Аляксандар Власов

Аляксандар Власов
Народився	16 серпня 1874(1874-08-16) Вілейка, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	11 березня 1941(1941-03-11) (66 років) Маріїнськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР
Країна	Білоруська Народна Республіка  Польська Республіка
Діяльність	публіцист, журналіст
Alma mater	Ризький технічний університет
Заклад	Наша доля, Наша нива, Nasha Khatad, Q13032565? і Q13031277?
Членство	Товариство білоруської школи
Партія	Блок національних меншин і Білоруська соціалістична громада
Медіафайли у Вікісховищі

Аляксандар Власов (28 серпня 1874, Вілейка, Мінська губернія, Білорусь — 11 березня 1941, Маріїнськ, Кемеровська область, РРФСР) — білоруський громадсько-політичний діяч, публіцист, політик і сенатор міжвоєнної Польської Республіки, економіст. Репресований окупаційною московсько-більшовицькою владою. Помер у в'язниці.

Життєпис

Народився 28 серпня 1874 у Вілейці. Навчався у духовній семінарії в Пінську, Миколаївській гімназії в Липові, а згодом у Ризькому технічному університеті (1899—1905).

У грудні 1904 заснував першу білоруську політичну партію — Білоруську соціалістичну громаду і був членом її Центрального комітету.

У 1908 — один із засновників видавництва «Наша хата».

З грудня 1906 по травень 1914 — головний редактор газети «Наша Ніва». За цей час Власов залучив до співпраці з газетою талановитих білоруських письменників, у тому числі Янку Купалу, який згодом став новим редактором газети.

У 1909 царською владою засуджений до чотирьох місяців в'язниці за свою громадсько-політичну діяльність та публікації.

Брав участь у Першому всебілоруському конгресі.

У 1918 вступив до Ради Білоруської Народної Республіки, а через рік відновив діяльність Білоруського наукового товариства у Вільнюсі «Наша хата». Власов також видавав журнали «Лучынка» для дітей та «Саха» для селян.

На момент укладення Ризького договору 1920 перебував у Радошковичах, які опинилися в результаті договору на території міжвоєнної Польської Республіки. Пізніше, у Радошковичах, Власов створив білоруську гімназію імені Франциска Скорини та очолив Товариство білоруських шкіл.

У 1922—1927 — першочерговий сенатор від списку Блоку національних меншин у Сенаті Польщі.

У жовтні 1939 заарештований органами НКВС та перевезений до Мінська.

У листопаді 1940 засуджений до 5 років концтаборів за "шпигунську діяльність".

Помер у в'язниці 11 березня 1941 в Маріїнську Кемеровській області РРФСР.

Твори

• Беларуская Рада — прадстаўніца Беларусі [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

• Уладзімер Арлоў. Аляксандар Уласаў [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Беларуская служба Радыё Свабода
• 68 гадоў таму памёр Аляксандр Уласаў [Архівовано 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 11 сакавіка 2009 г.
• Вугельчыкі з попелу [Архівовано 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] — Уладзімер Содаль // Наша Ніва, №33, 2000 г.
• Лявон Луцкевіч, Галіна Войцік. Аляксандар Уласаў.