Аніта Екберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніта Екберг
Kerstin Anita Marianne Ekberg
Зображення
Ім'я при народженні англ. Anita Marianne Ekberg
англ. Kerstin Anita Marianne Ekberg
Народилася 29 вересня 1931(1931-09-29)
Мальме[1][3]
Померла 11 січня 2015(2015-01-11) (83 роки)
Рокка-ді-Папа, Рим-Столиця, Лаціо, Італія[3][1]
  • хвороба
  • Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція
    Релігія лютеранство
    Діяльність акторка, модель, кіноакторка, учасниця конкурсу краси
    Роки діяльності з з 1953
    У шлюбі з Anthony Steeld і Rik Van Nutterd
    Батьки Gustav Fredrik Ekbergd
    IMDb nm0001179
    Нагороди та премії

    CMNS: Аніта Екберг
    Kerstin Anita Marianne Ekberg
    у Вікісховищі

    Аніта Екберг (швед. Kerstin Anita Marianne Ekberg, нар. 29 вересня 1931 — пом. 11 січня 2015) — шведська фотомодель, актриса і секс-символ. Вона найбільш відома роллю Сільвії у фільмі Федеріко Фелліні «Солодке життя» 1960 року.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Екберг народилася 29 вересня 1931 в Мальме (швед. Malmö), вона була найстаршою дівчинкою і шостою з восьми дітей. У підлітковому віці вона працювала манекенницею. У 1950 році за намовою матері Екберг взяла участь у конкурсі «Міс Мальме». А у наступному 1951 році виграла конкурс «Міс Швеції» і вирушила підкорювати Голлівуд, хоч дуже слабко володіла англійською мовою. Екберг не виграла конкурс краси «Міс Всесвіт», але як одна з шести фіналісток, вона уклала контракт зі студією «Universal Studios». На студії вона вивчала основи театральної гри, ораторського мистецтва, танців, верхової їзди та фехтування.

    Поєднання гарної статури Екберг з її яскравим приватним життям (наприклад, її добре відомі романи з видними постатями Голлівуду, такими як Френк Сінатра, Тайрон Павер, Юл Бріннер, Род Тейлор і Еррол Флінн) привабили до неї увагу журналів Confidential, Playboy і незабаром вона стала основною пін-ап дівчиною 1950-х. Крім того, Екберг брала участь у рекламних трюках. Вона якось зізнався, що «випадковий» інцидент, в якому її сукня розхилилася в холі лондонського готелю «Berkeley Hotel», був спланований фотографом.

    У 1953 вона з'явилася у фільмах «Universal Studios»: «Ебботт та Костелло вирушають на Марс» і «Золоте лезо».

    Попрацювавши деякий час моделлю у середині 1950-х років, Екберг, нарешті, увірвалася до кіноіндустрії. Вона грала у серіалах «Касабланка» (Casablanca, 1955) та «Особистий секретар» (Private Secretary, 1953—1957). А також мала маленьку роль у фільмі «Кров Еллі» (Blood Alley, 1955) поруч з Джоном Вейном і Лорен Бекол. Вона з'явилася разом з Діном Мартіном і Джері Льюїсом у комедійному мюзиклі «Артисти і моделі» (Artists and Models, 1955) і «Голлівуд або банкрутство» (Hollywood or Bust, 1956), усі фільми зняті на кіностудії Paramount Pictures. Якийсь час її навіть називали «Мерилін Монро з Парамаунт».

    Підписавши контракт зі студією Джона Уейна, вона виграла «Золотий глобус» за роль китаянки в пригодницькому фільмі «Кривава алея» (1955). В історію кіно увійшла завдяки ролі примхливої суперзірки у фільмі «Солодкого життя» Федеріко Фелліні, який пізніше зняв її в «Боккаччо-70», «Клоун» і «Інтерв'ю».

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Аніта Екберг у 1956

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]