Поль Пенлеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль Пенлеве
фр. Paul Painlevé
Paul Painlevé 01.jpg
Народився 5 грудня 1863(1863-12-05)
Париж, Франція Франція
Помер 29 жовтня 1933(1933-10-29) (69 років)
Париж, Франція Франція
Поховання
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність математик, політик, професор
Відомий завдяки математика, аеродинаміка
Alma mater Вища нормальна школа
Науковий керівник Еміль Пікар
Вчителі Еміль Пікар
Володіє мовами французька[1]
Заклад Університет науки та технології Лілль I
Членство Human Rights League[d], Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Академія моральних і політичних наук і Instituto de Estudios Catalanes[d][2]
Посада депутат Національної асамблеї Франції, голова Ради міністрів Франції[d] і голова Ради міністрів Франції[d]
Відомий завдяки: Теорії диференціальних рівнянь
Партія Republican-Socialist Party[d]
Діти Jean Painlevé[d]
Нагороди

Поль Пенлеве (фр. Paul Painlevé, нар. 5 грудня 1863 — † 29 жовтня 1933) — французький математик і політик, доктор математичних наук (1887), член Паризької академії наук (1900), член-кореспондент АН СРСР (з 1924), двічі був прем'єр-міністром Третьої Республіки: 12 вересня — 13 листопада 1917 і 17 квітня — 22 листопада 1925. Є одним з творців аналітичної теорії диференціальних рівнянь

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Поль Пенлеве народився в Парижі. Випускник Ліцею Людовіка Великого, закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1886) і отримав ступінь доктора математики у 1887 після завершення періоду навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина) у Фелікса Клейна і Германа Шварца.

В 1887—1892 працював професором математики в Лілльському університеті. Після повернення до Парижа в 1892 викладав на Факультеті наук і в Політехнічній школі. З 1896 читав курс лекцій у Колеж де Франс, а з наступного року, у Вищій нормальній школі. В 1906 був обраний депутатом парламенту від Парижа. Працював також в Сорбонні і Вищій школі аеронавтики (1909)[3].

Пенлеве виявляв великий інтерес до машинобудування, і сприяв розвитку його нової галузі — авіації. У 1908 році він став першим пасажиром літака Вілбера Райта, який влаштовував показові польоти в Парижі. У 1909 році Поль Пенлеве створив перший університетський курс з аеронавтики.

У наступні роки Пенлеве відійшов від науки і зайнявся політикою. Займав пост міністра освіти і винаходів (1915—1916) в уряді Бріана, пізніше став військовим міністром в кабінеті Рібо (березень — вересень 1917). Двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Франції: у вересні-листопаді 1917 р. (змінив Жоржа Клемансо) і в квітні-листопаді 1925 року. Між цими періодами був головою палати депутатів, а після відставки О.Мільєрана брав участь в президентських виборах кандидатом від лівих сил, але програв (президентом було обрано Гастона Думерга).

Обіймав посади військового міністра у 1926 і 1928, міністра авіації у 1930—1931 і 1932—1933.

Помер Пенлеве у Парижі 29 жовтня 1933.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Основні дослідження відносяться до раціональної механіки, теорії функцій, аналітичної теорії диференціальних рівнянь, теорії авіації, одним з основоположників якої у Франції він є. У математиці і механіці ставив найважчі задачі. Ввів біуніформні перетворення при вивченні алгебраїчних ліній і поверхонь, досліджував особливі точки диференціальних рівнянь, вивчав умови рівноваги для тих випадків, коли силова функція не проходить через максимум. Застосував теорію безперервних груп до проблем теорії функцій. Зробив істотний внесок у розвиток теореми Коші-Ліпшиця для диференціальних рівнянь. Низка робіт присвячена філософії науки[4].

Більша частина робіт Пенлеве в галузі фізики (пов'язані з чорними дірами) набагато випередила свій час і стала зрозумілою і оціненою тільки через тридцять років після його смерті.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • На честь П. Пенлеве у Парижі у Латинському кварталі названо сквер, на якому встановлена меморіальна табличка про політика-вченого.
  • Авіаносець Painlevé (закладено у 1938, будівництво не було завершене) названо на його честь[5].
  • Астероїд 953 Пенлева названо на його честь[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=11
  3. Боголюбов А. Н., 1983. — С. 367.
  4. Боголюбов А. Н., 1983. — С. 368.
  5. Norman Polmar; Minoru Genda (2006). Aircraft Carriers: A History of Carrier Aviation and Its Influence on World Events. Washington, DC: Potomac Books, Inc. с. 86. ISBN 978-1-57488-664-1. Процитовано 9 September 2011. 
  6. Schmadel, Lutz D.; International Astronomical Union (2003). Dictionary of minor planet names. Berlin; New York: Springer-Verlag. с. 84. ISBN 978-3-540-00238-3. Процитовано 9 September 2011. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]