Андре Превін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андре Превін
англ. André Previn
Andre Previn (on In Tune, BBC Radio, 2012).jpg
Основна інформація
Дата народження 6 квітня 1929(1929-04-06)[1][2][…]
Місце народження Берлін, Німецький рейх[4]
Дата смерті 28 лютого 2019(2019-02-28)[5][6][…] (89 років)
Місце смерті Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Роки активності з 1943
Громадянство Німеччина[8] і США[8]
Професії диригент, автор пісень, джазмен, композитор, піаніст, кінокомпозитор, аранжувальник, студійний музикант
Освіта Беверлі Гіллз (середня школа)
Жанри джаз, опера і класична музика
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Андре Превін, також Андре Превен (англ.  André Previn, уроджений Людвіг Андреас Прівін, нім. Andreas Ludwig Priwin; 6 квітня 1929, Берлін — 28 лютого 2019, Нью-Йорк) — американський диригент, піаніст і композитор. Володар кількох премій «Оскар» за кращу музику, один з восьми композиторів в історії світового кінематографа, які отримували цю нагороду два роки поспіль. Почесний лицар-командор ордена Британської імперії (KBE, 1996).

Біографія[ред. | ред. код]

Превін народився в родині Шарлотти Епштейн (нар. у Франкфурті 1891—1986) і Джека (Якова) Прівіна (нар. у Грудзьондзі 1885—1963). В деяких джерелах згадується, що Яків емігрував в Німеччину з Польщі, але це не так, бо Грудзьондз в той час належав Німеччині. Систематичної музичної освіти не отримав. У 1937 сім'я Превіна втекла з Німеччини до Франції, в 1941 з Франції до США, де в 1943 Превін отримав американське громадянство.

Помер 28 лютого 2019 року в своєму будинку в Нью-Йорку на 90 році життя.[9]

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 13-річного віку Превін почав виступати як піаніст, виконуючи переважно джаз; в 19451946 рр .. їм були зроблені кілька джазових аудіозаписів. З 1947 р. Превін складав музику для голлівудських фільмів.

Подальша музична кар'єра Превіна була пов'язана з академічною музикою. З 1967 р. Превін був помітною фігурою в світі диригентського мистецтва. Він очолював в ролі музичного керівника і головного диригента такі помітні оркестри, як Хьюстонський симфонічний (19671969), Лондонський симфонічний (19691979), Пітсбурзький симфонічний (19761984), Лос-Анджелеський філармонічний (19851989), Королівський філармонічний (Лондон; 19851991), Філармонічний оркестр Осло (20022006). Серед здійснених Превіном-диригентом записів — три балети Чайковського, повне зібрання симфоній Воан-Вільямса, всі симфонії і фортепіанні концерти Сергія РахманіноваВолодимиром Ашкеназі в якості соліста), багато значних творів Прокоф'єва і Ріхарда Штрауса.

Кінематограф[ред. | ред. код]

У той же час Превін багато працював для кінематографа в ролі диригента та аранжувальника. Найбільші успіхи в цій області відносяться до 1950-60-х років, коли робота Превіна в кінематографі чотири рази була удостоєна премії «Оскар»: за фільми «Рідоти» (1958, оригінальна музика, удостоєна також премії «Греммі»), «Поргі і Бесс» (екранізація опери Гершвіна, 1959, редакція партитури, разом з Кеном Дарбі), Irma la Douce (1963, оригінальна музика) і «Моя прекрасна леді» (1964, оригінальні музичні епізоди).

До оригінальної композиції в академічному жанрі Превін звернувся досить пізно. Найбільшою популярністю користується опера Превіна «Трамвай Бажання» (1995, за п'єсою Теннессі Вільямса, вперше поставлена в Сан-Франциско в 1998 р. під керуванням автора) і концерт для скрипки з оркестром, написаний ним для своєї п'ятої дружини, відомої скрипальки Анне-Софі Муттер, яка була молодша за нього на 34 роки (цей шлюб тривав з 2002 по 2006 рр. Андре тоді було 73 роки; з попередніх дружин Превіна найбільш відома актриса Міа Ферроу, на якій Превін був одружений в 19701979 рр.), і Дорі Превін, в дівоцтві Ланган, знаменита співачка. Автор вокальних творів (три пісні на вірші Е. Дікінсон та ін.).

Серед цілого ряду американських і міжнародних нагород Превіна виділяється отримана ним в 2005 р. Премія Гленна Гульда.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Greenfield E. André Previn. London, 1973
  • Bookspan M., Yockey R. André Previn: a Biography. Garden City, NY, 1981
  • Ruttencutter H. Previn. London, 1985
  • Freedland M. André Previn. London, 1991

Посилання[ред. | ред. код]