Ганна Барвінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Барвінок Ганна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Барвінок
ГаннаБарвінок.jpg
Ганна Барвінок
Ім'я при народженні Олександра Михайлівна Білозерська
Псевдо Ганна Барвінок
Народилася 23 квітня (5 травня) 1828(18280505)
Борзна
Померла 23 червня (6 липня) 1911
Мотронівка
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність письменниця
Володіє мовами українська
Брати, сестри  • Білозерський Василь Михайлович і Білозерський Микола Михайлович
У шлюбі з Куліш Пантелеймон Олександрович[1]

Га́нна Барві́нок (насправді — Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш; 5 травня (23 квітня) 1828(18280423), Борзна або хутір Мотронівка, нині у складі с. Оленівка, Борзнянський район, Чернігівська область — 6 липня (23 червня) 1911, Мотронівка) — українська письменниця. Ще один псевдонім — А.Нечуй-Вітер. Дружина Пантелеймона Куліша, сестра Василя та Миколи Білозерських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ганна Барвінок, 1847 р.
Ганна Барвінок, 1866 р.

Народилася в Борзні, але в той час були часті пожежі в цьому місті, і їх будинок згорів, отож багатодітна сім'я переїхала на недалекий хутір Мотронівка.

Батько її — предводитель місцевого дворянства, один із найосвіченіших людей у тих краях.

Олександра Білозерська — сестра українського громадського та літературного діяча, журналіста Василя Білозерського, українського фольклориста й етнографа Миколи Білозерського, а сестра Люба була коханою та музою Віктора Забіли (хоча вийшла заміж за поміщика Івана Боголюбцева).

Олександра навчалась у приватних пансіонах (село Кропивне на Полтавщині, місто Конотоп).

Ганна Барвінок зі своїм чоловіком, 1877 р.

Білозерська 15-річною познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні контакти з Тарасом Шевченком, залишила про нього спогади (він також був найкращим другом Василя Білозерського і старшим боярином на весіллі Кулішів).

Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства й арешту чоловіка народила мертву дитину, більше дітей не мала. Виїхала до Тули, слідом за засланим чоловіком.

Від 1854 жили в Петербурзі.

Ганна Барвінок у 19071909 рр.

1883 — подружжя Кулішів оселилося в Мотронівці.

Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново.

Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності.

По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника.

Похована поряд із чоловіком у Мотронівці.

Творчість[ред. | ред. код]

Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Автор оповідань із селянського життя: «П'яниця», «Хатнє лихо», «Молодича боротьба», «Русалка» та ін.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Вулиці, названі на честь Ганни Барвінок, існують в кількох населених пунктах України.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]