Антоній Дем'янко
| Антоній Дем'янко | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 16 червня 2012 | ||
| Обрання: | 3 травня 2012 | |
| Інтронізація: | 16 червня 2012 | |
| Церква: | Римо-Католицька церква | |
| Попередник: | Тадеуш Кондрусевич, апостольський адміністратор | |
| ||
| 14 грудня 2004 — 3 травня 2012 | ||
| Обрання: | 14 грудня 2004 | |
| Церква: | Римо-Католицька церква | |
| ||
| 4 липня 1998 — 3 травня 2012 | ||
| Обрання: | 4 липня 1998 | |
| Попередник: | Хуан Марія Леонарді Вільясміль | |
| Наступник: | Богдан Манишин | |
| Альма-матер: | Інститут сім'ї Католицької богословської академії (Варшава) | |
| Науковий ступінь: | магістр теології | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Національність: | білорус | |
| Народження: | 1 січня 1960 (64 роки) Заброддя[d], Chataŭski Sieĺsavietd, Столбцовський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР | |
| Священство: | 28 жовтня 1980 | |
| Єп. хіротонія: | 29 вересня 1998 | |
Антоній Дем'янко (біл. Антоній Дзям'янка; нар. 1 січня 1960, с. Заброддя) — білоруський римо-католицький єпископ; з 3 травня 2012 року єпископ Пінської дієцезії.
Народився в с. Заброддя парафії Деревна на Західному Поліссі. Після закінчення середньої школи не отримав дозволу від державних органів на вступ до Ризької духовної семінарії. Священницька формація проводилася під керівництвом доктора богослов'я, о. прелата Вацлава П'янтковського, тодішнього генерального вікарія Пінської дієцезії[1].
Таїнство священства прийняв 28 жовтня 1980 року. До 26 квітня 1985 року не мав офіційного дозволу державних органів на священничу службу і працював захристіянином і органістом. У 1982—1984 роках відбував військову службу в Заполяр'ї і Мурманській області. З 1984 по 1998 рік був парохом у Новогрудку. З 1992 року навчався в Інституті сім'ї Католицької богословської академії у Варшаві, який закінчив у 1996 році за спеціальністю магістр теології[1].
4 липня 1998 року Папа Іван Павло II призначив Антонія Дем'янка титулярним єпископом Лезві та єпископом-помічником Гродненської дієцезії. 29 вересня того ж року отримав єпископські свячення. 14 грудня 2004 року Папа Іван Павло ІІ звільнив Антонія Дем'янка від обов'язків єпископа-помічника Гродненської дієцезії та призначив його єпископом-помічником Мінсько-Могильовської архідієцезії[2]. 14 червня 2006 року, після того, як кардинал Казімеж Свйонтек попросив про звільнення від уряду архієпископа, єпископ Дем'янко був призначений апостольським адміністратором sede vacante i ad nutum Sanctae Sedis Мінсько-Могильовської архідієцезії[3]. Призначений генеральним вікарієм архідієцезії після інавгурації архієпископа Мінсько-Могильовського Тадеуша Кондрусевича.
3 травня 2012 року у Пінську було проголошене рішення Папи Бенедикта XVI про призначення Антонія Дем'янка єпископом Пінської дієцезії та звільнення його від обов'язків єпископа-помічника Мінсько-Могильовської архідієцезії[4].
- ↑ а б Біскуп Антоні Дзям’янка. catholic.by (be-by) . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 26 серпня 2020.
- Біскуп Антоні Дзям'янка [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] // catholic.by, дата доступу 26 серпня 2020 (біл.)
- Bishop Antoni Dziemianko [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
| Дієцезії |  | |
|---|---|---|
| Єпископи | ||
| Апостольський адміністратор для вірних візантійсьокго обряду | ||
| Представництво Святого Престолу | ||
| Навчальні заклади | ||
