Павло Ксаверій Бжостовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Ксаверій Бжостовський
Павел Ксаверый Бжастоўскі
Павло Ксаверій Бжостовський
Павло Ксаверій Бжостовський
П. К. Бжосовський. Невідомий автор, XVIII ст.
Канонік віленський
1755 — 1773
Писар великий литовський
1762 — 1774
Референдар великий литовський
8 серпня 1774 — травень 1787
Попередник Олександр Гарайн
Наступник Гуго Коллонтай
Народився 30 березня 1739(1739-03-30)
Мосарd, Ошмянський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 17 листопада 1827(1827-11-17) (88 років)
Рукайняйd, Віленський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Відомий як перекладач, громадський діяч
Країна Велике князівство Литовське
Рід Бжостовські
Батько Юзеф Бжостовський
Мати Людвіка Садовська
Професія священник, письменник, політик
Релігія католицизм
Нагороди
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бжостовський.

Павло Ксаверій Бжостовський, також Павло Ксаверій Берестовський (30 березня 1739, с. Мосар Ошмянського повіту — 17 листопада 1827, Рукойні) — державний і релігійний діяч Великого князівства Литовського, меценат. Канонік віленський (1755–1773), писар великий литовський (1762–1774) і референдар духовний великий литовський (1774–1787), архідиякон віленський (з 1823)[1]. 1798 року отримав графський титул. Публіцист і перекладач.

Біографія[ред. | ред. код]

П. К. Бжостовський. Художник Ф. К. Фабр, 1797
Палац Бжостовських у Вільнюсі, власником якого Павло Ксаверій став у 1760-і

Представник шляхетського роду Берестовських (Бжостовських) герба «Стремено», син Юзефа. Мав братів Роберта і Станіслава.

З 1758 навчався у Римі в Колегіумі Климентинум, священник з 1763.

Фінансував видання книг єзуїтською, піарською і василіянською друкарнями у Вільно. Переклав з італійської мови книгу «Наука для нових сповідників» («Nauka dla nowych spowiedników», Вільнюс, 1765—1766), з французької мови книги Б. Грасіяна «Універсальна людина» («Cziowiek uniwersalny», Вільнюс, 1765) i Дюамеля Дю Мансо «Робота про сільське господарство» («Dzieło o rolnictwie», т. 1-2, Вільнюс, 1770—1773). Автор книги «Генеалогічні повідомлення про будинок Бжостовських» (різними мовами, 1776, 1796 і 1818).

У 1767 придбав маєток Мерач у Віленському повіті (перейменував його в Павлово), і під впливом ідей філософа-просвітителя Жана Жака Руссо, а також соціалістів-утопістів Томаса Мора, Анрі Сен-Симона та інших провів радикальні соціально-економічні реформи, ввів самоврядування селян[2].

Реформи описав у книзі «Статути для гарного порядку і повинностей осілих людей в маєтку Павлово або Мерач, запропоновані в 1771 році» (Вільнюс, 1771, 2-е видання 1791), «Листи аноніма, що описують комісію вільних павлівських волощанів зі своїм дідичем, ксьондзом Бжостовським, екс-референдарем ВКЛ» (без дати і місця видання).

Після Третього поділу Речі Посполитої (1795) продав Павлово, жив у Дрездені, Римі.

5 червня 1798 року був зведений королем Прусським Фрідріхом Вільгельмом III разом із Олександром Берестовським у графську гідність. Його графський титул був підтверджений 1824 року в Російській імперії.

Після повернення на батьківщину був настоятелем у Рукойнях поблизу Вільно[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Важливі твори[ред. | ред. код]

  • List … pisany do JW Imć Pana S. Brzostowskiego … w roku 1767 12 dnia miesiąca października z Wilna, brak miejsca i roku wydania (przekł. Łaciński: Epistola ad fratrem suum S. Brzostowski …, Wilno 1767)
  • Ustawy stosujące się do dobrego porządku i powinności osiadłych ludzi w dobrach Pawłowie , czyli Mereczu, przepisane roku 1769 Wilno 1771; wyd. następne: Wilno тисяча сімсот дев'яносто один, przedr. S. Kutrzeba, A. Mańkowski: "Polskie ustawy wiejskie XV—XVIII w. ", Kraków 1938 Archiwum Komisji Prawniczej, t. 11; przedr. S. Inglot: Próby reform włościańskich w Polsce XVIII w. Wybór źródeł, Wrocław 1952 s. 245—269
  • Lekarstwa dla wygody gospodarzy w Pawłowie mieszkających, Wilno 1770
  • Kazanie o powinnościach poddanych ku królowi, Wilno тисячі сімсот сімдесят одна
  • Obrona plebana, czyli roztrząśnienie i zbicie zarzutu mu uczynionego z okazji pisma odeń wydanego o rolnictwie . Przełożona z włoskiego , Powst. Pawłów, 26 lipca 1775; brak miejsca i roku wydania (por. Przekłady)
  • Wiadomość genealogiczna o domie Brzostowskich od wejścia z Polski do Litwy, brak miejsca wydania тисяча сімсот сімдесят шість, wyd. następne: Wilno 1818 (także w jęz. łacińskim pt. Domus Brzostowski, Rzym 1 796; także w jęz. francuskim pt. Généalogie de la maison Brzostowski, Rzym 1797)
  • Wieśniaczka, Warszawa +1786 (wyd. Bez nazwiska autora; utwór wywołany powieścią M. Krajewskiego Podolanka wychowana w stanie natury i polemizującym z nią Listem Sandomierzanki do Podolanki)
  • Listy anonima opisujące komisją wolnych włościan z dziedzicem swoim JW księdzem Brzostowskim … Adresowane do Grebla bibliopoli krakowskiego, z powodu wyszłej w drukarni jego książki w тисяча сімсот вісімдесят вісім r., «O poddanych polskich», powst. Тисяча сімсот вісімдесят вісім lub 1789 р brak miejsca wydania (1790); przedr. S. Inglot: Próby reform włościańskich w Polsce XVIII w. Wybór źródeł, Wrocław 1952 s. 270—280; Materiały do dziejów Sejmu Czteroletniego, t. 1, Wrocław тисячу дев'ятсот п'ятдесят п'ять (autorstwo sporne; S. Inglot wysunął hipotezę o autorstwie J. Wybickiego)
  • Pawłów od r. 1767—1795 od jednego przyjaciela domowego opisany, Wilno 1811 (część zamierzonego przez autora wydania zbiorowego)
  • Rozmyślanie na wsi w Turgielach, Wilno 1811 (część zamierzonego przez autora wydania zbiorowego)
  • Kościoły, malowania znaczniejsze w Rzymie, w niektórych miastach włoskich, niemieckich, francuskich, polskich, podług opisania innych ode mnie uważane, Wilno 1811 (część zamierzonego przez autora wydania zbiorowego)
  • Wspomnienia Brzostowskiego ogłoszone m.in. w artykule: «Wspomnienia dawnych Polaków», Pielgrzym z Tęczyna (dod. Muzy Nadwiślańskiej) 1823, t. 1.

Переклади[ред. | ред. код]

  • J. Ciapiński: Oda na szczęśliwą koronacją Najjaśniejszego Pana Stanisława Augusta napisana w łacińskim języku … na polski język przełożona 1764 r. w Wilnie, brak miejsca i roku wydania
  • Nauka dla nowych spowiedników z włoskiego języka na polski wytłumaczona, cz. 1-2, Wilno 1765—1766, wyd. 2 Berdyczów тисяче сімсот сімдесят чотири
  • B. Gracian: Człowiek uniwersalny z francuskiego przełożony rp 1765, Wilno brak roku wydania
  • HL Duhamel du Monceau: Dzieło o rolnictwie … po francusku napisane, na polski język przetłumaczone, t. 1, Wilno 1770; t. 2, Wilno тисячі сімсот сімдесят три; przedmowę tłumacza przedr. Z. Florczak, L. Pszczołowska: Ludzie Oświecenia o języku i stylu, t. 1, Warszawa 1958.

Редакторська праця[ред. | ред. код]

  • Zebranie z listów papieskich … dla nauki panien WW. Zakonnych … Przez Konstantyna Brzostowskiego w roku pańskim 1710 wydane, a teraz kosztem i staraniem … przedrukowane , Brak miejsca i roku wydania (2 poł. XVIII wieku)
  • Zabawki przystojnego człeka, brak miejsca i roku wydania.

Листи[ред. | ред. код]

  • Do Kazimierza Nestora Sapiehy z 7 grudnia 1790, Gazeta Narodowa i Obca 1790
  • Do J. Zawadzkiego z roku 1809 wyd. T. Turkowski: Materiały do dziejów literatury i oświaty na Litwie i Rusi, t. 1, Wilno 1935 s. 148—151.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Валерый Пазднякоў. Бжастоўскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 326.
  2. ↑ 87. Што такое «Паўлаўская рэспубліка»? [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.
  3. ↑ Валерый Пазднякоў. Бжастоўскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 327.
  4. ↑ Zbigniew Dunin-Wilczyński. Order Świętego Stanisława. — Warszawa, 2006. S. 179.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_Ксаверій_Бжостовський&oldid=39957300