Апамея (Сирія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 35°25′12″ пн. ш. 36°24′05″ сх. д. / 35.420083° пн. ш. 36.401389° сх. д. / 35.420083; 36.401389

Апамея (на Оронті) або Апамея Сирійська (лат. Apamea, араб. ‏أفاميا‎, грец. Ἀπάμεια τῆς Συρίας) — місто античної доби в північній Сирії на річці Оронт. Було головним містом регіону Апамене, пізніше входило до складу римської провінції Друга Сирія.

Історія[ред. | ред. код]

Первинно поселення мало назву Фарнакес. Після завоювання Александром Македонським місто отримало назву Пелла на честь головного міста Македонії. Наприкінці IV століття до н. е. місто отримало нову назву на честь дружини Селевка I Нікатора. У місті карбувались монети Селевкідів.

У I столітті до н. е. місто зруйнував Гней Помпей Великий. За століття місто було заново відбудовано. Під час перепису, який проводив правитель Сирії Квіріній на початку нашої ери, в Апамеї проживали 117 000 вільних, що означає, що в цілому населення міста становило близько півмільйона жителів — місто було одним з найбільших на стародавньому Сході. В Апамеї була відома філософська школа середніх платоників (Нуменій) і стоїків (Посідоній).

За Юстиніана I місто отримало нові стіни. Уродженцем міста був святий Павсекакій. 540 року місто розграбували перси, а у VII столітті його зруйнували мусульмани. До наших днів від стародавнього міста збереглась велична колонада, одна з найкращих у сенсі збереження пам'яток такого роду.

Джерела[ред. | ред. код]