Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (Фромборк)
| Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та Святого Андрія Bazylika Archikatedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Andrzeja Apostoła | |
|---|---|
 Вигляд на Базиліку Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія | |
| 54°21′25″ пн. ш. 19°40′54″ сх. д. / 54.35694° пн. ш. 19.68167° сх. д.Координати: 54°21′25″ пн. ш. 19°40′54″ сх. д. / 54.35694° пн. ш. 19.68167° сх. д. | |
| Тип споруди | католицький соборd |
| Розташування |
 Польща, Фромборк (Браневський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство) |
| Початок будівництва | 1329 рік |
| Кінець будівництва | 1388 рік |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Готика |
| Належність | Римо-Католицька Церква |
| Єпархія | Roman Catholic Archdiocese of Warmiad |
| Стан | Пам'ятка історії[1] і об'єкт культурної спадщини Польщі[2] |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
| Покровитель | Андрій Первозваний |
| Вебсайт | katedra-frombork.pl |
  Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (Фромборк) (Польща) | |
 | |
 Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія у Вікісховищі | |
Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (пол. Bazylika Archikatedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Andrzeja Apostoła) у Фромборку — римо-католицький храм, дієцезіальний собор у польському місті Фромборку Браневського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства, усипальниця польсько-німецького вченого і мислителя Миколая Коперника.
Опис та історія храму[ред. | ред. код]
Після потрясінь від завойовників у період до 1280 року економічне становище у Вармійському краї швидко стабілізувалось, відтак усередині XIV століття за єдиним планом у Фромборку (Фрауенбурґу/нім. Frauenburg) було здійснено будівництво міцного бургу й власне католицького собору. Кафедральний собор Успіння Богородиці та Святого Апостола Андрія зводився у 1329—88 роки, й велична готична церква завдовжки 99 м до сьогодні зберегла своє архітектурне обличчя в основному в первісному стані.
Собор будували у три етапи:
- У 1329—42 роки були зведені прямі, закриті хори, притаманні західно-європейським архітектурним формам кінця ХІІІ століття, що забезпечили елегантний інтер'єр, знов таки характерний для класичних готичних взірців засобом створення зірчастого склепіння.
- Тригранна нава (архітектура) (бл. 1355—80) промовляє також про відданість класичним готичним взірцям.
- Зведення собору було завершено будівництвом багато оздобленого проходу (бл. 1380—88), що закінчується масивним порталом з ґотландського вапняку, оздоблений скульптурами святих на архівольтах.
Як і деякі інші храми (дієцезіальні собори в Сандомирі та Варшаві) катедра у Фромборку не має великої вежі, натомість у нього по кутах чотири невеликі башточки. Західний фронтон прикрашений монументальною високою аркадою, що не є типовою для культових споруд цього регіону.
Інтер'єр собору у теперішній час, по тому, як у XV-му столітті поляками і у XVII-му шведами був пограбований, є бароковим.
Значну цінність являє костьольний орга́н, виконаний майстром із Гданська Даніелем Нітровським (Daniel Nitrowski) 1682 року, він заслужено користується світовою популярністю — у наш час тут відбувається щорічний міжнародний літній фестиваль органної музики.
З часу пізнього Середньовіччя зберігся і колишній соборний вівтар, виконаний на замовлення єпископа Лукаса Ватценроде (Lucas Watzenrode) в одній з торунських майстерень, і тепер розміщений у північному притворі нави.
Базиліка у Фромборку знаменита тим, що 1543 року в одному з її бічних вівтарів поховали великого вченого і мислителя Миколая Коперника.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Центральний фасад катедри -
Портал собору -
Фрагмент склепіння -
Інтер'єр собору
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Kreth Werner: Kemper-Orgeln im Dom zu Frauenburg, Reinfeld in Holstein, 1935. (нім.)
- Reifferscheid G. Der Dom zu Frauenburg — Ermländische Kathedrale über dem Frischen Haff. Münster, 1984. (нім.)
- Wochnik F. Der Westgiebel des Domes in Frauenburg, o.O., 2005. (нім.)
- Chrzanowski. Przewodnik po zabytkowych kościołach północnej Warmiiю — Olsztyn : Warmińskie Wydawnictwo Diecezjalne, 1978. — S. 41—50, 45—46. (пол.)
- Kopiczko A. Ustrój i organizacja diecezji warmińskiej w latach 1525—1772 // Rozprawy i Materiały Ośrodka Badań Naukowych im. Wojciecha Kętrzyńskiego w Olsztynie. — Olsztyn, 1993. — № 132. — S. 31—33. — ISSN 0585-3893. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Mazurach Pruskich i Warmii. — Olsztyn : Agencja Wydawnicza «Remix», 1991. — S. 279—292. — ISBN 83-900155-0-1. (пол.)
- Rzempołuch A. Przewodnik po zabytkach sztuki dawnych Prus Wschodnich. — Olsztyn : Agencja Wydawnicza «Remix», 1992. — S. 29—33. — ISBN 83-900155-1-X. (пол.)
|
