Безодня Маракота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Безодня Маракота» (англ. The Maracot Deep) — науково-фантастичний роман Артура Конан Дойла. Написаний у 1927-1929 роках, опублікований окремим виданням в 1929 році.

Зміст[ред. | ред. код]

У романі описується експедиція професора Маракота, що зі своїми супутниками — біологом Сайресом Хедлі й механіком Біллом Сканленом — опускається за допомогою апарата типу батисфери у глубоководну западину Атлантичного океану (яка розташована на 200 милях західніше Канарських островів), де відкриває затонуле місто, населене нащадками Атлантів. Дослідники знайомляться із культурою й побутом жителів глибин, а також з флорою і фауною дна океану. Потім вони піднімаються на поверхню океану за допомогою куль, наповнених легким газом.

Посилання[ред. | ред. код]