Бедзир Павло Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бедзир Павло Юрійович
Бедзир Павло Юрійович.JPG
Дата народження 26 січня 1926(1926-01-26)
Місце народження Калини
Дата смерті 10 липня 2002(2002-07-10) (76 років)
Місце смерті Ужгород
Громадянство Flag of the Czech Republic.svgСРСР СРСРУкраїна Україна

Павло́ Ю́рійович Бе́дзир (Бедзір) — український художник та графік, з 1968-го — член НСХУ.

З життєпису[ред.ред. код]

Народився в селі Калини сучасного Тячівського району Закарпатської області у родині священика. 1946 року закінчив Ужгородське училище прикладного та декоративного мистецтва, викладачі — Федір Манайло, Ернест Контратович. У 1960-х роках займався оздобленням автобусних зупинок із Ференцом Семаном.

Брав участь у обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках — 1968, 1969, та 1989 — в Угорщині, 1972 та 1974 — в Словаччині, 1976-го — в Румунії.

1994 та 1995 року відбулися персональні виставки в Ужгороді та Будапешті відповідно.

Чоловік Єлизавети Бедзир-Кремницької.

Лавреат 1996 року обласних премій ім. Й. Бокшая та А. Ерделі. Твори зберігаються, зокрема, у Закарпатському художньому музеї.

Серед робіт:

  • монотипії — «Вечір», 1965,
  • «Жіночий портрет», 1972,
  • «Відлуння далекого минулого», 1974,
  • «Озеро», 1975,
  • «Зимовий ранок», 1996,
  • серія картин «Життя дерев», 1992—1993.

Джерела[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.