Антонівка (Барський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Антонівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Барський район
Рада/громада Антонівська сільська рада
Код КОАТУУ 0520280101
Облікова картка Антонівка 
Основні дані
Засноване XVIII ст.
Населення 327[1]
Площа 0,56 км²[1]
Густота населення 583,93[1] осіб/км²
Поштовий індекс 23014[1]
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 49°05′20″ пн. ш. 27°47′13″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
295 м[2]
Водойми р. Рів[1]
Місцева влада
Адреса ради 23014, Вінницька обл., Барський р-н, с. Антонівка, вул. Молодіжна, 1
Карта
Антонівка. Карта розташування: Україна
Антонівка
Антонівка
Антонівка. Карта розташування: Вінницька область
Антонівка
Антонівка

Анто́нівка — село в Барському районі Вінницької області. Центр Антонівської сільської ради.

Село налічує близько 100 дворів.

Географія[ред. | ред. код]

Біля Антонівки тече річка Рів, утворюючи на початку села велике водосховище. На східній околиці розташований піщано-кам'яний кар'єр[3].

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло у другій половині XVIII століття[4], у XIX столітті входило до Межирівської волості Літинського повіту Подільської губернії[5] і було приписане до сусіднього села Глинянка[3]. За місцевою легендою назва села походить від імені першого поселенця Антона[4]. До 1900 року в селі нараховувалося 25 дворів, саме село належало польським панам на прізвище Віш, останній з яких, Франц Віш, у 1917 році емігрував до Польщі[4]. У 1913 році в селі збудували церкву, яку за радянських часів, у 1964 році зруйнували[4], а на її місці звели сільський клуб[6].

У 1931 році в Антонівці організували колгосп, який очолив Гуменюк М. Д.[4][3]. Спершу землю обробляли кіньми, у 1932—1933 роках придбали кілька тракторів[3].

У часі другого голодомору в 1932-1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 6 осіб[7].

У 1938 році в селі створили комсомольську організацію[3].

Під час Другої світової війни Антонівку окупували німці, десятки мешканців було вивезено до Третього Рейху. На фронтах війни воювало 255 мешканців села[3], з яких 45 загинуло[4].

Після війни у 1946 році в селі створили сільраду, першим сільським головою став Матвіюк С. В. У 1955 році Антонівську сільраду об'єднали з Івановецькою, і лише 27 грудня 1993 року знову виокремили в окрему адміністративну одиницю[3]. Колгосп села Антонівка у 1958 році об'єднали з Глинянським колгоспом під новою назвою «ХХ з'їзд КПРС»[3].

У 1948 році в селі заснували бібліотеку, яка розташувалася у хаті репресованих у 1930-х роках селян[6], а у другій половині 1960-х років переїхала до сільського клубу. У 1969 році збудували дитячий садочок[3].

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни (1968)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Облікова картка с. Антонівка. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 5 грудня 2018 року. 
  2. Погода в селі Антонівка. weather.in.ua. Процитовано 5 грудня 2018 року. 
  3. а б в г д е ж и к Історія села. antonivkalib.blogspot.com. Антонівська сільська бібліотека. Барський район. Процитовано 5 грудня 2018 року. 
  4. а б в г д е Анжеліка Бозняк. с. Антонівка. barportal.in.ua. Барський портал. Процитовано 5 грудня 2018 року. 
  5. Meżyrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.)
  6. а б Історія сільської бібліотеки. antonivkalib.blogspot.com. Антонівська сільська бібліотека. Барський район. Процитовано 5 грудня 2018 року. 
  7. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  8. ПИКУ, 1987, с. 44

Джерела[ред. | ред. код]

  • Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник / Тронько П. Т. — К. : наукова думка, 1987. — 736 с. — 13500 прим.

Посилання[ред. | ред. код]