Аніта Екберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніта Екберг
Kerstin Anita Marianne Ekberg
Зображення
Ім'я при народженні англ. Anita Marianne Ekberg
Народилася 29 вересня 1931(1931-09-29)
Мальме[1][3]
Померла 11 січня 2015(2015-01-11) (83 роки)
Рокка-ді-Папа, Рим-Столиця, Лаціо, Італія[3][1]
  • хвороба
  • Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція
    Релігія лютеранство
    Діяльність актриса, модель, кіноакторка, учасниця конкурсу краси
    Роки діяльності з з 1953
    У шлюбі з Anthony Steel[d] і Rik Van Nutter[d]
    Батьки Gustav Fredrik Ekberg[d]
    IMDb nm0001179

    Commons-logo.svg Аніта Екберг
    Kerstin Anita Marianne Ekberg
    у Вікісховищі?

    Аніта Екберг (швед. Kerstin Anita Marianne Ekberg, нар. 29 вересня 1931 — пом. 11 січня 2015) — шведська фотомодель, актриса і секс-символ. Вона найбільш відома роллю Сільвії у фільмі Федеріко Фелліні «Солодке життя» 1960 року.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Екберг народилася 29 вересня 1931 в Мальме (швед. Malmö), вона була найстаршою дівчинкою і шостою з восьми дітей. У підлітковому віці вона працювала манекенницею. У 1950 році за намовою матері Екберг взяла участь у конкурсі «Міс Мальме». А у наступному 1951 році виграла конкурс «Міс Швеції» і вирушила підкорювати Голлівуд, хоч дуже слабко володіла англійською мовою. Екберг не виграла конкурс краси «Міс Всесвіт», але як одна з шести фіналісток, вона уклала контракт зі студією «Universal Studios». На студії вона вивчала основи театральної гри, ораторського мистецтва, танців, верхової їзди та фехтування.

    Поєднання гарної статури Екберг з її яскравим приватним життям (наприклад, її добре відомі романи з видними постатями Голлівуду, такими як Френк Сінатра, Тайрон Павер, Юл Бріннер, Род Тейлор і Еррол Флінн) привабили до неї увагу журналів Confidential, Playboy і незабаром вона стала основною пін-ап дівчиною 1950-х. Крім того, Екберг брала участь у рекламних трюках. Вона якось зізнався, що «випадковий» інцидент, в якому її сукня розхилилася в холі лондонського готелю «Berkeley Hotel», був спланований фотографом.

    У 1953 вона з'явилася у фільмах «Universal Studios»: «Ебботт та Костелло вирушають на Марс» і «Золоте лезо».

    Попрацювавши деякий час моделлю у середині 1950-х років, Екберг, нарешті, увірвалася до кіноіндустрії. Вона грала у серіалах «Касабланка» (Casablanca, 1955) та «Особистий секретар» (Private Secretary, 1953—1957). А також мала маленьку роль у фільмі «Кров Еллі» (Blood Alley, 1955) поруч з Джоном Вейном і Лорен Бекол. Вона з'явилася разом з Діном Мартіном і Джері Льюїсом у комедійному мюзиклі «Артисти і моделі» (Artists and Models, 1955) і «Голлівуд або банкрутство» (Hollywood or Bust, 1956), усі фільми зняті на кіностудії Paramount Pictures. Якийсь час її навіть називали «Мерилін Монро з Парамаунт».

    Підписавши контракт зі студією Джона Уейна, вона виграла «Золотий глобус» за роль китаянки в пригодницькому фільмі «Кривава алея» (1955). В історію кіно увійшла завдяки ролі примхливої суперзірки у фільмі «Солодкого життя» Федеріко Фелліні, який пізніше зняв її в «Боккаччо-70», «Клоун» і «Інтерв'ю».

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Аніта Екберг у 1956

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]