Боб Бімон
| Боб Бімон Роберт Бімон | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Боб Бімон у 1992 | |||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||
| Громадянство |
 США | ||||||||||||||
| Народження |
29 серпня 1946 (77 років) Джамейкаd, Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | ||||||||||||||
| Зріст | 191 см | ||||||||||||||
| Вага | 70 кг | ||||||||||||||
| Alma mater | North Carolina Agricultural and Technical State Universityd, University of Texas at El Pasod, Jamaica High Schoold і Університет Аделфі | ||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||
| Країна |
США | ||||||||||||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||||||||||||
| Дисципліна | стрибки в довжину | ||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||
 Боб Бімон у Вікісховищі | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Роберт (Боб) Бімон (англ. Bob Beaomn, 29 серпня 1946) — американський стрибун у довжину, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу.
Рекорд світу 8 м 90 см, встановлений Бімоном на Олімпіаді 1968 року в Мехіко, протримався 22 роки 326 днів, доки його не побив у 1991-му Майк Пауелл.
Ранні роки життя[ред. | ред. код]
Роберт Бімон народився в Південній Ямайці, Квінз, Нью-Йорк.
Коли він навчався в школі, його помітив відомий тренер із легкої атлетики Ларрі Елліс. Бімона включили у всеамериканську легкоатлетичну команду. У 1965 він був другим за рейтингом серед американських стрибунів у довжину й отримав стипендію Техаського університету в Ель-Пасо.[1]
У 1965 Бімон встановив рекорд із потрійного стрибка серед студентів. 1967 року він виграв змагання зі стрибків у довжину чемпіонату США в закритих приміщеннях і здобув срібну медаль Панамериканських ігор у цій дисципліні.[2]
Бімон відмовився виступати проти команди університету Брігема Янга, стверджуючи, що той проводить расистську політику, за що його навчання в Техаському університеті призупинили. Він залишився без тренера, й тренувався неофіційно під керівництвом іншого олімпійця Ральфа Бостона.[3]
Олімпіада 1968[ред. | ред. код]
Перед Олімпіадою в Мехіко Бімон був фаворитом: того року він виграв 22 з 23 змагань, встановив свій особистий рекорд 8 м 33 см, мав також результат 8,39 при сприятливому вітрі.[2] На Олімпіаді він ледь не вибув у кваліфікаційних змаганнях, зробивши два заступи, але потім переміряв розбіг і зумів кваліфікуватися в останній спробі. Його супротивниками в фіналі були чемпіони двох попередніх Олімпіад американець Ральф Бостон та британець Лінн Дейвіс, а також дворазовий бронзовий призер Ігор Тер-Ованесян, який представляв Радянський Союз.[4]
18 жовтня Бімон установив світовий рекорд, стрибнувши в першій спробі на 8,90. Попередній рекорд було поліпшено на 55 см. Коли оголосили результат, Бімон не зразу зрозумів, що він зробив, оскільки не знав метричної системи.[5] Його тренер і товариш в американській команді Ральф Бостон повідомив Бобу, що він перевищив рекорд світу майже на 2 фути, у Бімона від емоційного шоку підігнулися ноги[6]. Він упав на коліна, закрив обличчя руками, супротивники допомогли йому звестися.[7] Чемпіон попередньої Олімпіади Лінн Дейвіс сказав Бімону: «Ти знищив це змагання».
До стрибка Бімона рекорд світу покращували, починаючи з 1901 року, 13 разів, у середньому на 6 см, найбільше на 15 см. Тільки через 22 роки, в 1991-му Майк Пауелл стрибнув на 8,95 на токійському чемпіонаті світу, але результат Бімона досі залишається олімпійським рекордом.
Бімон приземлився в далекому кінці ями з піском. Пристрій, що вимірював довжину стрибка, не передбачав такого результату, тож судді змушені були вимірювати вручну, що додало результату сенсаційності. Незабаром після цього стрибка почався дощ, що завадило супротивникам конкурувати. Друге місце зайняв Клаус Бер з результатом 8,19 м.
Рекорду сприяли кілька природних факторів.[8] На висоті Мехіко опір повітря менший, що повинно було додати до довжини приблизно 4 см. Попутний вітер був 2 м/с, що є максимальним значенням, при якому рекорди ще фіксують. За оцінками це могло додати до результату ще 31 см.[8] Крім рекорду Бімона, світові рекорди було покращено у всіх спринтерських та стрибкових дисциплінах. Лі Еванс встановив рекорд у бігу на 400 метрів, що тримався 20 років.
Бімон більше ніколи не стрибав далі, ніж 8,22. Sports Illustrated назвав рекорд Бімона серед 5 найвизначніших спортивних подій 20-го століття.
Після рекорду[ред. | ред. код]
Незабаром після Олімпіади в Мехіко, Бімона драфтувала баскетбольна команда Фінікс Санз.[9] 1972 року він закінчив Університет Аделфі за спеціальністю соціологія.[10]
Бімон займався пропагандою спорту серед молоді, співпрацював із колишнім губернатором Каліфорнії Арнольдом Шварценегером, вів спортивні програми в кількох університетах.
Джошуа Ортіс знімає документальний фільм Behind The 8.9.[11] Планується показати його на Олімпіаді 2016.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Williams, Lena. «TRACK AND FIELD; Soothing an Old Ache» [Архівовано 10 грудня 2007 у Wayback Machine.], The New York Times, January 1, 2000. Accessed November 7, 2007.
- ↑ а б Bob Beamon [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]. sports-reference.com
- ↑ Bob Beamon Biography [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] at thehistorymakers.com
- ↑ Rob Bagchi (23 листопада 2011). 50 stunning Olympic moments No2: Bob Beamon's great leap forward. The Guardian. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 12 березня 2016.
- ↑ CCTV International. Cctv.com. 15 жовтня 2008. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 29 жовтня 2011.
- ↑ Great Olympic Moments – Sir Steve Redgrave, 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 12 березня 2016.
- ↑ Encyclopædia Britannica Article on Bob Beamon. Britannica.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 29 жовтня 2011.
- ↑ а б Ward -Smith, A.J., (1986) Altitude and wind effects on long jump performance with particular reference to the world record established by Bob Beamon. Journal of Sports Science, 4, 89–99
- ↑ Draft Oddities [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.], nba.com
- ↑ The HistoryMakers. The HistoryMakers. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
- ↑ Joshua Ortiz. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- ↑ Beamon Communications [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.].
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 29 серпня
- Народились 1946
- Уродженці Квінза
- Випускники Університету Аделфі
- Стрибуни в довжину США
- Олімпійські чемпіони США
- Афроамериканські легкоатлети
- Призери Панамериканських ігор 1967 року
- Срібні призери Панамериканських ігор
- Спортсмени з Коннектикуту
- Спортсмени зі штату Нью-Йорк
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1968
- Легкоатлети на літніх Олімпійських іграх 1968