Апостольська делегація
Апостольська делегація - папське представництво у місцевій Церкві, де Святий Престол не підтримує дипломатичні відносини з державою.[1]
Відмінності[ред. | ред. код]
Апостольська делегація відрізняється від апостольської нунціатури, папського представництва дипломатичного характеру перед державою та урядом.
Через це апостольський делегат не підтримує офіційні стосунки від імені Святого Престолу з політичною чи державною владою, а лише піклується про стосунки з помісними Церквами та їхніми єпископами, що також є завданням апостольських нунціїв.
Термін «понтифікальний представник» байдуже застосовується до делегатів і апостольських нунціїв і позначає священнослужителя, зазвичай удостоєного єпископської гідності, який отримує від Папи завдання стабільно представляти його в різних країнах або регіонах світу.[2]
Інший термін, який байдуже застосовується до нунціїв і апостольських делегатів, — «папський легат», наприклад, у Кодексі канонічного права.[3]
Коли держава встановлює дипломатичні відносини зі Святим Престолом, часто буває, що першим нунцієм є священнослужитель, який уже присутній у ролі апостольського делегата. Таким чином Піо Лагі, апостольський делегат у Сполучених Штатах з 1980 року, став 26 березня 1984 року в тій самій країні апостольським нунцієм, титул, який на той час отримували нунції, акредитовані в штатах, які ставилися до них так само, як і до всіх інших послів., не приписуючи їм dekananza de iure дипломатичного корпусу, як це відбувається в більшості держав Західної та Центральної Європи.
Привілеї[ред. | ред. код]
З точки зору держави, яка приймає папського представника, права та привілеї, закріплені у Віденській конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. та подібних документах, належать апостольському нунцію, але не апостольському делегату. Однак з церковної точки зору існує абсолютний паритет між апостольським делегатом і нунцієм.
Таким чином, на ввірених йому територіях апостольський делегат також має перевагу над архієпископами (включаючи митрополитів) і єпископами, але не над кардиналами і патріархами Східних Католицьких Церков[4], і місце перебування апостольської делегації звільняється від повноважень місцевого ординарія, якщо це не стосується вінчання.[5] Також на ввірених йому територіях пояс, пілеолус, бірет апостольського делегата можуть бути з муарового шовку.[6]
Список чинних апостольських делегацій[ред. | ред. код]
На даний момент налічується 11 апостольських делегацій:
- Африка :
- Коморські Острови: апостольський делегат також є апостольським нунцієм на Мадагаскарі
- Сомалі: апостольський делегат також є апостольським нунцієм в Ефіопії та Джибуті
- Америка:
- Антильські острови:[7] апостольський делегат також є апостольським нунцієм у 12 штатах одного регіону
- Пуерто-Рико:[8] апостольський делегат також є апостольським нунцієм в Домініканській Республіці
- Азія:
- Бруней: апостольський делегат також є апостольським нунцієм у Малайзії та Східному Тиморі
- Єрусалим і Палестина: апостольський делегат також є апостольським нунцієм в Ізраїлі та на Кіпрі
- Лаос: апостольський делегат також є апостольським нунцієм у Таїланді, Бірмі та Камбоджі
- Аравійський півострів:[9] апостольський делегат також є апостольським нунцієм в Кувейті, Бахрейні, Об'єднаних Арабських Еміратах та Ємені
- В'єтнам: апостольська делегація звітує перед папським представником-нерезидентом, який також є апостольським нунцієм у Сінгапурі
- Європа:
- Косово: апостольський делегат також є апостольським нунцієм у Словенії
- Океанія:
- Тихий океан:[10] апостольський делегат також є апостольським нунцієм у Новій Зеландії та в 10 інших штатах того ж регіону
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ Papa Paolo VI, motu proprio Sollicitudo omnium Ecclesiarum I,2
- ↑ Sollicitudo omnium Ecclesiarum, I,1
- ↑ Codice di Diritto Canonico, canoni 362-367
- ↑ Sollicitudo omnium Ecclesiarum, XII,4.
- ↑ Codice di Diritto Canonico, canone 366,1
- ↑ Segreteria di Stato, Istruzione Ut sive sollicite del 31 marzo 1969, 32
- ↑ Вона включає незалежні території без власного папського представника.
- ↑ Спеціальне дипломатичне представництво в Пуерто-Рико ніколи не було офіційно створено, і тому воно не міститься в списку представництв Святого Престолу в Папському щорічнику. Проте апостольському нунцію в Католицькій Церкві в Домініканській Республіці довірено особисте завдання представляти Святий Престол як апостольському делегату.
- ↑ Включає Саудівську Аравію та Оман, єдині дві держави в регіоні, які не мають двосторонніх дипломатичних відносин зі Святим Престолом.
- ↑ До нього входять Тувалу, єдина держава в регіоні, яка не має двосторонніх дипломатичних відносин зі Святим Престолом, і незалежні території без власного папського представника.
Пов'язані елементи[ред. | ред. код]
- Дипломатія
- Папський легат
- Список дипломатичних представників Святого Престолу
- Апостольська нунціатура
- Дипломатичні відносини Святого Престолу
- Святий Престол
Інші проєкти[ред. | ред. код]
Wikimedia Commons містить зображення чи інші файли Апостольська делегація
