Турець (Гродненська область)
.jpg)
Турець (біл. Турец) — агромістечко в Корелицькому районі Гродненської області Білорусі, центр Турецькоі сільради. Населення 626 осіб (2009)[2].
Географія[ред. | ред. код]
Селище знаходиться на шосе Р11 приблизно посередині між Кириличем і Світом (до обох населених пунктів близько 13 км). Ще одна місцева дорога йде в селище Єреміч.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Турець міститься в Галицько-Волинському літописі (1276). У XIV столітті маєток знаходився у володінні князя Володимира Ольгердовича, його син Олелько Володимирович передав Турець із навколишніми землями Лаврішескому монастирю[3].
У XVI столітті Турець отримав статус містечка, входив до складу Новогрудського повіту і знаходився у власності роду Ходкевичей. У XVI столітті в містечку утворилася велика єврейська громада. З XVII століття в Турці функціонують римо-католицький храм і греко-католицька церква. Крім цього, діяла православна дерев'яна Юр'ївська церква[3].
У результаті третього поділу Речі Посполитої (1795) Турець опинився у складі Російської імперії, в Новогрудському повіті. У 1880 році тут було 171 двір, 2 православні церкви, синагога, єврейська молитовна школа, 3 млини, 2 трактири, 5 магазинів[3]. У 1888 році побудована кам'яна будівля православного храму Покрова Пресвятої Богородиці[4], в 1890 році відкрито народне училище. У 1897 році за даними перепису населення було 230 дворів, церква, каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, народне училище, пошта, 18 магазинів, 2 вітряні млини, 7 заїжджих будинків; регулярно проводились ярмарки[3].
У 1908–1911 роках тут жив і працював письменник Янка Мавр, тут народився його син, академік Ф. І. Федоров[5]. У 1910 році тут народився співак П. В. Конюх.
Згідно за Ризьким мирним договором (1921) Турець опинився у складі міжвоєнної Польської Республіки, в Новогрудському, а пізніше Столбцовському повіті. Станом на вересень 1921 тут було 218 дворів, 1 290 жителів[5].
З 1939 року у складі БССР. Турець став центром сільради Корелічського району. У другу світову війну загинули 444 жителя селища єврейської національності[5].
Інфрастуктура[ред. | ред. код]
У Туреччині діє середня школа, дошкільний заклад, лікарня, будинок культури, бібліотека.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Православний храм Покрови Пресвятої Богородиці, 1888 рік
- Млин, перша половина XIX століття
- Братська могила солдатів 1-й світової війни
- Єврейське кладовище
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селищі народився білоруський поет Анатолій Деркач.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Результати перепису. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ а б в г Енциклапедия гісториі Беларусі. У 6 т: Кадети — Ляшченя / Беларус. Енцикл .; Редкал .: Г. П. Пашкоў (галоўни Ред.) I інш .; Маст. Е. Е. Жакевіч. — Мн .: БелЕн, 1997. іл. ISBN 985-11-0041-2
- ↑ 52.9 «Збор помнікаў гісториі i культури Беларусі. Гродзенская вобласць». Мінск, видавецтва «Беларуская Савецкая Енциклапедия імя Петруся Броўкі», 1986 рік
- ↑ а б в » «Гісторыя Турца» //Памяць. Карэліцкі раён. Мінск, Ураджай, 2000
Література[ред. | ред. код]
- Енциклапедия гісториі Беларусі. У 6 т. Кадети — Ляшченя / Беларус. Енцикл .; Редкал .: Г. П. Пашкоў (галоўни Ред.) I інш .; Маст. Е. Е. Жакевіч. — Мн .: БелЕн. ISBN 985-11-0041-2
- Соркіна I. Мястечкі Беларусі ў канц XVIII — першай Палов ХІХ ст. — Вільня: ЄГУ, 2010. — 488 с. ISBN 978-9955-773-33-7