Атаки (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Атаки
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Хотинський район
Рада/громада Атацька сільська рада[а]
Код КОАТУУ 7325080201
Облікова картка Атаки 
Основні дані
Населення 638
Поштовий індекс 60008
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. / 48.54167; 26.47889Координати: 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. / 48.54167; 26.47889
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Місцева влада
Адреса ради 60008, с. Атаки, вул. Терешкової, 1; тел. 2-28-52
Карта
Атаки is located in Україна
Атаки
Атаки
Атаки is located in Чернівецька область
Атаки
Атаки

CMNS: Атаки на Вікісховищі

Ата́ки — село в Україні, в Хотинському районі Чернівецької області. Село підпорядковане Атацькій сільській раді[а]. Населення становить 638 осіб.

Село є одним із центрів килимарства на Хотинщині[1].

Історичні відомості[ред.ред. код]

Етимологія[ред.ред. код]

Назва села походить від молдавського «отак» — «табір; курінь»[2].

Передісторія[ред.ред. код]

В урочищі Стінка біля села було знайдено зразки найдавніших виробів (рубил) з дністровського кременю[3]. На території села було виявлено рештки мисливських стійбищ[4], там було виявлено музичний інструмент з оленячого рогу («флейта»), вік якої — понад 15 тис. років[5].

Також на території було виявлено рештки скотарсько-землеробських поселень[6].

Історія після заснування[ред.ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква[7].

Станом на 1886 рік у царачькому[в] селі Рукшинської волості мешкало 607 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували православна церква та школа[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 831 особи (456 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 704 — православної віри, 123 — юдейської[9].

Поблизу села, у ніч з 9(22) на 10(23) січня 1919 року, розпочалося Хотинське повстання, коли прихильники Директорії Бессарабського національного союзу перетнулися із румунським кавалерійським загоном[10]. Тут же і був розміщений головний штаб повстанців на час останніх боїв. Після перемоги румунських військ село палили три дні, залишивши тільки декілька хат[11].

Село пережило голодомор 1946–1947 рр., про що згадувалося у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[12].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 638[13][14] осіб. Рідною мовою назвали[15]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 622 97,49%
російська 11 1,72%
білоруська 2 0,31%
інші 3 0,48%

Мовні особливості[ред.ред. код]

Село нанесено на «Атлас української мови»[16].

Відомі люди[ред.ред. код]

Серед уродженців села — Іларіон Дунгер, голова Бессарабського національного союзу, а також член постійного комітету Союзу — Директорії[17]. Пастух Іван Аристархович (1912-1993), художник-килимар, засновник Хотинської килимарської артілі. Також тут народився радянський учений у галузі тваринництва Юхим Федотович Лискун (18731958).

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

а. ^ Чернівецька обласна рада ухвалою від 7 лютого 2006 року уточнила назву сільської ради в Хотинському районі: Атакська на Атацька
б. ^ власницьке

Виноски[ред.ред. код]

  1. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 375
  2. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 131
  3. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 13
  4. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 19
  5. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 21
  6. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 25
  7. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 940)
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
  10. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 197
  11. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 202
  12. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242
  13. Облікова картка на сайті ВРУ
  14. Населення населених пунктів Чернівецької області за даними перепису 2001 року
  15. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - 073 ХОТИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2013-11-16. 
  16. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
  17. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 195

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.