Підлісний Ялтушків
![]() | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть покращити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
село Підлісний Ялтушків | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Барський район |
Рада/громада | Підлісноялтушківська сільська рада |
Код КОАТУУ | 0520284003 |
Облікова картка | Підлісний Ялтушків |
Основні дані | |
Населення | 890 |
Площа | 30,00 км² |
Густота населення | 29,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23043 |
Телефонний код | +380 4341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′28″ пн. ш. 27°33′20″ сх. д. / 48.92444° пн. ш. 27.55556° сх. д.Координати: 48°55′28″ пн. ш. 27°33′20″ сх. д. / 48.92444° пн. ш. 27.55556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
297 м |
Водойми | р. Лядова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23043, Вінницька обл., Барський р-н, с.Підлісний Ялтушків, вул. Леніна[1], тел. 36-1-18 |
Карта | |
Мапа | |
Підлі́сний Ялтушкі́в — село в Україні, в Барському районі Вінницької області.
Історія[ред. | ред. код]
Початок свого існування село бере ще у XVI столітті. В церковній книзі Кам'янець-Подільського єпархіального управління записано, що спочатку село носило назву Ялтушков-Посад, яке заснував козак Ялтух між дрімучими лісами. Згодом стали називати Підлісний Ялтушків.
Заселення почалося в південній та південно-західній частині села, на території «Сидорівки» та «Переволоки».
Кам'яні знаряддя свідчать про те, що люди жили тут понад 3 тисячі років тому. До цього часу збереглися хата і комора збудовані «в зруб». Село було густо заселене. Візитною карткою нашого села стала алея червоного дуба, висаджена 1912 року за наказом пана Кобилянського.
У записах 1881 рік говориться, що чоловіче населення становило 1096 осіб, а жіноче — 1121 особу. До 1917 року в селі проживало 4000 осіб, земля належала поміщикам Кляверу, Круповецькому, Красовському, Чайковського, Смоленському, Кобилянському.
Більшість селян була безкінною, не могла прожити з обробітку своєї землі. Тому йшли на побічні роботи до поміщиків, на заробітки в Бессарабію, у південні губернії.
Селяни одноразово піднімались на боротьбу проти поміщиків, вимагали підвищення заробітної плати. У 1905 році вони виступили проти поміщика Чайковського.
Солдати-фронтовики: Федір Михайлович Олюнько, Федір Андрійович Поперечний і матроси Григорій Дмитрович, Михайло і Іванович Хайнацький, Микола Петрович Хмільовський очолили в селі боротьбу за Радянську владу.
Комітет бідноти очолив Федір Лунько роздав селянам поміщицьке майно і землю. Командиром загону по боротьбі з контрреволюцією став Поперечний Федір Андрійович. Під час другого Голодомору в 1932—1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло не менше 13 осіб[2].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На в'їзді до села простягнулась кілометрова алея дуба червоного віком понад 100 років, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Борис Рудик (1932—2014) — український вчений у галузі медицини.
Примітки[ред. | ред. код]
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |