Бабіна Наталя Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бабіна Наталка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Бабіна
біл. Наталля Бабіна
Народилася15 травня 1966(1966-05-15) (58 років)
Заказанка, Гершонська сільська рада, Берестейський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР[1]
Громадянство Білорусь
ДіяльністьПисьменниця, журналістка
Галузьжурналістика[2] і переклад[2]
Alma materБілоруський національний технічний університет
Знання мовбілоруська, українська і російська[2]
ЗакладQ72091562?, Збудінне і Звязда
Брати, сестриДинько Андрій Васильович
Автограф
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Ната́лія Васи́лівна Ба́біна (15 травня 1966, Заказанка) — українська та білоруська письменниця і журналістка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1966 року в українському селі Заказанка Берестейської області Білорусі. Родина мешкала на стику державних кордонів — Білорусі, Польщі та України. Бабіна каже, що народилася на межі цивілізацій — старої і нової, ще встигла застати архаїчний сільський лад.

Закінчила два класи в школі села Прилуки (Берестейський район), потім вчилася в школі № 13 м. Берестя. Після школи за порадою батьків стала вчитися на інженера в Мінському політехнічному інституті. Після закінчення працювала інженером на заводі «Цветотрон» (Берестя), на заводі імені Леніна (Мінськ).

Згодом працювала в поліщуцькій газеті «Збудінне», потім інженерно-технічною працівницею у державній газеті «Звязда». З 1994 року постійно співпрацює з білоруською незалежною газетою «Наша Ніва», з 2007 — штатна журналістка газети.

Художні твори почали друкувати з 1994 року. Пише прозу та публіцистику білоруською й українською мовами. Друкувався у білоруських журналах «ARCHE», «Дзеяслоў», газетах «Звязда», «Наша Ніва»; в українських журналах «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Над Бугом і Нарвою», газеті «Поступ». Твори було перекладено польською, чеською, українською мовами.

Твори Бабіної виділяються твердою білоруською національною позицією. Одночасно в пресі та інтернеті вона наполегливо і послідовно відстоює погляди про українськість Берестейщини.

В квітні 2014 року стала головою створеного з її ініціативи Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників, головною метою діяльності якого є сприяння українсько-білоруським літературним зв'язкам. Товариство видає білорусько-український альманах «Справа».

Одружена, мати трьох дітей.

Творчість

[ред. | ред. код]
  • «Крыві не павінна быць відна» / Крові не повинно бути видно (2007)
  • «Рыбін горад» / Рибгород (2007)
  • «Бодай Будка», 2019

Нагороди

[ред. | ред. код]

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • «Рибгород [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]», пер. Божени Антоняк, Львів: Урбіно, 2013.
  • «Тут була Україна» («Над Бугом і Нарвою», № 5, 2005)
  • «Три колони»[недоступне посилання] («Альманах. Третій міжнародний літературний фестиваль», 2008, стор. 12), переклав Анатолій Івченко
  • оповідання «Три колони», «Тетяна Янівна та її агава», «Боснія і Герцоговина, або Європа великих фараонів», «Скельця, скельця…», «Бал у Бересті», «Дамочки середнього віку» («Кур'єр Кривбасу», № 240-241, 2009), переклав Анатолій Івченко

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]