Андреас Штех

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреас Штех (Анджей Стех)
нім. Andreas Stech
«Автопортрет»
При народженні Andreas Stech
Народження 9 вересня 1635(1635-09-09)
Слупськ
Смерть 12 січня 1697(1697-01-12) (61 рік)
  Гданськ
Національність німець
Країна Реч Посполита
Жанр релігійна композиція, портрет, натюрморт, батальний жанр
Навчання у батька, Генріха Стеха, у художника Адольфа Боя
Діяльність художник
Напрямок бароко, реалізм
Роки творчості 1652—1696
Вплив фламандське бароко
Твори релігійні та алегоричні картини, портрети, натюрморт, батальний жанр
Роботи в колекції Національний музей у Варшаві, Національний художній музей Білорусі і Музей герцога Антона Ульріха

CMNS: Андреас Штех у Вікісховищі

Андреас Штех (нім. Andreas Stech, пол. Andrzej Stech; 9 вересня 1635, Слупськ — 12 січня 1697, Гданськ) — художник доби бароко, німець за походженням, що працював в місті Гданськ, нині Польща.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті, сучасна назва котрого Слупськ. Його батько, Генріх Штех, був родом з міста Любек і був художником. 1636 року родина перебралась на житло у місто Гданськ.

Освіта і художня манера[ред. | ред. код]

Логічно, що перші художні навички син отримав в майстерні батька. Син успадкував художні здібності і є відомості, що удосконалював власну майстерність під керівництвом .

Аналіз творчого доробку Андреаса Штеха робить його своєрідним винятком серед німецьких за походженням майстрів. На землях німецьких князівств точилася Тридцятирічна війна (1618—1648), що перешкоджало нормальному навчанню молоді і засвоєнню національних німецьких художніх традицій. Декілька німецьких художників вимушено емігрували в Італію або у Нідерланди. Серед перебравшихся до Італії були Йоган Лісс, Йоахим Зандрарт, Йоган Шенфельд. Лісс помер у Італії, а два останні по закінченні війни перенесуть на землі Німеччини стиліситику італійського бароко з її алегоріями, біблійними сюжетами і частковими запозиченнями знахідок італійських майстрів.

Стилістика творів високо обдарованого Андреаса Штеха є вказівкою на впливи майстрів Фландрії чи Голландії. Саме там працювало чимало майстрів квіткових натюрмортів чи майстрів, що створювали зображення давньогрецьких філософів, що оплакують або сміються над людською глупотою (Дірк ван Бабюрен, для декору кабінетів і помешкань освічених поціновувачів мистецтв). В творчому доробку талановитого художника знайдені і квіткові натюрморти, і зображення давньогрецьких філософів, і низка портретів, позаяк Андреас Стех посів провідні позиції серед німецьких (і польських) портретистів другої половини XVII ст.

Шлюби[ред. | ред. код]

Художник був двічі одруженим. По смерті першої дружини в родині залишилось п'ятеро дітей. Андреас Штех узяв шлюб вдруге і в родині збільшилось на чотирьох дітей.

1667 року він отримав громадянство в місті Гданськ.

Відомо, що брав замови на портрети багатих городян Гданська та на релігійні образа для церков. Серед замовників художника був Ян ІІІ Собеський. Іноді співпрацював з іншими художниками (Фердинанд ван Кессель). Художником був і брат Андреаса Штеха.

Відомо, що художник виконав ескізи для гобеленів, котрі мали прикрасити приміщення клуба для зборів лицарів та аристократів міста Данцига (так званого двору короля Артура).

Перелік знайдених творів[ред. | ред. код]

«Товариство на прогулянці в передмісті Гданська», музей герцога Антона Ульріха, Брауншвейг
Андреас Стех. «Портрет Олександра Заславського-Острозького», бл. 1670 р. Національний художній музей Республіки Білорусь

Галерея обраних творів[ред. | ред. код]

Андреас Стех. « Квітковий натюрморт», 1678 р., Народний музей, Гданськ

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Danuta Natalia, The floral still lifes of Andreas Stech // Acta historiae artium Balticae 1 (2005), S. 101—137
  • Teresa Grzybkowska: Andreas Stech als Bildnismaler. In: Niederdeutsche Beiträge zur Kunstgeschichte 18 (1979), S. 149—184
  • Teresa Grzybkowska: Die Hevelius-Porträts von Andreas Stech. In: Niederdeutsche Beiträge zur Kunstgeschichte 15 (1976), S. 167—186
  • Boleslaw Makowski: Der Danziger Maler Andreas Stech. In: Zeitschrift des Westpreußischen Geschichtsvereins 52 (1910), S. 139—197
  • Leni Telger: Andreas Stech. In: Walter Menn (Bearb.), Pommersche Lebensbilder, Böhlau, Köln 1966 (= Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Pommern, 5; Forschungen zur Pommerschen Geschichte, 15), S. 36-52