Бердичівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бердичівський замок
Замок з боку річки

49°53′51.31″ пн. ш. 28°34′25.55″ сх. д. / 49.89759° пн. ш. 28.57376° сх. д. / 49.89759; 28.57376
Статуспам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
РозташуванняБердичів, центральна частина
Архітектурний стильбароко
Перша згадкакінець 16 ст, перебудови у 18 ст.
Будівництвокінець 16 ст — 1754 р.
Станцілком задовільний
Бердичівський замок. Карта розташування: Україна
Бердичівський замок
Бердичівський замок (Україна)
Мапа

CMNS: Бердичівський замок у Вікісховищі

Бердичівський замок  — замок, заснований наприкінці 16 століття (фундатор — Януш Тишкевич)

Історія

[ред. | ред. код]
Замок і монастир кармелітів у 1910 р.
Західний фасад костелу монастиря кармелітів босих.

Власник міста розпочав побудову замку наприкінці 16 ст. 1630 року — подарував його католицькому ордену босих кармелітів, (ті мали заборону на право носити шкіряне взуття, звідси «босі»). Замок перетворився на оборонний (кляштор) з військовим гарнізоном і кількома гарматами.

В червені-липні 1648 вояки Максима Кривоноса захопили місто, зруйнувавши замок і монастир.

За Андрусівським перемир'ям 1667 Бердичів відійшов до складу Польщі. Права на замок заявили нащадки Тишкевича і кармеліти. Перемогу отримали кармеліти у 1717. Вони й відбудували в камені у 1739—1754 р.р. в стилі бароко замок і величний костел, що був найбільшим орденським на теренах України.

З 1793 року, після Третього розділу Польщі і втрати нею державності, місто і замок знаходяться у складі Російської імперії. Місто було значним торговельним центром з правом проведення 10 ярмарків на рік.

В роки Другої світової війни замок і монастир зазнали пошкоджень. Відреставровані і передані під культурно-освітні заклади в повоєнні роки. Костел реставровано. На базі колишнього замку і монастиря утворено Бердичівський історико-культурний заповідник.

Джерела

[ред. | ред. код]