Алексін Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексін Микола Миколайович
Алексін Микола.jpg
Микола Алексін
Народження 1877
Яготин, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть не раніше 1944
Ніжин, Чернігівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army LtCol 1917 h.png Підполковник

11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування помічник начальника 5-ї Херсонської стрілецької дивізії
Війни / битви Російсько-японська війна

Мико́ла Микола́йович Але́ксін (1877, Яготин — після 1943) — полковник Армії Української Народної Республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Алексін народився 1877 року. Родом із Яготина Полтавської губернії. У складі 99-го піхотного Івангородського полку брав участь у Російсько-японській війні. Отримав поранення. Станом на 1 січня 1910 року — поручик 202-го Старобільського резервового батальйону (м. Харків). Останнє звання у російській армії — підполковник.

З квітня 1918 року — курсовий старшина Інструкторської школи старшин Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З 7 листопада 1918 року — сотенний командир Чугуївської військової юнацької школи Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. Влітку 1920 року перебував у старшинській сотні 6-ї запасної бригади Армії УНР. З 15 листопада 1920 року — помічник начальника 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.

У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі. У 1923 році повернувся на Батьківщину. Станом на 1926 рік мешкав у Харкові. Наприкінці 1920-х Микола Алексін служив в Уманському міськвиконкомі. 1930 притягався ДПУ як учасник контрреволюційної організації. 7 березня 1943 році заарештований у селі Воронцово-Олександрівське Ставропольського краю, де він працював старшим буровим майстром. Засуджений до 5 років заслання до Кустанайської області. Помер після Другої світової війни у Ніжині.

Джерела[ред. | ред. код]