Спринт (легка атлетика)

Спринт (від англ. sprint) — сукупність легкоатлетичних дисциплін, де спортсмени змагаються з бігу на короткі (спринтерські) дистанції по стадіону. Спринтом вважаються дистанції до 400 метрів включно. У програму Олімпійських ігор включений гладкий біг на 100, 200 та 400 метрів у чоловіків і жінок, естафетний біг 4x100 і 4x400 метрів у чоловіків та жінок.
Фізіологія[ред. | ред. код]
Характерною особливістю спринту є функціонування організму в режимі креатин-фосфатного алактатного і анаеробного лактатного режимів енергоспоживання. На коротких дистанціях кров просто не встигає зробити цикл кровообігу. Час проходження крові великим колом кровообігу становить 26 секунд, причому ноги це периферія кровоносної системи.
Дистанції[ред. | ред. код]
Змагання у спринті проводяться на офіційних змаганнях (чемпіонати Світу, Європи, Олімпійські ігри), а також входять в програму легкоатлетичного багатоборства.
60 м[ред. | ред. код]
Офіційні забіги на 60 метрову дистанцію проходять у закритих приміщеннях на прямій ділянці 200 метрової дистанції або окремому біговому сегменті доріжки. Так як забіг триває 6-9 секунд, то хороша стартова реакція в цій дисципліні важливіша, ніж в будь-який іншій.
100 м[ред. | ред. код]

Проводиться на літніх стадіонах на прямій ділянці 400 метрової доріжки. Вважається однією з найпрестижніших дисциплін, як в легкій атлетиці, так і в спорті взагалі.
200 м[ред. | ред. код]
Проводиться на літніх і на зимових (рідше) стадіонах. Дистанція включає в себе проходження однієї кривої і потім прямої ділянки. У зв'язку з цим вимагає певних навичок швидкісної витривалості і техніки проходження поворотів без зниження швидкості.
400 м[ред. | ред. код]
Проводиться на літніх і на зимових стадіонах. Так званий «довгий спринт». Вимагає швидкісної витривалості та вміння грамотно розподілити сили впродовж всієї дистанції.
Естафети[ред. | ред. код]
Проводяться на літніх і на зимових стадіонах. В офіційну програму Олімпійських ігор входять 4 x 100 та 4 x 400 метрів.
Нестандартні дистанції[ред. | ред. код]
Нестандартні спринтерські дистанції, зазвичай, становлять 30, 50, 150, 300, 500 метрів, естафету 4×200 м тощо.
Див. також[ред. | ред. код]
- Фальстарт
- Світові рекорди в бігу на 100 метрів
- Світові рекорди в бігу на 200 метрів
- Рекорди світу з бігу на 400 метрів (чоловіки)
Література[ред. | ред. код]
- Филин Владимир Павлович. Бег на короткие дистанции. — Москва : «Физкультура и спорт», 1965. (рос.)
- Бартенев Леонид Владимирович. Бег на короткие дистанции. — Москва : «Физкультура и спорт», 1971. (рос.)
- Алабин В. Г., Юшкевич Т. И. Спринт. — Минск : «Беларусь», 1977. (рос.)
- Максименко Г. Н., Табачник Б. И. Тренировка бегунов на короткие дистанции. — Киев : «Здоровье», 1985. (рос.)
- Озолин Эдвин Сигизмундович. Спринтерский бег. — Москва : «Физкультура и спорт», 1986. — 160 с. — 25 000 прим. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття про легку атлетику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|