Анрі Коанда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анрі Коанда
рум. Henri Coandă
IICCR G240 Ceausescu Coanda crop.jpg
Народився 7 червня 1886(1886-06-07)
Бухарест, Румунія Румунія
Помер 25 листопада 1972(1972-11-25) (86 років)
Бухарест, Румунія Румунія
Громадянство Румунія Румунія
Національність румун
Галузь наукових інтересів аеродинаміка
Alma mater Вища Національна Школа Інженерів і Авіаконструкторів (тепер Вища Національна Школа Авіації і Космосу)
Відомий завдяки: відкриття Ефекту Коанда
Літак Coanda-1910 на другому міжнародному авіасалоні у Парижі (1910)
Румунська поштова марка із зображенням Генрі Коанда
Поштова марка Молдови, 2000 рік

Анрі́ Коанда́ (рум. Henri Marie Coandă, Генрі Коанда, Анрі Коанде, * 7 липня 1886, Бухарест — † 25 листопада 1972, Бухарест) — румунський вчений у галузі аеродинаміки, першовідкривач ефекту Коанда (французькою вимовою Коанда́, звідки і назва ефекту). Один з піонерів авіації, творець першого в світі проекту літака Coandă-1910 на реактивній тязі.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Бухаресті, другою дитиною у великій сім'ї. Батьком Анрі Коанди був відомий політик (пізніше прем'єр-міністр Румунії), генерал Константін Коанде, професор математики в Національній школі мостів і доріг. Мати, Аїда Дане, була уродженою француженкою, дочкою лікаря Гюстава Дане.

З 1896 вчився в Національному коледжі святого Сави, через три роки, в 1899-му, батько, котрий бажав бачити сина військовиком, перевів Анрі у військове училище в Ясси. У 1903 році Анрі Коанда закінчив військове училище у званні сержант-майора (аналог прапорщика) і продовжив навчання в Бухаресті в Школі артилерійських, військових і флотських інженерів. У 1904 році він разом з артилерійським полком був командирований в Німеччину, де поступив на навчання у Технічну школу в Шарлоттенбурзі (передмістя а з 1920 — район Берліна).

Хоча за освітою Коанда був інженером-артилеристом, він більше цікавився проблемами повітроплавання. У 1905 році він сконструював літак для румунської армії. У 19071908 роках він продовжив навчання в Інститут Монтефіоре (фр. l'Institut technique de Montefiore) у Льєжі, де познайомився з італійським авіаконструктором і підприємцем Джованні Капроні (Giovanni Battista Caproni, 1886–1957). В 1908 році Коанда повернувся в Румунію для проходження служби офіцером у Другому артилерійському полку. Однак невдовзі він звернувся за дозволом піти у відставку, і, після отримання дозволу, здійснив автомобільний рейд в Ісфахан, Тегеран і далі в Тибет. Після повернення в Європу поступив в Парижі у знову відкриту Вищу національну школу інженерів та авіаконструкторів (тепер Вища національна школа авіації та космосу, фр. École nationale supérieure de l'aéronautique et de l'espace). У 1910 році він закінчив її і став першим у своєму класі отримавши спеціальність авіаконструктора.

За підтримки інженера Густава Ейфеля і математика та піонера авіації Поля Пенлеве, Коанда розпочав експерименти з аеродинаміки. Так, в одному з експериментів він прикріпив вимірювальний пристрій до поїзда, що рухався зі швидкістю 90 км/год, для вивчення аеродинаміки на таких швидкостях. В іншому експерименті він використовував аеродинамічну трубу для оптимізації профілю крила літака. У подальшому, цей експеримент привів до відкриття ефекту Коанда.

У 1910 році в майстерні Джованні Капроне Коанда сконструював перший прототип реактивного літака — літак Coandă-1910. Його особливість: компресор з приводом від 4-циліндрового 50-сильного бензинового двигуна Clerget, нагнітав повітря у дві камери згоряння, що розташовувались по боках фюзеляжу, у яких повітря змішувалось з паливом, яке згоряло, утворюючи реактивну тягу. Коанда запатентував цю технологію у Франції в 1910 році і у Великобританії і Швейцарії у 1911році[1][2]. Апарат здійснив свій перший і останній політ 16 грудня 1910 року, при величезному скупченні публіки (раніше в цьому ж році Коанда продемонстрував свій винахід на Паризькому авіасалоні). За штурвалом перебував сам конструктор. Для захисту хвоста від вихлопу двигуна Коанда застосував заокруглені дефлектори. У польоті дефлектори відхилили полум'я з двигуна на хвіст літака. Хвостове оперення згоріло і літак, що втратив керування після злету врізався у землю. Допускають, що Коанда тоді вперше звернув увагу на явище, назване у подальшому ефектом Коанда[3][4]. Дослідна конструкція Coandă-1910 вважається одним з попередників реактивної авіації.

З 1911 по 1914 рік Коанда працював на посаді технічного директора Bristol Aeroplane Company у Великобританії. Першим його британським проектом став звичайний двомісний моноплан, оснащений ротативним двигуном «Gnome» потужністю 50 к. с. (37 кВт). Там він сконструював низку літаків, відомих як Bristol Coanda School Monoplane. В 1912-му один з літаків (Coanda Military Monoplane) отримав перший приз на Міжнародному конкурсі військових літаків. В ході випробувань літаки показали хороші результати, і військове відомство придбали два літаки. Але, коли один з них розбився під час перегону, було накладено заборону (тривала майже п'ять місяців) на використання монопланів в Королівському авіаційному корпусі (RFC, Royal Flying Corps). Заборона поклала край надіям на великі продажі літаків у Великобританії, але надалі було побудовано ще 20 машин цього типу з збільшеним розмахом крила. Переважно вони були продані Румунії та Італії, але декілька дісталося і RFC. Невдалим для Коанда виявився літак The Elephant виготовлення єдиного зразка якого була закінчена у вересні 1912 року. Літак оснастили двигуном Daimler-Mercedes потужністю 70 к.с. (53 кВт).

У 1915 році, під час Першої світової війни, Коанда знову перебрався у Францію і працював в компанії Делоне-Бельвіль в Сен-Дені. Там він сконструював три літаки з поршневими двигунами, включаючи Coandă-1916, пропелери яких були розташовані поблизу хвоста. Пізніше аналогічна компонування було використане в літаках Caravelle компанії Sud Aviation, при конструюванні яких Коанда був технічним консультантом.

Після Першої світової війни він продовжував займатися винахідництвом, серед його винаходів були аеросани і аеродинамічний поїзд. У 1934 році він запатентував у Франції ефект Коанда.

Під час Другої світової війни Анрі Коанда залишився в окупованій Франції, а в 1969 році вирішив повернутись на батьківщину, де його було призначена директором Інституту наукової і технічної творчості. У 1971 році він, разом з Ельє Карафолі (англ. Elie Carafoli), створив кафедру авіаційної техніки в Бухарестському Політехнічному Університеті.

Анрі Коанда помер в Бухаресті 25 листопада 1972 року у віці 86 років.

Пам'ять[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. British Patent #GB19112740 (A)
  2. Swiss Patent CH58232 (A)
  3. Смирнов Г. Забытый эффект аэродинамики // Техника молодежи, № 1, 1967, — C.12 (рос.)
  4. Андреев И. «Гадкие утята»// Техника молодежи, № 3, 1976, — C.48
  5. Dr Henri Coanda Flight International, 13 January 1973 P.76

Джерела[ред.ред. код]

  • Romanian Inventions And Prioritites In Aviation, Constantin C. Gheorghiu, Ed. Albatros, Bucharest, 1979

Посилання[ред.ред. код]