Барабаш Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Барабаш Юрій Григорович
Народився 28 червня 1980(1980-06-28) (43 роки)
Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність правник, викладач університету
Alma mater Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (2002)
Галузь Конституційне право
Вчене звання Професор (2012)
Науковий ступінь Доктор юридичних наук (2009)
Науковий керівник Тодика Юрій Миколайович
Членство Національна академія правових наук України (2012)
Нагороди

Заслужений діяч науки і техніки України (2021) Відмінник освіти України (2014)

Премія імені Ярослава Мудрого Премія імені Ярослава Мудрого (2008, 2011)

(2009)

Відзнака Начальника Харківського гарнізону «За оборону міста-героя Харків» (2022)

Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
(2022)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
(2022)

Відзнака «Медаль 113-ої Окремої бригади територіальної оборони» (2023)

Відзнака Начальника Харківського гарнізону «За визволення Харківської області» (2023)

Відзнака Начальника Харківського гарнізону «Волонтерська доблесть» (2023)

Барабаш Юрій Григорович (28 червня 1980 року, місто Конотоп, Сумська область) – український правник-конституціоналіст, представник Харківської школи конституційного права. Доктор юридичних наук (2009), професор (2012), Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України (2019).

З вересня 2010 року до червня 2021 року обіймав посаду проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а з липня 2021 року і дотепер обіймає посаду проректора з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку цього університету. У квітні 2012 року його обрали членом-кореспондентом Національної академії правових наук України, у червні 2023 року – членом Президії, академіком-секретарем відділення державно-правових наук і міжнародного права цієї академії (за сумісництвом).

Життєпис[ред. | ред. код]

Є Головою спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого[2].

Входить до складу наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України» (індексований у Scopus), редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Вісник Конституційного Суду України», «Публічне право», «Проблеми законності»[1][2].

Головне про наукову та науково-педагогічну діяльність[ред. | ред. код]

Ключові сфери наукових інтересів[ред. | ред. код]

  • Основи конституційної юриспруденції
  • Конституційно-правові засади безпосереднього народовладдя
  • Державно-правова конфліктологія
  • Теорії конституції і конституціоналізму
  • Конституційні механізми реалізації принципу соціальної держави
  • Модернізація конституційної юрисдикції в сучасних умовах
  • Доктрина «войовничої демократії» та її застосування в сучасних умовах
  • Модернізація правничої освіти[3]

Дисертаційні дослідження (Magnum opus)[ред. | ред. код]

  • «Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики» (спеціальність 12.00.02) (2004)
  • «Державно-правові конфлікти на сучасному етапі державотворення» (спеціальність 12.00.02) (2009)[3]

Вчитель[ред. | ред. код]

Учителем професора Барабаша був відомий український конституціоналіст Тодика Юрій Миколайович, який спершу став науковим керівником Юрія Григоровича під час його роботи над кандидатською дисертацією[4], а надалі вже взяв на себе роль наукового консультанта під час роботи професора Барабаша над докторською дисертацією.

Учні[ред. | ред. код]

Юрій Григорович Барабаш виховав низку українських конституціоналістів. Саме під науковим керівництвом професора Барабаша утвердилися як фахівці у галузі конституційного права такі молоді українські конституціоналісти як Григорій Берченко, Павло Романюк, Богдан Мохончук, Олександр Бакумов, Віталій Ковтун, Катерина Павшук та ін.

Юрій Григорович Барабаш і надалі активно готує здобувачів наукового ступеня кандидата юридичних наук [доктора філософії в галузі права (Ph.D. in Law)] як науковий керівник, а також здійснює підготовку здобувачів наукового ступеня доктора юридичних наук як науковий консультант.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Монографії одноосібні[ред. | ред. код]

  1. «Парламентський контроль в Україні: конституційно-правовий аспект» (Харків: Легас, 2004)
  2. «Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права» (Харків: Право, 2008)[3]

Монографії у співавторстві[ред. | ред. код]

  1. «The EU in the 21st Century: Challenges and Opportunities for the European Integration Process» (Basel: Springer Nature Switzerland AG, 2020)
  2. «Ukrainian Legal Doctrine Volume 2: Ukrainian Public Law Doctrine» (London: Wildy, Simmonds & Hill Publishing, 2016)
  3. «Державний суверенітет: теоретико-правові проблеми» (Харків: Право, 2010)
  4. «Проблеми та перспективи запровадження індивідуальної конституційної скарги в Україні» (Харків: Право, 2010)
  5. «Демократичні засади організації і функціонування вищих органів державної влади України» (Харків: Право, 2013)[1][2]

Статті[ред. | ред. код]

  1. Freedom of Speech Militant Democracy: The History of Struggle against Separatism and Communism in Ukraine // Tallinn University of Technology (ISSN 2228-0588), Baltic Journal of European Studies, Vol. 9, № 3(28), Autumn 2019. Pages: 3–24
  2. The concept of human rights in the digital era: changes and consequences for judicial practice // Access to Justice in Eastern Europe, Vol. 5(3), 2022. Pages: 41–56
  3. Justice have a political sense. “The Constitutional Court of Ukraine’s jurisprudence in politically sensitive cases”//Ideology and Political Journal, Vol. 2(18), 2021. Pages: 312–334[5]

Увесь науковий доробок професора Барабаша налічує понад 160 робіт[2].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Експертна діяльність[ред. | ред. код]

  • Здійснював експертизу та надавав допомогу у підготовці проєкту Народної Конституції для Республіки Білорусь (команда Президента Світлани Тихановської)
  • Як експерт Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA) з конституційного права та конституційного судочинства брав участь у написанні проєкту Закону «Про Конституційний Суд Республіки Білорусь»
  • Лектор Літньої школи з конституційного права «Верховенство права та конституціоналізм»[12], організованої Координатором проектів ОБСЄ в Україні, а з 1 листопада 2022 року – Програмою підтримки ОБСЄ для України
  • Експерт з питань розвитку вищої юридичної освіти Програми USAID «Нове правосуддя»[13]
  • Залучався Конституційним Судом України як спеціаліст з конституційного права у двох провадженнях[14][15]
  • Експерт Міністерства освіти і науки України із підготовки завдань для Єдиного фахового вступного випробування для вступників до правничої магістратури
  • Гостьовий лектор в Техаському Університеті в Остіні (США) та Державному Університеті Північної Парани (Бразилія)

Реалізовані проєкти[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  1. Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2008, 2011)[19]
  2. Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009)[20]
  3. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2013)
  4. Почесна відзнака Конституційного Суду України (2014)
  5. Стипендіат Іменної стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених (2014)[21]
  6. Відзнака Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» (2014)
  7. Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2019)
  8. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019)[22]
  9. Почесний член Союзу юристів України (2019)
  10. Заслужений діяч науки і техніки України (2021)[23]
  11. Відзнака Начальника Харківського гарнізону «За оборону міста-героя Харків» (2022)
  12. Відзнаки Міністерства оборони України «Знак Пошани», «За сприяння Збройним Силам України» (2022)
  13. Грамота Голови Конституційного Суду України (2022)
  14. Відзнака «Медаль 113-ої Окремої бригади територіальної оборони» (2023)
  15. Відзнака Начальника Харківського гарнізону «За визволення Харківської області» (2023)
  16. Відзнака Начальника Харківського гарнізону «Волонтерська доблесть» (2023)

Внесок в розвиток науки конституційного права[ред. | ред. код]

Є одним із фундаторів доктрини «державно-правових конфліктів» у конституційному праві. Основа для формування відповідної доктрини закладена у таких наукових дослідженнях професора:

  • Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права: монографія / Ю. Г. Барабаш; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. Х.: Право, 2008. 220 c. (Юриспруденція). укр. Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B9IFDVe8b9Z_N3Q3UmI2OHMyWk0/view?resourcekey=0-tfQF49AVSAn0SkACpyNVlg.
  • Державно-правові конфлікти на сучасному етапі державотворення: конституційно-правовий аспект [Текст]: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Барабаш Юрій Григорович; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2009. 415 арк. Бібліогр.: арк. 375–415.
  • Державно-правові конфлікти на сучасному етапі державотворення: конституційно-правовий аспект: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Ю. Г. Барабаш; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. Х., 2009. 35 c. укр.
  • Про використання терміна «конфлікт» у конституційному законодавстві / Ю. Г. Барабаш // Вісник Академії правових наук України. Х.: Право, 2008. № 1(52). С. 79–88. Режим доступу: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/5579/1/Barabash_79.pdf.
  • Державно-правові конфлікти: поняття, сутність, ключові ознаки / Ю. Г. Барабаш // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Л.: ЛДУ, 2008. Вип. 47. С. 67–75. Режим доступу: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/441/1/visnyk_47%2067.pdf.
  • Державно-правовий конфлікт як категорія науки конституційного права / Ю. Г. Барабаш // Форум права. 2008. № 2. С. 15–20.
  • Попередження і врегулювання державно-правових конфліктів: теоретико-методологічні засади / Ю. Г. Барабаш // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. Харків, 2008. Вип. 97. С. 34–42. Режим доступу: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/8624/1/Barabash.pdf.
  • Державно-правові конфлікти: причини, наслідки, вибори як форма їх розв’язання // Вісн. Центр. вибор. комісії. 2007. № 2.С. 28–32.
  • Конфліктогенний потенціал конституційної реформи (правовий аналіз) / Ю. Г. Барабаш // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр.. 2008. Вип. 40. С. 121–127. Бібліогр.: 8 назв. укр.
  • Загальні фактори, що впливають на стан та динаміку державно-правових конфліктів: конституційно-правовий аспект / Ю. Г. Барабаш // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ України. 2008. № 3(39). Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2008. C. 13–21.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Біографія Барабаша Юрія Григоровича на офіційному вебсайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
  2. а б в г д Біографія Барабаша Юрія Григоровича на офіційному вебсайті Національної академії правових наук України.
  3. а б в Науковий профайл Барабаша Юрія Григоровича на офіційній інтернет-платформі кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
  4. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ю. Г. Барабаш; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. Х., 2004. 20 c. укр.
  5. Авторський профіль Барабаша Юрія Григоровича в бібліографічній та реферативній базі даних Scopus, яка одночасно є інструментом для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.
  6. Органи Міжнародної асоціації конституційного права.
  7. Склад Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
  8. Склад Комісії з питань правової реформи, затверджений Указом Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 (в редакції Указу від 29 жовтня 2020 року № 476/2020).
  9. Список членів колегії Державної служби якості освіти, затверджений наказом Державної служби якості освіти від 14 листопада 2018 року № 01–11/33 (зі змінами, внесеними наказами Державної служби якості освіти від 10 лютого 2020 року № 01–11/3, від 17 червня 2020 року № 01–11/23 та від 17 травня 2021 року № 01–11/37.
  10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 вересня 2021 року № 980 «Про утворення робочої групи з питань методичного, організаційного та аналітичного забезпечення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями 081 Право та 293 Міжнародне право» (PDF).
  11. Склад Редакційної ради «Вісника Конституційного Суду України».
  12. Спільнота «Літня школа "Верховенство права і конституціоналізм"» у соціальній мережі «Фейсбук».
  13. Юрій Барабаш АНАЛІЗ ПРОЄКТУ КОНЦЕПЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У СВІТЛІ ОТРИМАНИХ ВІДГУКІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РЕГІОНАЛЬНИХ ОБГОВОРЕНЬ (PDF).
  14. Конституційний Суд України завершив усне слухання справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України.
  15. Конституційний Суд у справі щодо офіційного тлумачення поняття «гідних умов життя» перейшов до закритої частини пленарного засідання.
  16. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 656-р «Про проведення Харківського міжнародного юридичного форуму».
  17. Про магістерську програму подвійних дипломів за спеціальністю 081 «Право», що реалізовується Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого спільно із партнерським Університетом Миколаса Ромеріса.
  18. Навчальний план (силабус) сертифікатної програми «Практичний курс з верховенства права (правовладдя)» (PDF).
  19. Конкурс на присудження Премії імені Ярослава Мудрого (2008) (PDF).
  20. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 656-р «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України».
  21. Постанова Верховної Ради України від 23 грудня 2014 року № 39–VIII «Про призначення у 2014 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених».
  22. Указ Президента України від 8 квітня 2019 року № 110/2019 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2018 року».
  23. Указ Президента України від 8 жовтня 2021 року № 526/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста».