Тоні Кей (режисер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоні Кей
Дата народження 8 липня 1952(1952-07-08)[1] (71 рік)
Місце народження Лондон, Велика Британія[2]
Громадянство  Велика Британія
Релігія юдаїзм
Alma mater Kent Institute of Art & Designd
Професія кінорежисер, оператор-постановник, кліпмейкер, кінопродюсер, режисер
Нагороди
IMDb ID 0443411
CMNS: Тоні Кей у Вікісховищі

Тоні Кей (англ. Tony Kaye; нар. 8 липня 1952, Лондон) — англійський режисер документальних та кінофільмів, музичних кліпів, реклами. Найбільш відомий як кінорежисер фільму «Американська історія Ікс» (1998, станом на 31 січня 2023 року — 38 місце у списку 250 найрейтинговіших фільмів за версією IMDb).

Життєпис і кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в родині євреїв-харедім у лондонському районі Стемфорд-Гілл[en], Велика Британія[3].

Реклама[ред. | ред. код]

Став відомим як режисер рекламних роликів у 1988 році, після здобуття нагород за відео «Relax» для кампанії «InterCity» (British Rail) та «Furry Friends» для кампанії «Advisory Council» (Solid Fuel Association), а також своїм відео «Tested for the Unexpected» (1993) для рекламної кампанії бренду Dunlop Tyres із саундтреком «Venus in Furs» рок-гурту The Velvet Underground. Загалом, до 1996 року здобув 23 престижні британські премії в галузі дизайну та реклами — D&AD (англ. Design and Art Direction)[4], а 2012 року названий «найбільш нагородженим режисером» (разом із Френком Бадженом)[5].

Музичні кліпи[ред. | ред. код]

Зняв кілька відомих музичних кліпів, зокрема відео-переможця премії «Греммі» — «God's Gonna Cut You Down» Джонні Кеша, а також кліпи «Dani California» гурту Red Hot Chili Peppers, «What God Wants» Роджера Вотерса, «Help Me» та «Runaway Train» від Soul Asylum. Як режисер музичних відеокліпів дев'ять разів номінувався на «Греммі».

Повнометражні фільми[ред. | ред. код]

Американська історія Ікс[ред. | ред. код]

Дебютом Кея в повнометражному кіно став фільм «Американська історія Ікс» 1998 року, драма про сучасний расизм, із Едвардом Нортоном і Едвардом Фурлонгом у головних ролях. Тоні Кей відмовився від остаточної версії фільму і даремно намагався видалити своє ім'я з титрів[6][7]. Фільм був високо оцінений критиками, а Нортон — номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Боротьба за художній контроль над фінальною версією фільму, який став частиною голлівудського фольклору, майже зруйнувала кар'єру Кей. Він спочатку представив свою оригінальну версію, зняту в рамках бюджету, але коли продюсери New Line Cinema наполягли на змінах, почалися суперечки. Дебати швидко загострилися. Кей витратив 100 тис. доларів власних грошей, щоб опублікувати 35 повносторінкових оголошень у голлівудській пресі, які засуджували Нортона та продюсера, використовуючи цитати різних людей, від Джона Леннона до Авраама Лінкольна. Він відвідав зустріч із представниками кінокомпанії, на яку (щоб полегшити переговори) привів католицького священника, єврейського рабина та тибетського ченця. Коли компанія запропонувала йому додаткові вісім тижнів, щоб перезняти фільм, він сказав, що знайшов нове бачення і потребує рік, щоб перезняти його, та полетів на Кариби, щоб сценарій переписав нобелівський лауреат Дерек Волкотт. Зрештою Гільдія режисерів Америки відмовила Кею в дозволі видалити своє ім'я з прокатної версії фільму від New Line Cinema. Режисер вимагав зазначити його як «Хитун-Бовтун», та подав позов на 200 мільйонів доларів, коли компанія відмовила[7].

Інші фільми[ред. | ред. код]

Другий повнометражний фільм Кей, документальне «Вогняне озеро» (англ. Lake of Fire), який режисер знімав 18 років, підіймає проблему абортів у Сполучених Штатах. Прем'єра фільму відбулася у вересні 2006 року в Торонто. Фільм увійшов до короткого списку премії «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм, але не здобув перемоги в жодній номінації. «Вогняне озеро» номіноване як найкращий документальний фільм на премію «Супутник» та на премію «Незалежний дух» Асоціації кінокритиків Чикаго.

Третім повнометражним фільмом Кей стала кримінальна драма «Транзит по чорній воді» (англ. Black Water Transit) із Лоренсом Фішберном, Карлом Урбаном, Еван Росс[en], Бріттані Сноу та Стівеном Дорффом у головних ролях. Фільм знімався в Новому Орлеані влітку 2007 року. Прем'єра відбулася на Каннському кінофестивалі 2009 року, але фільм так і не вийшов у широкий прокат. Станом на 2017 рік фільм уважається незакінченим через банкрутство виробничої компанії та подальші судові процеси.

Четвертий повнометражний фільм Кея — «Учитель на заміну» (2011) з Едрієном Броуді в головній ролі; у стрічці також знялася дочка режисера, Бетті. Драма розповідає історію учителя в занедбаній державній школі Нью-Йорка[8]. Прем'єра відбулася у квітні 2011 року на фестивалі Трайбека. Фільм демонструвався та отримав нагороди на кінофестивалях: Американського кіно в Довілі, кінофестивалі у Вудстоку (почесна премія Маверіка для Кея), Міжнародному кінофестивалі бойовиків і пригодницьких фільмів у Валансьєні (Франція), Токійському міжнародному кінофестивалі, Міжнародному кінофестивалі в Сан-Паулу та Кінофестивалі «Рамдам» у Турне (Бельгія).

На початку 2016 року Кей оголосив, що буде режисером фільму за сценарієм Джо Вінчігуерри під назвою «Stranger Than the Wheel» із Шаєю Лабафом у головній ролі[9], а 2018 року стало відомо, що Кей підписав контракт на режисуру кримінальної драми Гарі ДеВора «Honorable Men»[10]. Однак жоден проєкт не був реалізованим[11].

Від 2020 року режисер оголосив про декілька нових проєктів у розробці: «Африканська історія Ігрек» із Джимоном Гонсу в головній ролі; драма «Цивільний» (англ. Civil), події якої розгортаються на тлі руху за громадянські права афроамериканців у США; «Тремендіум» (англ. Tremendum), частково анімаційний фільм, натхненний розмовами Кея з Марлоном Брандо[11][12][13]. У планах режисера також чорна комедія «Тренер» (англ. The Trainer) за сценарієм Віто Шнабеля та Джеффа Соломона[14].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Тоні Кей був одружений двічі[3]. Перша дружина режисера, румунка Євгенія Волосиновичі (рум. Eugenia Volosinovici), яка народила йому двох дочок[15]. Друга дружина, китайсько-американська художниця Янь Лінь-Кей (англ. Yan Lin Kaye)[16], — також двох дочок: Шанхай (англ. Shanghai)[3] та Еему Емет (англ. Eema Emet)[17].

Кей любить співати, писати пісні та грати на гітарі. Його часто можна зустріти на різних вечірках із «відкритим мікрофоном» у Лондоні, зокрема на «Redrock Jam» у Дублінському замку в лондонському районі Камден-Таун та «Відкритий мікрофон Ента Генсона» у Кларкенвеллі, Лондон.

Основна фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ http://www.birminghammail.co.uk/whats-on/films/film-review-detachment-190489
  3. ↑ а б в I did abominable things. www.telegraph.co.uk. Процитовано 24 березня 2023.
  4. ↑ Too big for his ads: profile: Tony Kaye. The Independent (англ.). 22 червня 1996. Процитовано 24 березня 2023.
  5. ↑ JACK, LOUISE (09-19-12). The Best Ads And Creative Talent Of The Last 50 Years, According to Britain’s D&AD.
  6. ↑ McCarthy, Todd (22 жовтня 1998). American History X. Variety (амер.). Процитовано 24 березня 2023.
  7. ↑ а б Kaye, Tony (25 жовтня 2002). Losing it. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 24 березня 2023.
  8. ↑ Levin, Robert (16 березня 2012). 'Detachment': A Movie About Teachers, Not Education Reform. The Atlantic (англ.). Процитовано 24 березня 2023.
  9. ↑ Jagernauth, Kevin (24 січня 2016). Tony Kaye Returns With ‘Stranger Than The Wheel’ Starring Shia LaBeouf. IndieWire (англ.). Процитовано 24 березня 2023.
  10. ↑ McNary, Dave (12 червня 2018). Film News Roundup: Tony Kaye to Direct Crime Drama ‘Honorable Men’. Variety (амер.). Процитовано 24 березня 2023.
  11. ↑ а б Lattanzio, Ryan (26 вересня 2020). ‘American History X’ Director Tony Kaye Lines Up ‘African History Y’ with Djimon Hounsou. IndieWire (англ.). Процитовано 24 березня 2023.
  12. ↑ D'Alessandro, Anthony (16 липня 2020). ‘American History X’ Filmmaker Tony Kaye To Direct ‘Civil’. Deadline (амер.). Процитовано 24 березня 2023.
  13. ↑ Grobar, Matt (30 червня 2021). Alejandro Corpus’ Keithcity Group To Develop Animated Sequences For Tony Kaye Film ‘Tremendum’. Deadline (амер.). Процитовано 24 березня 2023.
  14. ↑ Grobar, Matt (18 березня 2022). Vito Schnabel, Julia Fox & Steven Van Zandt To Star In Dark Comedy ‘The Trainer’; ‘American History X’s Tony Kaye Directing From Script By Schnabel And Jeff Solomon. Deadline (амер.). Процитовано 24 березня 2023.
  15. ↑ Director Kaye recovers from 'X' debacle with 'Lake of Fire'. Chicago Tribune. Процитовано 24 березня 2023.
  16. ↑ Pulver, Andrew; @Andrew_Pulver (6 липня 2012). Tony Kaye: 'I hope I'm having a moment now'. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 24 березня 2023.
  17. ↑ Tony Kaye Biography And Net Worth, Age, Family, Wife, Children, Early Life, Daughters (амер.). 1 лютого 2023. Процитовано 24 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тоні_Кей_(режисер)&oldid=41801896