Анрі Мешоннік

Анрі Мешоннік
Народився	18 вересня 1932(1932-09-18)  XIV округ Парижа, Париж
Помер	8 квітня 2009(2009-04-08)[…] (76 років)  Вільжуїф
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Blaigd
Країна	Франція
Діяльність	мовознавець, поет, перекладач, викладач університету
Знання мов	французька
Заклад	Університет Париж VIII
Нагороди	Prix Max-Jacobd (1972) Prix de littérature francophone Jean Arpd (2005)
Медіафайли у Вікісховищі

Анрі Мешоннік (фр. Henri Meschonnic, нар. 18 вересня 1932(19320918), Париж — пом. 8 квітня 2009, Вільжуїф, Валь-де-Марн) — французький поет, мовознавець, перекладач і теоретик перекладу, автор оригінальної теорії ритму.

Біографія

Народився в єврейській родині Мешонжник, яка 1924 року емігрувала до Франції з Кишинева (тоді в румунській Бессарабії). Викладав мовознавство та літературу в Ліллі (1963–1968), потім в університеті Париж-VIII (1969–1997). Знав півтора десятка мов — як давніх, так і нових.

Анрі Мешоннік був постійним дописувачем Forum des langues du monde. Він був головою Національного центру літератури, який у 1992 році став Національним центром книги.

Лауреат премії Макса-Жакоба у 1972 році та премії Малларме у 1986 році. У 2005 році він був нагороджений премією Жана-Арпа в галузі франкомовної літератури у Страсбурзі за весь свій творчий доробок, а також став лауреатом Міжнародної премії поезії Гільльвіка міста Сен-Мало у 2007 році Він був членом Академії Малларме з 1987 року.

Його архіви були передані на зберігання до Інституту пам'яті сучасного видання (IMEC) у 2007 році.

Похований на кладовищі Пер-Лашез (відділ 74).

Праці

Автор праць з поетики, теорії мови, поетичної мови та перекладу, що ґрунтуються на факті та акті суб'єктивного усного висловлювання, організуючим початком якого виступає ритм. Розвивав ідеї Гумбольдта, Сосюра, Бенвеніста в полеміці зі структуралізмом, з усталеними академічними уявленнями про переклад.

Основна праця Мешонника як перекладача — переклад Біблії, над яким він працював протягом кількох десятиліть (полемізував про принципи біблійного перекладу з Юджином Найда). Перекладав не тільки на французьку (наприклад, поезію Езру Паунда), але і з французької (вірші Валері англійською). Окремі роботи Мешонника присвячені Ріваролю, Флоберу, Малларме, Аполлінеру, Інґеборґ Бахман, Мішелю Дегі.

Його перекладацький принцип — перекладати не те, що слова говорять, а те, що вони роблять.

Вибрані публікації

Вірші

• Dédicaces proverbes (1972)
• Dans nos recommencements (1976)
• Légendaire chaque jour (1979)
• Voyageurs de la voix (1985)
• Nous le passage (1990)
• Combien de noms (1999)
• Maintenant (2000)
• Je n'ai pas tout entendu (2000)
• Puisque je suis ce buisson (2001)
• Infiniment à venir (2004)
• Tout entier visage (2005)
• Et la terre coule (2006)
• La vie je cours (2008)
• Parole rencontre (2008)
• De monde en monde (2009)

Есеї

• Pour la poétique (1970)
• Pour la poétique II, Epistémologie de l’écriture, Poétique de la traduction (1973)
• Pour la poétique III, Une parole écriture (1973)
• Le signe et le poème (1975)
• Écrire Hugo, Pour la poétique IV (2 тт., 1977)
• Poésie sans réponse, Pour la poétique V (1978)
• Critique du rythme, Anthropologie historique du langage (1982)
• Les états de la poétique (1985)
• Modernité modernité (1988)
• Le langage Heidegger (1990)
• La rime et la vie (1990)
• Des mots et des mondes: dictionnaires, encyclopédies, grammaires, nomenclatures (1991)
• Politique du rythme, politique du sujet (1995)
• De la langue française, essai sur une clarté obscure (1997)
• Traité du rythme, des vers et des proses (1998)
• Poétique du traduire (1999)
• L'utopie du Juif (2001)
• Célébration de la poésie (2001)
• Hugo, la poésie contre le maintien de l'ordre (2002)
• Spinoza poème de la pensée (2002)
• Un coup de Bible dans la philosophie (2004)
• Vivre poème (2005)
• Le nom de notre ignorance, la dame d'Auxerre (2006)
• Heidegger ou le national-essentialisme (2007)
• Dans le bois de la langue (2008)

Визнання

Праці Мешонника перекладені рядом мов, включаючи корейську і японську. Він був президентом Національного Центру літератури (з 1993 — Національний Центр книги). Літературні премії Макса Жакоба (1972), Малларме (1986), Європейська премія Жана Арпа (2005, [1]), премія Натана Каца (2006), Міжнародна поетична премія Гільвіка (2007).

Біблійні тексти у його перекладі ставляться на сценах драматичних та музичних театрів; серед інших їх ставив Клод Режі.

Література

• Bourassa L. Henri Meschonnic, Pour une poétique du rythme. Paris: Bertrand-Lacoste, 1997.
• La Force du langage, Rythme, discours, traduction, Autour de l'œuvre d'Henri Meschonnic / Jean-Louis Chiss, Gérard Dessons (dir.). Paris: Honoré Champion, 2000
• Avec Henri Meschonnic les gestes dans la voix /Pascal Michon (dir.). La Rochelle: Himeros/Rumeur des Ages, 2003
• Henri Meschonnic, la pensée et le poème /Gérard Dessons, Serge Martin, Pascal Michon (dir.). Paris: In'Press, 2005

Посилання

• Біографія, бібліографія, інтерв'ю(фр.)
• Інтерв'ю, 2008(фр.)