Андрієвський Ераст Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ераст Андрієвський
Пам’ятник лікарю Е. Андріївському.JPG
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Народився 15 квітня 1809(1809-04-15)
Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 21 березня 1872(1872-03-21) (62 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Нагороди
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Лева і Сонця 2 ступеня

Академік Ера́ст Степа́нович Андріє́вський (нар. 15 квітня 1809, Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — пом. 21 березня 1872, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — громадський діяч, лікар, науковець та письменник, дійсний статський радник, доктор медичних наук. Кавалер ордена Святого Станіслава 1 ступеня, Святого Володимира 3 ступеня, Святої Анни 3 ступеня та перського ордена Лева та Сонця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрієвський походить з дворянської родини. Батька звали — Степан Степанович, а мати — Генрієтта-Августа Карлівна Грефе, німкеня, тому Ераст закінчив гімназію у Берліні, там і вступив до Гумбольдтського університету. У 1828 році став кандидатом медичних наук, а 1831 року доктор медичних наук.

Бере участь у наукових експедиціях. Прийнятий у члени Неаполітанської медико-хірургічної академії.

З 1833 року служить у губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова в Одесі — понад 20 років.

1833 року пропонує заснувати лікувальний заклад на Куяльницькому лимані (за 13 кілометрів від Одеси). 27 червня засновано курорт «Куяльник» — називався тоді «Лечебница грязных и песчаных лиманских ванн». Лиман довгий час називався Андрієвським.

Після того — на Кавказі як цивільний генерал-штаб-доктор, прилучився до становлення курорту Боржом. 1847 — дійсний статський радник.

Був особистим лікарем родини Воронцових.

Обирався гласним Одеської міської думи та Херсонського губернського земства.

Автор численних медичних публікацій та особистих спогадів у 3 томах.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Андрієвського відсутні.[2]

Родинне життя[ред. | ред. код]

Був в шлюбі з грузинською княжною Варварою Георгіївною Тумановою. Родина мала двоє дочок — Олену та Ніну, та сина Костянтина.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В одеському районі Пересип була вулиця Андрієвського. В 1896 році перед будинком здравниці встановлено пам'ятник лікарю (архітектор Толвінський та скульптор Едуардс).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (ru). Архів оригіналу за 2012-07-27. Процитовано 2011-04-15. 
  2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]