Балясне (Диканський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Балясне
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Диканський
Рада/громада Балясненська сільська рада
Код КОАТУУ 5321081301
Облікова картка Балясне 
Основні дані
Засноване 1782
Населення 966
Площа 4,921 км²
Густота населення 196,3 осіб/км²
Поштовий індекс 38512
Телефонний код +380 5351
Географічні дані
Географічні координати 49°49′16″ пн. ш. 34°20′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
147 м
Водойми р. Гараганка
Місцева влада
Адреса ради 38512, с. Балясне; тел. 9-22-42
Карта
Балясне. Карта розташування: Україна
Балясне
Балясне
Балясне. Карта розташування: Полтавська область
Балясне
Балясне

Баля́сне — село в Україні, в Диканському районі Полтавської області. Населення становить 966 осіб. Орган місцевого самоврядування — Балясненська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Балясне знаходиться між селами Дейнеківка та Попівка (0,5 км). По селу протікає пересихаюча річечка Гараганка з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1721.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Седаківка (Балясне) Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 1272 особи (595 чоловічої статі та 677 — жіночої), налічувалось 204 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Баляснівської волості, мешкало 1541 особа, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки й 4 лавки, відбувались ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2245 осіб (1107 чоловічої статі та 1138 — жіночої), з яких 2184 — православної віри[3].

Село належало до маєтку князя В. С. Кочубея, що звався Піщано-Балясним. Налічував маєток 9 000 десятин землі. Керуючим у 1883—1896 роках був вчений, агроном Олександр Ізмаїльський.

За адміністративним поділом 7 березня 1923 волость увійшла до складу новоутворенного Піщанського району Полтавської округи.

13 березня 1925 року центр Піщанського району перенесено з села Піщаного до села Балясне, а район перейменовано на Баляснівський.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма № 1.
  • Молочно-товарна ферма № 2.
  • ТОВ «Балясне».
  • Пилорама.
  • Столярний цех.
  • Зерновий тік.
  • Цех ремонту сільськогосподарської техніки.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Лікарня.
  • Музей.
  • Дитячий садок
  • Будинок культури
  • Бібліотека

Релігія[ред. | ред. код]

Лубны иконостас.jpg
  • Миколаївський храм.
  • Іконописна майстерня по відновленню та виготовленню іконостасів, нагороджена орденом Ярослава Мудрого. (На фото іконостас м.Лубни - виготовлений в іконописній майстерні с. Балясне (все повністю: ікони написані, різьблення вирізане, позолота, монтаж)).

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 388)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-175)
  4. Сайт Герои страны (рос.). 

Посилання[ред. | ред. код]