Бедзай Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Володимирович Бедзай
Ігор Бедзай
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Загальна інформація
Народження 20 липня 1972(1972-07-20)
м. Миколаїв, Україна
Смерть 7 травня 2022(2022-05-07) (49 років)
Одеська область
(збиття вертольоту)
Військова служба
Роки служби 1993-2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2019—2022 Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили, Начальник служби безпеки польотів — старший інспектор-льотчик
2014—2019 10-та МАБр.png 10-та МАБр, командир
2004—2014 10-та МАБр.png 10-та ОМАБр
1993—2004 МВП ВМС.png 555-й МВП
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «Національна легенда України»
Відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя»

І́гор Володи́мирович Бедза́й (20 липня 1972, Миколаїв — 7 травня 2022, Одеська область) — полковник Військово-Морських Сил Збройних Сил України, бойовий льотчик 1-го класу, начальник служби безпеки польотів — старший інспектор-льотчик Командування ВМС ЗС України. Герой України (2022, посмертно)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 липня 1972 року у м. Миколаєві. Батько — машиніст тепловоза[2].

Мріяв підійматися в небо на винищувачах, але після проходження медкомісії отримав дозвіл літати тільки на вертольотах.

Влітку 1989 року вступив на навчання до Сизранського вищого військового авіаційного училища льотчиків[2].

1993 року закінчив військовий ЗВО. На той момент СРСР розпався, а тому Ігор Бедзай виявив бажання проходити службу в рідній Україні. За розподілом був направлений в 555-й протичовновий змішаний авіаційний полк, який базувався в м. Очакові.

2004 року був переведений до 10-ї морської авіаційної бригади, що базувалася у Новофедорівці, що у Криму. Тоді він обіймав посаду командира вертолітного загону. Згодом став командиром ескадрильї[2].

Брав участь у навчаннях Sea Breeze-2014.

2014 року командир 10 МАБр полковник Володимир Хоменко дуже хворів та на початку березня помер. Військову частину очолив його заступник з льотної підготовки — Ігор Бедзай[2].

У березні 2014 року завдяки полковнику Ігорю Бедзаю в умовах ризику для життя в режимі радіомовчання із заблокованого аеродрому м. Саки (АР Крим) було перебазовано до Миколаєва 10 одиниць авіаційної техніки.

Після перебазування до Миколаєва він ще впродовж п’яти років командував бригадою. Створював та облагороджував інфраструктуру на новому місці, а також багато літав на Мі-8 та Мі-14, зокрема й до району проведення АТО/ООС, куди доставляв особовий склад та вантажі.

2019 року був переведений на вищу посаду в Командування ВМС та переїхав до м. Одеси.

Будучи заступником командувача з авіації та старшим інспектором-льотчиком Командування ВМС, завжди вилітав на виконання надскладних завдань. Так сталося і 7 травня 2022 року, коли він замінив собою в екіпажі молодого пілота, в якого в лютому народилася дитина. Під час здійснення пошуково-рятувальних заходів у районі гирла річки Дунай завдяки філігранній майстерності Ігоря Бедзая, після двох пострілів гарматою з ворожого винищувача Су-30, вертольоту вдалося вивернутися. Проте випущена з цього ж літака керована ракета Р-73 уразила Мі-14 і він із п’ятьма українськими військовими на борту впав на території Одеської області[3][4][5].

11 травня 2022 року був похований у м. Миколаєві на Мішковському кладовищі разом із загиблим у вертольоті капітаном Сергієм Мущицьким з відданням усіх почестей[6][7].

Залишилися дружина, донька та син.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (11 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[1].
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (21 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку[8]
  • Медаль «За військову службу Україні» (19 лютого 2004) — за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України[9]
  • Медаль «За бездоганну службу» III ст. (1 липня 2011) — за вагомий особистий внесок у розвиток транспортної системи України, забезпечення безперебійної роботи морського і річкового флоту, зразкове виконання військового обов'язку у підтриманні бойової, мобілізаційної готовності та боєздатності Військово-Морських Сил Збройних Сил України[10]
  • Відзнака Президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2022, посмертно) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національної освіти, мистецтва, спорту, охорони здоров'я, а також багаторічну плідну громадську діяльність[11][12]
  • Відомча відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» (вручена 1 липня 2018) — пістолет Стєчкіна[13].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

24 червня 2022 року, відповідно до Указу Президента України, з метою увічнення пам'яті про Героя України полковника Ігоря Бедзая, його мужність та героїзм, незламність духу, виявлені під час захисту незалежності та територіальної цілісності України, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань особовим складом 10 морської авіаційної бригади Військово-Морських Сил Збройних Сил України, бригаді було присвоєно ім'я Героя України полковника Ігоря Бедзая та надалі бригада стала іменуватися «10 морська авіаційна бригада імені Героя України полковника Ігоря Бедзая Військово-Морських Сил Збройних Сил України»[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Указ Президента України від 11 травня 2022 року № 327/2022 «Про присвоєння І. Бедзаю звання Герой України»
  2. ↑ а б в г Останній політ, або Земля та небо полковника Бедзая // Діордієв, В. АрміяInform. — 2022. — 4 серпня.
  3. ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
  4. ↑ В бою с врагами погиб один из лучших летчиков Украины. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022. 
  5. ↑ Він був і залишиться героєм. Загинув Ігор Бедзай — він 8 років тому вивів з Крима у Миколаїв Сакську бригаду разом з технікою [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
    У бою з окупантами загинув головний авіатор ВМС ЗС України Ігор Бедзай [Архівовано 9 травня 2022 у Wayback Machine.]
    Битва за Зміїний. Героїчна історія: як Україна втратила і повернула надважливий острів. Реконструкція
  6. ↑ У Миколаєві попрощались із загиблими морськими авіаторами. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  7. ↑ У Миколаєві попрощалися з одним із найкращих льотчиків Ігорем Бедзаєм. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  8. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Указ Президента України від 19 лютого 2004 року № 211/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника Вітчизни»
  10. ↑ Указ Президента України від 1 липня 2011 року № 725/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня флоту України»
  11. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2022 року № 588/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України “Національна легенда України”»
  12. ↑ Президент вручив видатним українцям відзнаку «Національна легенда України» // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 22 серпня 2022 р.
  13. ↑ Катера, флаги и новые назначения в штабе ВМСУ: на Морвокзале прошли праздничные мероприятия ко Дню флота Украины. http://dumskaya.net/. Думська. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018. 
  14. ↑ Указ Президента України № 446/2022 від 24 червня 2022 року «Про присвоєння імені Героя України полковника Ігоря Бедзая 10 морській авіаційній бригаді Військово-Морських Сил Збройних Сил України»

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бедзай_Ігор_Володимирович&oldid=38375754