Асоціація сучасної музики
| Асоціація сучасної музики | |
|---|---|
| рос. Ассоциация современной музыки | |
| Тип |
музична організаціяd колишня організаціяd |
| Засновник | Рославець Микола Андрійович |
| Засновано |
1924[1][2] Москва[1][2] |
| Розпущено | 1932 |
| Тема | музика СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Керівник | Лятошинський Борис Миколайович |
| Материнська організація |
Міжнародне товариство сучасної музики[2] |
Асоціа́ція суча́сної му́зики (АСМ) — об'єднання професійних композиторів і музикантів-виконавців ліберально-просвітницького спрямування, що діяло в 1926—1929 роках як лабораторія при київській майстерні композиторів Музичного товариства імені Миколи Леонтовича (у 1928—1929 роках — у складі Всеукраїнського товариства революційних музикантів).
Серед членів АСМ були Борис Лятошинський (голова), Ігор Белза, Михайло Вериківський, Матвій Гозенпуд, Федір Надененко, Микола Радзієвський, Лев Ревуцький, Маркіян Фролов.
АСМ ставила за мету пропаганду, вивчення нових надбань і практичне засвоєння жанрово-стильових новацій світової академічної музики — передусім західноєвропейської та російської. Асоціація організовувала серії концертів, де виконувалася музика Малера, Шенберга, Берга, Веберна, Кшенек, Хіндеміта, а також вітчизняних композиторів експериментального напрямку. Так, були здійснені постановки опер «Воццек» Берга (Ленінград, 1927) і «Джонні награє» Кшенек (Москва, 1929); прем'єри Шостої симфонії Мясковського та Другої симфонії Шостаковича, Фортепіанного концерту Мосолова і скрипкового концерту Рославця; публікації партитур (за участю Universal Edition, Відень); концерти радянських композиторів у Берліні, Парижі, Лондоні; відвідування Москви найбільшими композиторами Заходу — Бергом, Хіндеміта, Мійо, Онеггер (1927—1928). Видавалися також АСМ-івські журнали «До нових берегів» (1923), «Музична культура» (1924), «Сучасна музика» (1924—1929) до статей Ігоря Глєбова (Асафьева), Леоніда Сабанєєва, Володимира Держановского та інших.
Однак АСМ проіснувала недовго — в 1931 році вона була офіційно оголошена «зборищем чужих пролетарської ідеології музикантів» і в 1932 р. ліквідована за активного сприяння Російська асоціація пролетарських музикантів (Російської Асоціації Пролетарських музикантів). Пізніше багаторічний голова Спілки композиторів СРСР, Т. Хрєнников визнав за АСМ «найбільшу роль у культивуванні формалістичної музики»[3]. Він же наводить цитату одного з ідеологів групи Л. Сабанєєва про сутність музики, як несумісну з радянською ідеологією:
«Музика є не ідеологією, а чисто звуковою організацією... Музика ідей не виражає... а має свій музичний світ ідей. Тому жодна найсучасніша ідеологія... не може вважатися такою, що породжує сучасну музику»[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б в Келдыш Ю. В. Ассоциация современной музыки // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыш — Москва: Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973. — Т. 1.
- ↑ а б Тихон Хренников. За творчество, достойное советского народа. asmir.info (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Різник О. О. Асоціація сучасної музики (АСМ) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 754. — ISBN 966-02-2075-8.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
|
|
Це незавершена стаття про організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |