Аліш Абдулла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдулла Аліш

Абдулла́ Алі́ш (псевдонім Алішева Абдулли Барейовича; 15 вересня 1908, Каюки — †25 серпня 1944) — татарський радянський письменник, переважно дитячий.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Родом з села Каюки (Татарська АРСР).

Творча дільність[ред.ред. код]

Писав оповідання (зб. «Прапор піонерського загону», 1931; «Хвилі», 1934; «Присяга», 1935); вірші (зб. «Разом з Ільгізом», «Мій брат», 1940); п'єси («Сусіди», «Маленький в'язень»).

Учасник Великої Вітчизняної війни; потрапивши у полон, вступив до антисталінського легіону «Ідель-Урал», утворений з полонених татарів, башкортів і представників інших країн Надволжя — Мордовії, Удмуртії, Марій-Ел, Чувашії, де працював перекладачем.[1] Разом з Мусою Джалілем брав активну участь у поширенні антифашистських листівок.

До останніх днів писав патріотичні вірші («Вітчизні», «Зустріч»).

1944 — страчений нацистами.

  • «Прапор піонерського загону» (1931);
  • «Хвилі» (1934);
  • «Присяга» (1935);
  • «Разом з Ільгізом» (збірка віршів);
  • «Мій брат», (збірка віршів, 1940);
  • «Сусіди» (п'єса),
  • «Маленький в'язень» (п'єса)

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]