Александру Одобеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Александру Одобеску
рум. Alexandru Odobescu
Alexandru Odobescu.jpg
Народження 23 червня 1834(1834-06-23)[1]
  Бухарест, Румунія
Смерть 10 листопада 1895(1895-11-10)[1] (61 рік)
  Бухарест, Румунія
Поховання цвинтар Беллу
Громадянство Румунія
Мова творів румунська, французька
Рід діяльності письменник
фольклорист
археолог
філолог
педагог
професор археології
Член Румунська академія

Александру Одобеску у Вікісховищі?

Александру Одобеску (рум. Alexandru Odobescu; *23 червня 1834, Бухарест — †10 листопада 1895, Бухарест) — румунський письменник, фольклорист, археолог, філолог, педагог, професор археології Бухарестського університету1874). Суспільно-політичний діяч. Член Румунської академії.

Біографія[ред.ред. код]

Син генерала. З 1850 навчався в Паризькому ліцеї, з 1853 — бакалавр. Потім вивчав літературу і археологію в Паризькому університеті, який закінчив через два роки. У 1858 одружився з дочкою російського державного діяча, міністра Кисельова.

З 1863 служив в кабінеті міністра у справах релігії і освіти, з 1865 чиновником в міністерстві закордонних справ, пізніше — прокурором Апеляційного суду.

Здійснив ряд археологічних експедицій в Румунії, відвідав Швейцарію, Італію, Данію, Росію і Туреччину. Серед іншого, досліджував питання місця поховання румунського князя Влада III Цепеша (Дракули).

Брав участь в реформі румунської мови. Активно виступав проти штучної латинізації румунської літературної мови.

У 1870 був обраний в Румунську академію, призначений керівником Національного театру в Бухаресті.

Виконував дипломатичну роботу. Був секретарëм румунської дипломатичної місії в Парижі в 1882.

Наклав на себе руки ввівши собі смертельну дозу морфіну в 1895.

Творчість[ред.ред. код]

Обкладинка монографії Александру Одобеску «Le Trésor de Petrossa» (Paris, в 3 томах, 18891900)

Початок літературної і суспільно-політичної діяльності Одобеску збігся з періодом бурхливого зростання національної інтелігенції Румунії, яка звільнилася від іноземної залежності.

Літературну діяльність почав спільно з Васіле Александрі.

Одобеску сприяв розвитку широкого інтересу до румунської народної творчості, він автор цілого ряду історичних творів: оповідань, новел, есе, повістей і романів, в тому числі, «Mihnea cel Rěu» і «Doamna Khiajna», «Etudes sur les droits et les obligations des monastères roumains dédiés aux Saints Lieux» (1864), «Notice sur la Roumanie», « Le trésor de Petroasa».

Матеріалом для його літературної діяльності служила народна творчість, балади і старі хроніки, які він ретельно вивчав. Одобеску спільно зі своїми співробітниками зібрав і опублікував цінні матеріали по румунському фольклору.

Вибрані твори і научні праці[ред.ред. код]

  • «Satira Latina» (1855),
  • «Minheă Voda cel Rău» (1857),
  • «Doamna Chiajna» (1860),
  • «Psudocynegeticos, Poetii Vacaresti» (1860),
  • «Despre poesia poporană» (1861),
  • «Câteva ore la Snagov» (1862),
  • «Pseudo-cynegeticos, sau fals tratat de vânătoare» (1875)
  • «Pagini regăsite»
  • «Istoria de la archeologia» (1874) — історія археології
  • «Poetiĭ Văcăresci»,
  • «Psaltirea lui Koresi»,
  • «Petre Peonaru»
  • «Le trésor de Pétrossa» (в 3 томах, 18891900).

Пам'ять[ред.ред. код]

Ім'я письменника і вченого носить зараз комуна Александру-Одобеску жудця Келераші в регіоні Валахія (Румунія).

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.