Бемко Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Бемко
 Сотник
Загальна інформація
Народження 16 вересня 1889(1889-09-16)
м. Козова, нині Тернопільська область, Україна
Смерть 15 серпня 1955(1955-08-15) (65 років)
Нью-Йорк, США США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
США США
Національність українець
Alma Mater ЛНУ ім. І. Франка і Ягеллонський університет[1]
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
США США
Вид ЗС  УГА
Командування
Начальником головної канцелярії Державного Секретаріату ЗУНР
10 січня 1919 — травень 1919
Комендант військового округу «Нижнів»
травень 1919 — кінець 1919
Заступник коменданта «Етапної Команди» УГА
кінець 1919 — січень 1920
Зв'язковий референт УГА при штабі Південно-західного фронту Добровольчої армії в Одесі
січень 1920 — травень 1920
Заступник голови «Ліквідаційна Комісії» УГА
травень 1920 — кінець 1920
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Володимир Бемко (16 вересня 1889, Козова, Тернопільська область — 15 серпня 1965, Нью-Йорк,[2] США) — український галицький правник, громадський діяч, військовик (сотник УГА).

Життєпис[ред. | ред. код]

Державний секретаріат військових справ ЗУНР, лютий 1919.
Сидять зліва направо Володимир Бемко, Орест Підляшецький, Петро Бубела, Дмитро Вітовський, Ростислав-Едмунд Білас, Никифор Гірняк, Роман Шипайло.
Стоять зліва направо Нестор Гаморак, Юліан Буцманюк, Теодор Сивак, Гриць Герасимович, Остап Бородієвич, Семен Магаляс, Володимир Тимцюрак, Василь Панчак, Іван Боберський
Конференція Начальної Команди УВО. Оліва, березень 1923. Зліва направо сидять: Володимир Бемко, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Володимир Целевич, Ярослав Селезінка, Ярослав Індишевський; стоять: Петро Бакович, Юліян Головінський, Осип Рев'юк, Павло Меркун

Закінчив гімназію в Бережанах у 1909 році, вивчав право у Львівському та Ягеллонському університетах. За участь у студентському страйку у Львові 1 липня 1910 року був поміщений австрійською владою до в'язниці протягом 3 місяців.

Як солдат 24-го полку австрійської армії брав участь у першій світовій війні на сербському та італійському фронтах, був поранений і отримав звання поручника.

Ініціатор таємного «Військового комітету» в Коломиї і організатор Листопадового чину на Покутті. З весни 1919 р. заступник державного секретаря військових справ ЗУНР у Станиславові.[2] Комендант військового округу «Нижнів» у травні 1919 року. Заступник коменданта «Етапної Команди» УГА. Зв'язковий старшина УГА при штабі Добровольчої армії генерала Шиллінга в Одесі у січні 1920 року. Заступник голови «Ліквідаційна Комісії» УГА в Києві у травні 1920 року. Пережив жахливий «Чотирикутник смерті», під час якого важко хворів (тиф).

У міжвоєнний період працював адвокатом у Бережанах (його канцелярія знаходилась на першому поверсі «Народного Дому»). Також був головою філій товариства «Рідна школа», Повітового Союзу Кооператив, Бережанського «Українбанку», «Народного Дому», повітового комітету УНДО.[2] За активну діяльність на благо української громади повіту мав чимало конфліктів з окупаційною владою: неодноразово отримував грошові штрафи, заарештовувався поліцією, при цьому кілька чи кільканадцять тижнів перебував у буцегарні.[3]

У 1944 році емігрував до Австрії, 1953 року — до США (Ньюарк, штат Нью-Джерсі). Один з ініціяторів видання збірника «Бережанська Земля» (том 1. — 1970 р.), автор у ньому нарису «Бережани-Бережанщина».[2]

Похований на цвинтарі «Hollywood Cemetery» (Union, N. J.).[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Бережанська Земля. Історично-мемуарний збірник. / Український архів, том XIX. — Видавець: Комітет «Видавництва Бережани», Нью Йорк, 1970. — XV + 877 с. — Зміст № 1 [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.],  — Зміст № 2 [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Галичина Непохитна [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]. Упорядник Роман Король [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Посмертна згадка сл. п. д-ра Володимира Бемка // Бережанська Земля. — Нью Йорк, 1970. — С. VI—VIII.
  • Д-р Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Нью Йорк, 1970. — C. 8—314.
  • Бемко В. Галичани в Одесі // Українська Галицька Армія: матері­али до історії. — Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958.
  • Бемко В. Ліквідаційна комісія УГА // Українська Галицька Армія: матеріали до історії. — Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
  2. ↑ а б в г Волинський Б. Бемко Володимир… — С. 100.
  3. ↑ Бережанська Земля — С. VIII.
  4. ↑ Бережанська Земля — С. VI.
  5. ↑ Реєстр Нагороджених Воєнним Хрестом 1917–1957 Рр. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Герб Західно-Української народної республіки Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бемко_Володимир&oldid=40805041