Стасі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стасі
Gerb stasi.jpg
Герб
Стасі, центр
Стасі, центр
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Диканський район
Рада/громада Стасівська сільська рада
Код КОАТУУ 5321084901
Основні дані
Населення 2124
Площа 2,821 км²
Густота населення 752,92 осіб/км²
Поштовий індекс 38541
Телефонний код +380 5351
Географічні дані
Географічні координати 49°44′34″ пн. ш. 34°34′23″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Місцева влада
Адреса ради 38541, Полтавська обл., Диканський р-н, с.Стасі, вул.Миру,40 , тел. 9-37-53
Карта
Стасі. Карта розташування: Україна
Стасі
Стасі
Стасі. Карта розташування: Полтавська область
Стасі
Стасі
Мапа

CMNS: Стасі на Вікісховищі

Стасі́село в Україні, в Диканському районі Полтавської області. Населення становить 2124 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Стасівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Стасі на карті 1857 року.
Стасі на карті 1953 року.

Село Стасі знаходиться за 2 км від правого берега річки Ворскла. Примикає до сіл Гавронці та Кам'янка. Поруч проходить автомобільна дорога Н12.

Історія[ред. | ред. код]

Існувало як невеличке поселення у 1637 р., в якому тоді було п'ять куренів.

1690 року, як близька до Гетьмана Івана Мазепи людина [1], царську жалувану грамоту на село отримав Павло Герцик.

За переписами 1719 та 1732 років с. Стасівці — нинішнє с. Стасі — входило до Першої полкової сотні Полтавського полку. Отаманом 1719 року був Федір Купрієнко, а 1732 року — Онисько Мовчан [2].

Сучасну назву отримало під час чергової адміністративно-територіальної реорганізації у 60-х роках 20-го століття.

Виникли у першій пол. 17 ст. Під час нападів татар жителі села знаходили притулок у Полтавській фортеці. За генеральним описом Лівобережної України 1765- 69 входили до складу першої сотні Полтав.полку,з 1775-до до Полтав. пов. Новоросійскої губ.30. ІІІ 1783 віднесені до Катеринослав. намісництва,1796- Молорос.,1802-Полтав.губ. 28.ІІ 1815 відбулося сел. повстання проти поміщиків Кочубеїв. За переписом 1859 Стасівці-село козацьке,133 двори,663 ж. церква. 1863 С. -Диканської вол. Полтав.пов. 152 двори,1035 ж. За переписом 1900 у С. (разом з хуторами) 178 дворів,1377 ж.,діяли дві сільських громади (козацька і селянська),школа грамоти. 1910 -231 господарство, 1399ж.,паровий млин,всього землі- 2065 дес.,орної-1571 дес.

Рад.владу проголошено у січні 1918. За переписом 1926 С. -центр сільської ради Диканського р-ну Полтав.округу,319 господарств,1391 ж. Стасівській сільській раді підпорядковані 4 села й 6 хуторів. 1930 ств. колгосп "Перемога". 1936 почала працювати неповна с.ш. За періоди нім .фашист.окупації (22.IX.1941-22.IX.1943) гітлерівці розстріляли по сільській раді 24,вивезли до Німеччини 176 чоловік. 1950 колгоспи "Нове життя", "Червона зірка","Перемога" та "Зоря комунізму" об'єдналися в один колгосп під назвою останнього 1965 організ.птахофабрику. Тепер на тер.сільської ради розташ. Полтав.птахофабрика і радгосп "Стасівській" (зерновр-буряківничого напряму) У С.-с.ш.,диткомбінат на 160 місць з басейном, Будинок культури на 400 місць,б-ка (14 тис.од.зб ) лазня з сауною [3].

Економіка[ред. | ред. код]

  • СП "Dupont".
  • ПРАТ «Полтавська птахофабрика».
  • ТОВ "Агро-органік"
  • ТОВ "Стасі-насіння"
  • ТОВ НВП «Інтерагросервіс».
  • Стасівський комбінат комунальних підприємств.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • ДНЗ "Пролісок".
  • Стасівська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Башкирцевої.
  • Будинок культури
  • Гірськолижний комплекс «Сорочин Яр»
  • Готель "УЮТ"

Релігія[ред. | ред. код]

  • Свято-Георгіївський храм

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини.— К.: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008.— С. 251.
  2. Горобець В. М. Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату (за матеріалами ревізій Полтавського полку 1719, 1721 і 1732 рр.)— Український історичний журнал, 2008, № 44, с. 49-68.
  3. Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1992.— С. 890.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1992.— 1024 с. ISBN 5-88500-033-6

Посилання[ред. | ред. код]