Анатолій Деркач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Деркач
Народився 6 (18) квітня 1887
Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 5 вересня 1937(1937-09-05) (50 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Діяльність мемуарист, поет

Анатоль Дзеркач (справжнє ім'я: Анатолій Григорович Зимієнко, нар. (6 (18) квітня 1887, Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія (зараз Корелицький район, Гродненська область, Білорусь — 5 вересня 1937, Мінськ) — білоруський поет, активіст білоруського руху в Російській імперії. У часи московсько-большевицької окупації — сатирик, гуморист, мемуарист. Редактор.

Жертва московсько-большевицького терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив народне училище у Новогрудку (1904).

Служив у земській та міській управах у Мінську. Член партії есерів. 1908 заарештований, відправлений у заслання.

Після Лютневої революції 1917 служив у мінських адміністративних органах Тимчасового уряду. Працював у газеті «Білоруське село»; з 1924 року — редактор сатиричного журналу «Дубинка» (додаток до газети «Зірка»); працював у газеті «Піонер Білорусі», журналі «Полум'я».

Член СП БРСР (з 1934).

Викрадений групою НКВД СССР 16 жовтня 1936 року; убитий у тюрмі.

Реабілітований самим комуністами 1957.

Творчість[ред. | ред. код]

Дебютував у пресі у 1904 році; спочатку писав російською мовою. Працюючи у сатиричному жанрі, узяв собі псевдонім Анатолій Деркач. Писав твори для дітей. Перекладав з російської та української мов. Автор спогадів.

Твори[ред. | ред. код]

  • Про попів, про дяків, про селян-мужиків: Сатиричні вірші. Мн., 1925;
  • Миколине господарство: Агро-поема. Мн., 1927;
  • Наші приятелі. Мн., 1928;
  • Звірі наших лісів. Мн., 1929;
  • Бог удвох. Мн., 1930;
  • Всім потроху …: Сатира та гумор: Вірші. Мн., 1930;
  • Кочергою по образах. Мн., 1930;
  • Окупація та інтервенція у Білорусі. М., 1932.

Джерела[ред. | ред. код]