Американська історія Ікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Американська історія Ікс
American History X
Жанр драма, кримінал
Режисер Тоні Кей
Продюсер Білл Карраро
Майкл Де Лука
Сценарист Девід МакКена
У головних
ролях
Едвард Нортон
Едвард Ферлонг
Ейвері Брукс
Оператор Тоні Кей
Композитор Енн Дадлі
Вільям Стеффе
Кінокомпанія New Line Cinema
Дистриб'ютор New Line Cinema і Netflix
Тривалість 112 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1998
Кошторис 20 млн. $
IMDb ID 0120586
historyx.com
CMNS: Американська історія Ікс у Вікісховищі

«Американська історія Ікс» (англ. American History X) — драма американського кінорежисера Тоні Кея про сучасних неонацистів. Виконавець головної ролі Едвард Нортон номінувався на премію «Оскар».

На 4 березня 2024 року фільм займав 41-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Стрічка демонструє події кінця 80-х — початку 90-х років. Розповідь ведеться від особи Денні Віньярда. Його батька Деніса, що був пожежником, було вбито на нелегальній фабриці з виробництва наркотиків під час гасіння пожежі. Денні має старшого брата Дерека, що перший день як вийшов із в'язниці, де відбував покарання за вбивство двох темношкірих.

У в'язниці світогляд старшого брата змінюється докорінно, він переглядає своє ставлення до представників інших рас, розуміючи, що і серед білих, і серед чорних є як хороші, так і погані люди. Головною метою після свого звільнення він бачить налагодження нормальних стосунків із родиною і недопущення повторення свого шляху молодшим братом, Денні, що став членом банди неонацистів, яку очолював сам Дерек до ув'язнення.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Під час гри у баскетбол, Сет одягнений у футболку з номером «88». Це число є шифром скінхедів для «НН» або «Heil Hitler»: літера «Н» — восьма літера латинського алфавіту.
  • Кемерон (Стейсі Кіч) характеризує Боба Свіні (Ейвері Брукс), як дядька Тома. Брукс зіграв дядька Тома у стрічці «Хатина дядька Тома».
  • Музичний гурт «Anti-Heroes» подав позов до суду на компанію «New Line Cinema» за використання назви їх гурту на татуюванні одного з героїв фільму. Гурт не хотів мати нічого спільного з нацистами.
  • Під час фільму слово «fuck» (нецензурне) промовляють 205 разів.
  • Цитата, що звучить в кінці есе Денні, — останні слова Авраама Лінкольна на церемонії інавгурації 1862 року.

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]