Бабич Шайхзада Мухаметзакирович
| Бабич Шайхзада Мухаметзакирович башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич | |
 | |
| Народження: |
14 січня 1895 Асяново, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
28 березня 1919[1] (24 роки) Зілаїр, Зілаїрський район |
| Країна: |
 Російська імперія |
| Освіта: | Галія (медресе) |
Шайхзада Мухаметзакирович Бабич (башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич, тат. Шәехзадә Мөхәммәтзәкир улы Бабич; нар. 2 [14] січня 1895, хут. Асяново, Уфимськая губернія — пом. 28 березня 1919) — башкирський і татарський поет[2] і політичний діяч. Класик башкирської національної літератури. Діяч башкирського національно-визвольного руху, один з членів Башкирського Уряду (1917—1919). Голова Всебашкирского союзу молоді «Тулкин» (1917—1918).
Біографія[ред. | ред. код]
_f004.jpg)
Народився 1895 року в селі Асяново Бирського повіту Уфимської губернії (нині в Дюртюлинському районі Башкортостану). Походив з башкирів-вотчинників села Кігазитамаково Куюкової тюби Канлинської волості (нині Мишкинського району Башкортостану)[3].
Шежере Бабичевих: Бабич (1688—1749) → Мухтар[4] (1742—1822) → похідний осавул Ішбулди (1778—1814) → зазначеної мулла Гілуан (Галіян) (1811—?) → Мухаметзакир (1847—1922) → Шайехзада (1895—1919)[5]. У деяких документах Бабич вказував своє походження таким чином: «канлинський башкир», а у статті в газеті «Башкорт» — «син канлинца»[6][7]. Татарська[8][9] і башкирська походження поета також знайшло відображення в його творчості[10].
Початкову освіту здобув у рідному селі, в медресе у свого батька Мухаметзакіра — указного мулли Асянського махалля. У 1910 році він переїхав у казахські степи, навчав дітей казахів.
У 1911—1916 роках вчився в медресе «Галія» в Уфі. У роки навчання Ш. Бабич глибоко захопився літературою, брав участь у літературних і музичних гуртках, друкувався в рукописному журналі медресе «Парлак». Після закінчення навчання він поїхав в Троїцьк, працював учителем, одночасно співпрацював у журналі «Акмулла».
Літні місяці 1917 року знаходиться в Уфі, потім переїхав до Оренбурзі, де на перших порах працював у сатиричному журналі «Кармак» («Вудочка»).
З осені 1917 року Ш. Бабич учасник башкирського національного руху, секретар Башкирського обласного (центрального) шуро (ради) Автономного Башкортостану, редактор газети «Башкорт», керівник молодіжної організації башкир «Тулкын» («Хвиля»).
У 1918—1919 роках працює військовим кореспондентом у башкирському війську.
Єдиний прижиттєвий збірник віршів Ш. Бабича «Сині пісні. Молодий Башкортостан» вийшов у 1918 році в Оренбурзі.
25 лютого 1919 року призначається співробітником відділу башкирської радянської друку Башревкому.
28 березня 1919 року при переході Башкирського війська на бік РСЧА Шайхзада Бабич та його товариш, поет Габдулхай Іркаба
в були вбиті червоноармійцями 1-го Смоленського стрілецького полку в селі Зілаїр Башкирської АРСР[11].
Твори[ред. | ред. код]
- «Ми»
- «Пам'яті Аміра Карамишева»
- «Молитва воїна»
- «Віршовані звернення до башкирському народу з приводу угоди з більшовиками» (1919).
- «Хіялбай»
- «Примирилися»
- «Заради народу» (1914)
- «У боротьбі проведи коротке життя» (1915, изд. Тисячі дев'ятсот двадцять два)
- «Розплющ очі, джигіт!»
- «Курай»
- «Коректорам та складачам»
- «Хай живуть робітники!» (1917)
- «Соціалістам-зрадникам»,
- «О, книга»
- «Нещасний я»
- "Наш сад"
- «Дощик, лей!»
- «Скарга»
- «Хай живе робітник!»
- «Подарунок свободи»
- «Подібність часткова»
- «Весняна пісня»
- «Красуні»
- "Мій ангел"
- «Квітник імен»
- «Скрипка»
- «Мандоліна»
- «Несподівано»
- «Поспішаю»
- «Два шакірда»
- «Повчання (Самому собі)»
- «Ефенді Габдулла Тукаєв»
- «Коза і свиня»
- «Стій, заткнувшись...»
- «Душа»
- "Сум"
- «Пісні "Галії"»
- «Кажуть»
- «Совість і амбіція»
- «Шкодує»
- «На смерть Тукая»
- «В очікуванні пісні»
- «Хіба зрівняється?»
- «Експромт»
- «Ти прислала, тітка...»
- «У пригніченому стані»
- «У блаженному стані»
- «По річці спливає...»
- «Для народу»
- "Одна хвилина"
- «Благополуччя і знання»
- «Жадібність - диявол»
- «Багач і бідняк»
- «Коли немає в грудях...»
- «На місяць зійшов»
- «Чи згодні ми...»
- "Кажан"
- «Розбрат думок»
- «Вперед, моя нація!»
- «Нарікання поета»
- «Дай волю...»
- «Плач п'янички»
- «Експромт»
- «Я!»
- «Прожиті роки»
- «Борошно»
- «У хвилину безнадійності»
- «Поради»
- «Весняні свята»
- «Пам'яті високоповажного Хазрета Сунчалея»
- «Тимер моє благословення»
- "Мій ангел"
- «Миру»
- «Очікування»
- «Хто?»
- "Гуска (Спогади дитинства)
- «Дні минулі»
- «Алегоричні вірші (До десятиріччя медресе "Галія")»
- «Голос»
- «Полетіли»
- «Зимова дорога»
- «Пробудження (Спогади отроцтва)»
- «Милостивого день (Спогади про літо)»
- «Я - геній»
- «Пісня радості»
- "Шість років"
- «В імлі життя»
- «Щастя»
- «Алла або Ібліс»
- «Знаю, Махмут...»
- «Після Гаїті»
- «Беззуба дівчина»
- "Для кого"
- «Квіти»
- «Тиха ніч (В аулі)»
- «Біля солов'я, що в клітці»
- «Дівчина»
- «Все пішло»
- «Напис на надгробку юного поета»
- «Хочу»
- «Йшов я без сліду...»
- «Сцена нашого життя»
- «Баямо»
- «Крізь замерзле вікно...»
- «Піди, Сабія!»
- «Акліме»
- «Бобер шапки дають...»
- «Шамсікамар»
- "Душа моя!"
- «Метаморфоза мусульманина»
- «Торжество тварюк»
- «Дар свободи»
- «Кривава тінь»
- «Мулла»
- «Війна»
- «Очікування»
- «Ей, більшовик!»
- «У розгулі дум»
- «Фальшивий соціаліст»
- «Живий-здоровий я...»
- «Кривошея моя...»
- «Список номер один»
- «Червоні заклики»
- "Грунт"
- «У відповідь на лист товариша-солдата»
- «Я сильний!»
- «Жуйка гірких слів»
- «Пісні дьомських берегів»
- «О першій годині від'їзду»
- «Пісні»
- «Роздувати море...»
- «Я на станцію...»
- "Хто що робить?"
- «Свято»
- «Піднос»
- «Права нога і ліва нога»
- «Неси»
- «Хмари виснут...»
- «Військовий марш (на мотив пісні "Ескадрон")»
- «Вороги»
- "Любов"
- «Два лебедя»
- «День 2-е січня»
- «Весняна пісня»
- Башкирія
Інші твори[ред. | ред. код]
- Балада «Клоп» (1916)
- Поема «Газазил» (1916)
- Цикл епіграм «Кітабеннас»
Твори[ред. | ред. код]
- Шигырьләр. X. Госман кереш сүзе.— Казан: Таткитап нәшр., 1958.— 155 б.
- Һайланма әҫәрҙәр. — Өфө, 1958.
- у російському перекладі: Вибрана лірика. — Уфа, 1966
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У 1993 році режисер Малік Якшимбетов зняв документальний фільм «На камені кров моя густа» про поета Шайхзаде Бабиче.
- У 1995 році Уряд Республіки Башкортостан заснував державну молодіжну премію імені Шайхзади Бабича.
- На батьківщині поета в 1995 році був відкритий музей Ш. Бабича.
- Школі хутора Асяново і башкирської гімназії с. Зилаїр присвоєно ім'я Ш. Бабича.
- Встановлено погруддя поета в Асяново, Сібаї, Зілаїрі та в родовому селищі Бабичевих — селі Кігазитамаковому Мишкинського району Башкортостану.
- Встановлені меморіальні дошки на будівлі медресе «Галія» і в будівлі с. Зилаїр, де загинув поет.
- Вулиці багатьох населених пунктів Башкортостану носять ім'я Ш. Бабича.
- У Челябінську розташовується Бібліотека башкирської і татарської літератури імені Ш. Бабича.
- У 2017 році режисер Булат Юсупов зняв художній фільм «Бабич» про великого башкирському поета і громадсько-політичного діяча Шайхзаде Бабиче. У фільмі роль поета виконав актор Ільгіз Тагіров[12].
- 28 червня 2019 року відкрито пам'ятник поетові перед будівлею телецентру в Уфі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бабич Шайхзада Мухаметзакирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Бабич Ш. // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. Т. 1. — М.: Изд-во Ком. Акад., 1930. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ Асфандияров А. 3. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий. Уфа: Китап, 2009. — 744 с. ISBN 978-5-295-04683-4. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ У 1813 році князь У. Ю. Дашков (Дашкін) писав про нього таке: «нині в Бірському повіті живе в хут. Тартишевому на Дуванейській землі з числа отписних Кальнінської землі лісовими угіддями користується башкирець Мухтар Бабісев»
- ↑ Асфандияров А. З. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий. — Уфа : Китап, 2009. — С. 411. — ISBN 978-5-295-04683-4.
- ↑ Салихов А. Г. Участие Шайхзады Бабича в Башкирском национальном движении и начало изучения его творческого наследия.// Шайхзада Бабич — выдающийся башкирский поэт и общественно-политический деятель: материалы Всероссийской научно-практической конференции (с международным участием), посвященной 120-летию со дня рождения Ш. М. Бабича (г. Уфа, 27 февраля 2015 г.) / отв. ред. М. М. Кульшарипов. — Уфа : РИЦ БашГУ, 2015. — С. 26—37. — ISBN 978-5-7477-3780-8.
- ↑ История башкирских родов. Канглы. Том 5. / С. И. Хамидуллин, Ю. М. Юсупов, Р. Р. Асылгужин, Р. Р. Шайхеев, А. М. Зайнуллин, И. Р. Саитбатталов, В. И. Муратова, Р. М. Рыскулов, А. Я. Гумерова, Г. Ю. Галеева, Г. Д. Султанова. — Уфа : ГУП РБ Уфимский полиграфкомбинат, 2014. — С. 61. — ISBN 978-5-85051-625-3.
- ↑ Хаков В. Тел — тарих көзгесе. — Казан: Татар. кит. нәшр., 2003. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ 10 татар, ставших легендами башкирского народа. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ Әсфәндиәров Ә. З. Олатайҙарҙың бар тарихы... — Өфө : Китап, 1996. — С. 185. — ISBN 5-295-01672-2.
- ↑ ЦГИА РБ, Ф. 1107. Оп, 1. Д. 128. Л. 50 об.
- ↑ «Бабич» - полнометражный исторический фильм | Кинокомпания «Живая Лента». Кинокомпания «Живая Лента» (рос.). 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 28 березня 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Заки Валиди Тоган. Воспоминания. — Москва, 1996.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Великий Бабич» фільм [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Бикбаев Р. Т. Бабич, Шайхзада Мухаметзакирович // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Равіль Бикбай. «Крилатий Бабич» [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Вірші Ш. Бабича (в перекладі на російську мову) [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Родовід Шайхзады Бабича [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Село Асяново — батьківщина поета [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Указ/ Фарман № 1/ Башкирського центральної ради/ Шуро/ Усього башкирскому народу, Башкирським районним і повітовим радам, Оренбург, Караван-Сарай листопад 1917 [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Личность в башкирской истории: Шайхзада Бабич на YouTube
|
