Андре Ґретрі
| Андре Ґретрі | |
|---|---|
| фр. André Grétry | |
| Ім'я при народженні | фр. André Ernest Modeste Grétry |
| Народився | 8 лютого 1741[2][4][…] Rue des Récolletsd, Льєж[6][7][…] |
| Помер | 24 вересня 1813[1][2][…] (72 роки) Монморансі[7][8] |
| Поховання | Пер-Лашез[9][10] |
| Країна | |
| Діяльність | композитор, письменник |
| Галузь | композитор |
| Alma mater | Fondation Lambert Darchisd (лютий 1766) |
| Вчителі | Henri Moreaud, Giovanni Battista Casalid, Джованні Батіста Мартіні і Nicolas Rennekind |
| Відомі учні | Caroline Wuietd |
| Знання мов | французька[2][11] |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції (24 вересня 1813)[12] |
| Напрямок | класична музика |
| Жанр | опера і Опера комік |
| Magnum opus | Guillaume Telld, Richard Coeur-de-liond[13], Zémire et Azord, Céphale et Procrisd, L'amant jalouxd і Andromaqued |
| Родичі | André-Joseph Grétryd |
| У шлюбі з | Jeanne Marie Grandond |
| Діти | Lucile Grétryd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0344931 |

Андре Ернест Модест Ґретрі (фр. André-Ernest-Modeste Grétry; 11 лютого 1741, Льєж, Бельгія — 24 вересня 1813, Монморансі, Валь-д'Уаз) — французький композитор бельгійського походження.
Народившись у місті Льєж в сім'ї скрипаля. В 1761-65 роках навчався у Рим, там же була поставлена перша опера Гретрі — «Збиральниця винограду». Перша комічна опера «Ізабель і Гертруда» була їм складена на наступний рік, в 1766 році в Женеві. На будинку, де він тоді проживав по Великій вулиці (Grand-Rue) зараз встановлена пам'ятна дошка. З 1767 року жив у Парижі. Перебував під впливом естетики енциклопедистів, особливо Жан-Жак Руссо.
Всього він створив 15 опер і понад 40 комічних опер. Як директор Королівської опери, він не відразу прийняв Революцію і Наполеон а, довго залишався вірний королівської влади. Арія «Про Річард, мій король!» З опери «Річард Левине Серце» стала роялістським гімном під час Революції.
Дружина: художниця Жанна-Марія Грандон (Jeanne-Marie Grandon), дочка художника Шарля Грандона. Нагороджений орденом Почесного легіону. Був прийнятий в 1795 році у Французьку Академію.
Помер у Монморансі (Валь-д'Уаз). Похований на кладовищі Пер-Лашез у Франції, але його серце спочиває окремо в рідному місті Льєжі, перед Королівською Оперою Валлонії. Академію музики Льєжа названо його іменем.
|
|

Собрано [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] С. М. Грищенко.
- Роллан Р., Собрание музыкально-исторических сочинений, т. 4—Музыканты прошлых дней, пер. с франц., М., 1938
- Левашева О., Оперная эстетика Гретри, в кн.: Классическое искусство за рубежом, М., 1966
- Bobillier М., Gretry, sa vie et ses oeuvres, par M. Bronet (Marie Bobillier)…, P., 1884
- Wichmann H., Gretry und das musikalische Theater in Frankreich, Halle, 1929
- Degey M., A. M. Cretrv, [Brux., 1939];.
- Marsick P. L., A. M. Cretry, Brux., 1944
- Ср. Бретон, «Notice sur la vie et les ouvrages d'A.G.» (Париж, 1814)//Заметки о жизни и творчестве А. Г.;
- «Grétry en famille» (Париж, 1815)//Гретрі в семьї;
- ван Гульст, «Grétry» (Льєж, 1842).
- ↑ а б Departmental archives of Val-de-Marne
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118542079 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б свідоцтво про смерть
- ↑ C.-P. Arnaud Recueil de tombeaux des quatre cimetières de Paris — 1817.
- ↑ Pierre-François Piétresson de Saint Aubin Promenade aux cimetières de Paris, aux sépultures royales de Saint-Denis, et aux catacombes — Paris: 1826. — P. 43.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Академія красних мистецтв Франції // New International Encyclopedia — Dodd, Mead & Co., 1902.
- ↑ https://www.planethugill.com/2020/12/awaiting-re-discovery-gretry-richard.html