Бемко Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Бемко
09 УГА Сотник.svg Сотник
Бемко Володимир.jpg
Загальна інформація
Народження 16 вересня 1889(1889-09-16)
м. Козова, (тепер Тернопільська область)
Смерть 15 серпня 1955(1955-08-15) (65 років)
Flag of the United States.svg США
Національність українець
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
Flag of the United States.svg США
Вид ЗС ZUNR coa.svg УГА
Командування
Начальником головної канцелярії Державного Секретаріату ЗУНР
10 січня 1919 — травень 1919
Комендант військового округу «Нижнів»
травень 1919 — кінець 1919
Заступник коменданта «Етапної Команди» УГА
кінець 1919 — січень 1920
Зв'язковий референт УГА при штабі Південно-західного фронту Добровольчої армії в Одесі
січень 1920 — травень 1920
Заступник голови «Ліквідаційна Комісії» УГА
травень 1920 — кінець 1920
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)

Володимир Бемко (16 вересня 1889, Козова, Тернопільська область — 15 серпня 1965, Нью-Йорк,[1] США) — український галицький правник, громадський діяч, військовик (сотник УГА).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив гімназію в Бережанах у 1909 році, вивчав право у Львівському та Ягеллонському університетах. За участь у студентському страйку у Львові 1 липня 1910 був поміщений австрійською владою до в'язниці протягом 3 місяців.

Як солдат 24-го полку австрійської армії брав участь у Першій світовій війні на сербському та італійському фронтах, був поранений і отримав звання поручника.

Ініціатор таємного «Військового комітету» в Коломиї і організатор Листопадового чину на Покутті. З весни 1919 р. заступник державного секретаря військових справ ЗУНР у Станиславові.[1] Комендант військового округу «Нижнів» у травні 1919 року. Заступник коменданта «Етапної Команди» УГА. Зв'язковий старшина УГА при штабі Добровольчої армії генерала Шиллінга в Одесі у січні 1920 року. Заступник голови «Ліквідаційна Комісії» УГА в Києві у травні 1920 року. Пережив жахливий «Чотирикутник смерті», під час якого важко хворів (тиф).

У міжвоєнний період працював адвокатом у Бережанах (його канцелярія знаходилась на першому поверсі «Народного Дому»). Також був головою філій товариства «Рідна школа», Повітового Союзу Кооператив, Бережанського «Українбанку», «Народного Дому», повітового комітету УНДО.[1] За активну діяльність на благо української громади повіту мав чимало конфліктів з окупаційною владою: неодноразово отримував грошові штрафи, заарештовувався поліцією, при цьому кілька чи кільканадцять тижнів перебував у буцегарні.[2]

У 1944 р. емігрував до Австрії, 1953 р. — до США (Ньюарк, штат Нью-Джерсі). Один з ініціяторів видання збірника «Бережанська Земля» (том 1. — 1970 р.), автор у ньому нарису «Бережани-Бережанщина».[1]

Похований на цвинтарі «Hollywood Cemetery» (Union, N. J.).[3]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Бережанська Земля. Історично-мемуарний збірник. / Український архів, том XIX. Видавець: Комітет «Видавництва Бережани», Нью Йорк, 1970. — XV + 877 с. — Зміст № 1,  — Зміст № 2 // Галичина Непохитнa. Упорядник Роман Король
  • Посмертна згадка сл. п. д-ра Володимира Бемка // Бережанська Земля (Нью Йорк, 1970). — С. VI—VIII.
  • Д-р Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля (Нью Йорк, 1970). — C. 8-314.
  • Бемко В. Галичани в Одесі // Українська Галицька Армія: матері­али до історії. — Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958.
  • Бемко В. Ліквідаційна комісія УГА // Українська Галицька Армія: матеріали до історії. — Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Волинський Б. Бемко Володимир… — С. 100.
  2. Бережанська Земля — С. VIІІ.
  3. Бережанська Земля — С. VI.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]