Південне Оті (кантони Гандо, Сагбіебу, Могоу, Чамонга, Такпамба, Налі, Кумонгоу та Кунтуаре) та Східний Кпенджал (кантони Накі-Ест, Найєга, Огаро, Намуджога, Папрі, Поньо та Тамбонга)[6].
| Регіон | Площа, км² |
Населення, осіб (2022) |
Адміністративний центр |
Localisation | Головні характеристики | Економіка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Приморський | 6 280 | 3 534 991 | Цевіє | Південь, на березі Атлантичного океану | Столиця Ломе, портова економіка | Торгівля, рибальство, індустрія |
| Плато | 17 206 | 1 635 946 | Атакпаме | Південний схід | Пересічена місцевість, вологий клімат | Вирощування кави та какао |
| Центральний | 13 101 | 795 529 | Сокоде | Центр | Різноманітний рельєф, торгове перехрестя | Продовольчі культури, місцева торгівля |
| Кара | 11 588 | 985 512 | Кара | Північ | Гори, долини, родючі ґрунти | Сільське господарство, бульбівництво |
| Савани | 8 496 | 1 122 622 | Дапаонг | Крайня північ | Напівпосушливий клімат, рослинність саван | Тваринництво, вирощування зернових |
| Регіони | Префектури | Адміністративний центр |
Площа, км² |
Населення у префектурі, осіб (2022) |
Населення у регіоні, осіб (2022) |
|---|---|---|---|---|---|
| Приморський | Аве | Кеве | 1106 | 111 214 | 3 534 991 |
| Агое-Ньїве | Ломе | 167,1 | 882 695 | ||
| Во | Воган | 755,4 | 224 411 | ||
| Гольфе | Ломе | 214,8 | 1 305 681 | ||
| Зіо | Цевіє | 2164 | 500 032 | ||
| Йото | Таблігбо | 1258 | 174 851 | ||
| Лакс | Анехо | 387,6 | 241 247 | ||
| Нижнє Моно | Афагнаган | 327,3 | 94 860 | ||
| Плато | Агу | Агу-Гадзепе | 1 085 | 85 793 | 1 635 946 |
| Акебу | Кугноху | 1 130 | 73 830 | ||
| Аму | Амламе | 1 808 | 114 172 | ||
| Аньє | Аньє | 1 967 | 180 158 | ||
| Вава | Баду | 1 209 | 101 300 | ||
| Даньї | Даньї-Апеєме | 396,3 | 40 240 | ||
| Клото | Кпаліме | 508 | 145 986 | ||
| Кпеле | Кпеле-Аката | 930,3 | 80 939 | ||
| Огу | Атакпаме | 1928 | 253 467 | ||
| Середнє Моно | Тохун | 594,7 | 90 505 | ||
| Східне Моно | Елавагнон | 2 599 | 164 460 | ||
| Хахо | Ноце | 3 051 | 305 096 | ||
| Центральний | Блітта | Блітта | 3 128 | 163 272 | 795 529 |
| Мо | Джаркпанга | 1 256 | 52 448 | ||
| Сотубуа | Сотубуа | 3 154 | 138 864 | ||
| Чамба | Чамба (місто) | 3 168 | 200 585 | ||
| Чауджо | Сокоде | 2 396 | 240 360 | ||
| Кара | Ассолі | Бафіло | 930,4 | 66 394 | 985 512 |
| Бассар | Бассар | 3 425 | 152 065 | ||
| Бінах | Пагуда | 534,7 | 84 199 | ||
| Данкпен | Герін-Кука | 2 497 | 185 662 | ||
| Дуфелгу | Ніамтугу | 1 151 | 84 767 | ||
| Керан | Канте | 1 967 | 128 687 | ||
| Козах | Кара | 1 804 | 283 738 | ||
| Савани | Західний Кпенджал | Накі-Ест | 773,5 | 123 330 | 1 122 622 |
| Кінкассе | Кінкассе | 281,8 | 128 959 | ||
| Кпенджал | Мандурі | 1 385 | 88 365 | ||
| Оті | Манго | 1 524 | 124 848 | ||
| Південне Оті | Гандо | 2 376 | 150 376 | ||
| Танджаре | Танджаре | 946,1 | 117 969 | ||
| Тоне | Дапаонг | 1 210 | 388 775 |
Автономний дистрикт Великий Ломе є особливим територіальним утворенням з місцевою владою, яка представляє місто Ломе в цілому. Територія його юрисдикції охоплює префектури Гольфе та Агое-Ньїве. Він має чітко визначені компетенції, деякі з яких поділяються з державою, зокрема в управлінні санітарією столиці, управлінні громадською установою ринків Ломе, а також відповідає за координацію дій муніципалітетів великого Ломе, які здійснюються в рамках їхніх компетенцій та які потребують координації (санітарія, транспорт, мобільність серед іншого)[8][9].
- ↑ Дані перепису 2010 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 липня 2013.
- ↑ Дані перепису в Того за 2022 рік. INSEED (фр.). 25 лютого 2025. Процитовано 25 лютого 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 19 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.stat-togo.org/index.php?option=com_docman&task=doc_download&gid=81&&Itemid=56[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б Subdivisions administratives au Togo., Lomé, 2018 (онлайн-версія), p. 1,2
- ↑ Quatre nouvelles préfectures. République Togolaise (fr-FR) . Процитовано 26 лютого 2025.
- ↑ Togo: Administrative Division (фр.).
- ↑ Loi portant création du DAGL (фр.). dagl.tg. Процитовано 26 березня 2024.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|nom=(можливо,|last=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|prénom=(можливо,|first=?) (довідка) - ↑ Loi portant modification des compétences du DAGL. Assemblée nationale. Процитовано 26 mars 2024.
- На http://www.statoids.com [Архівовано 26 травня 2013 у WebCite]
- На http://www.citypopulation.de [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.]