Американська історія Ікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Американська історія Ікс
American History X
Kinopoisk.ru-American-History-X-483493.jpg
Жанр Кримінальна драма
Режисер Тоні Кей
Продюсер Білл Карраро
Майкл Де Лука
Сценарист Девід МакКена
У головних
ролях
Едвард Нортон
Едвард Ферлонг
Ейвері Брукс
Оператор Тоні Кей
Композитор Енн Дадлі
Вільям Стеффе
Кінокомпанія New Line Cinema
Тривалість  112 хв.
Країна  США США
Рік  1998
IMDb ID 0120586
Кошторис  20 млн. $

Американська історія Ікс (англ. American History X) — драма американського кінорежисера Тоні Кея про сучасних неонацистів. Виконавець головної ролі Едвард Нортон номінувався на премію «Оскар».

Сюжет[ред.ред. код]

Стрічка демонструє події кінця 80-х — початку 90-х років. Розповідь ведеться від особи Денні Віньярда. Його батька Деніса, що був пожежником, було вбито на нелегальній фабриці з виробництва наркотиків під час гасіння пожежі. Денні має старшого брата Дерека, що перший день як вийшов із в'язниці, де відбував покарання за вбивство двох темношкірих.

У в'язниці світогляд старшого брата змінюється докорінно, він переглядає своє ставлення до представників інших рас, розуміючи, що і серед білих, і серед чорних є як хороші, так і погані люди. Головною метою після свого звільнення він бачить налагодження нормальних стосунків із родиною і недопущення повторення свого шляху молодшим братом, Денні, що став членом банди неонацистів, яку очолював сам Дерек до ув'язнення.

Акторський склад[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час гри у баскетбол, Сет одягнений у футболку з номером «88». Це число є шифром скінхедів для «НН» або «Heil Hitler»: літера «Н» — восьма літера латинського алфавіту.
  • Кемерон (Стейсі Кіч) характеризує Боба Свіні (Ейвері Брукс), як дядька Тома. Брукс зіграв дядька Тома у стрічці «Хатина дядька Тома».
  • Музичний гурт «Anti-Heroes» подав позов до суду на компанію «New Line Cinema» за використання назви їх гурту на татуюванні одного з героїв фільму. Гурт не хотів мати нічого спільного з нацистами.
  • Під час фільму слово «fuck» (нецензурне) промовляють 205 разів.
  • Цитата, що звучить в кінці есе Денні, — останні слова Авраама Лінкольна на церемонії інавгурації 1862 року.

Саундтрек[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]