Сергій Гаєк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Гаєк
Jan Sergiusz Gajek
Архимандрит Сергій Гаєк, MIC
Апостольський адміністратор для вірних візантійського обряду в Білорусі
з 30 березня 2023
Обрання: 30 березня 2023
Церква: Білоруська Греко-Католицька Церква
Апостольський візитатор «ad nutum Sanctae Sedis» для греко-католиків у Білорусі
1993 — 30 березня 2023
Обрання: 1993
 
Альма-матер: Люблінський католицький університет і Папський східний інститут
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: письменник, католицький священник, греко-католицький священник, богослов
Народження: 8 лютого 1949(1949-02-08) (75 років)
Лишковіце, Ловицький повіт, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Священство: 23 червня 1974

CMNS: Сергій Гаєк у Вікісховищі

Ян Сергій Гаєк (біл. Ян Сяргей Гаєк, пол. Jan Sergiusz Gajek; нар. 8 лютого 1949, Лишковіце, Польща) — апостольський адміністратор для вірних візантійського обряду в Білорусі (з 30 березня 2023)[1], де-факто глава Білоруської греко-католицької церкви на території Білорусі. Єдиний в Католицькій церкві омофорний архимандрит. Належить до чернечого згромадження маріанів (MIC). Доктор богослов'я. Поляк за національністю, але називає себе «білорусом за переконаннями»[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 лютого 1949 року в селі Лишковіце (ґміна Лишковіце, Ловицького повіту Лодзинського воєводства) в польській католицькій родині. У 1963 році закінчив початкову школу в Лишковіцах, а чотири роки пізніше — ліцей в Ловичі.

Після закінчення ліцею вступив до монастиря отців-маріанів, взяв собі чернече ім'я Сергій і прийняв візантійський обряд. У 1967—1974 роках навчався на богословському факультеті Люблінського Католицького університету. У цей період зацікавився білоруською культурою і релігійністю, контактував з релігійними діячами білоруської діаспори, зокрема, з єпископом Чеславом Сиповичем, через що мав проблеми з органами безпеки Польської Народної Республіки.

15 серпня 1973 року склав довічні обіти в згромадженні маріанів, а 23 червня 1974 року висвячений на священика в Ґурі-Кальварії біля Варшави. Після висвячення два роки служив на греко-католицькій парафії в Ґлухолазах, після чого продовжив богословську освіту, спочатку в Католицькому університеті Любліна на кафедрі порівняльного богослов'я та екуменізму, потім у Римі в Папському Східному інституті. У листопаді 1983 роки захистив докторську дисертацію і повернувся до Польщі. У 1983—1999 роках викладав на кафедрі православного богослов'я в Екуменічному інституті Католицького університету Любліна.

На початку 1990-х років Греко-Католицька Церква отримала в Білорусі можливість вільного функціонування. У 1993 році Папа Іван Павло II призначив Сергія Гаєка апостольським візитатором для греко-католиків Білорусі, а Олександра Надсона — апостольським візитатором для білоруських греко-католиків у еміграції.

У 1996 році о. Сергій Гаєк отримав титул архимандрита і був рукоположений в сан митрополитом Перемишльсько-Варшавським Іваном Мартиняком. В 1997 році став консультором (радником) Конгрегації Східних церков.

Від 1996 року — член-кореспондент Папської Міжнародної Марійської Академії (лат. Pontificia Academia Mariana Internationalis)[2].

30 березня 2023 року Папа Франциск створив Апостольську Адміністратуру для вірних візантійського обряду в Білорусі і призначив Апостольським Адміністратором без єпископських свячень отця-архимандрита Сергія Гаєка[1][3].

Автор наукових публікацій з літургіки, маріології, євхаристології, кирило-методіївської традиції й екуменічних відносин на слов'янському Сході[2].

Фото[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 30 березня 2023.
  2. а б в Апостальскі Візітатар архімандрыт айцец Сяргей (Гаек) » Грэка-каталіцкая парафія сьвятога Язэпа. svjazep.org. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
  3. Білорусь: Апостольська Адміністратура для греко-католиків - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сведчанне нашых мучанікаў з'яўляецца для нас заклікам да евангелізацыі // Газета «Царква». — 1999. — № 3 (221). — С. 8—9.

Посилання[ред. | ред. код]