Януш Богдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Богдан Януш)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Януш Богдан
Bohdan Janush.jpg
Народився 1898[1]
Львів[2]
Помер 5 листопада 1930(1930-11-05)
Львів
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Діяльність історик
Відомий завдяки археологія
У шлюбі з Ядвіґа Рудомінівна

Богда́н Я́нуш (псевдонім Василь Карпович; 1898, Львів[3] — 5 листопада 1930, Львів) — український археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві (19211930) і редактор журналу «Wiadomości Konserwatorskie».

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в гімназії Львова, закінчив 7 класів. Мав намір скласти «матуру» екстерном. Заробляти на життя почав зі шкільних років, тому не зміг навчатись в університеті. Відвідував приватні виклади професора Карела Гадачека в Львівському університеті.

1907 року працював в музеї Шевченка у Львові. Надалі на прожиття заробляв «пером». Перед Першою світовою війною — редактор видання «Kurjera Lwowskiego».

1923 року був призначений консерватором праісторичних пам'яток Львівського округу.

1924 року власним коштом почав видавати місячник «пол. Wiadomości Konserwatorskie», а у 1925 р. припинив — через брак коштів.

У 1928 р. певний час був керівником «Музею Покуття» в Станіславові. В 2-й половині 1929 року через фінансові проблеми втратив меблі, бібліотеку[4] Школярем проводив дослідження цвинтаря в Кукізові.[5]

У 19211925 рр . був співробітником Музею НТШ й ініціатором Кружка любителів Львова. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.[6]

Досліджував історію й архітектуру церков на території княжого Львова: св. Миколая, св. Онуфрія, св. П'ятниці, зруйнованої 1776 року церкви св. Теодора, а також вірменської катедри.

Розвідки українською мовою містив під псевдонімом Василь Карпович у журналі «Стара Україна» (19241925). Досліджував дерев'яне будівництво на околицях Львова, вірменські і волоські пам'ятки Львова та Тернопільщини, зокрема, Przeszłość і zabytki województwa Tarnopolskiego, 1926 — одну з перших сумлінних регіональних монографій Польщі,[5] та ін.). 1929 року на засіданні Політехнічного товариства у Львові прочитав доповідь «Костельна архітектура львівського середньовіччя».[7]

Через нерозв'язні, на його думку, проблеми, застрелився 5 листопада 1930 року у Львові[4]. Був похований на Личаківському цвинтарі, поле 13[8]. Через одну могилу у 1915 р. був похований відомий історик Ковалишин Франц. Обидві могили втрачені, на похованні Богдана Януша співробітниками музею «Личаківський цвинтар» встановлено пам'ятний знак[9].

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1993 р. іменем Богдана Януша названо вулицю у Львові в місцевості Підзамче.[10]

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Ядвіґа Рудомінівна.

Праці[ред. | ред. код]

Автор кількох збірок матеріалів до археологічної карти Східної Галичини:

  • «Z pradziejów ziemi Lwowskiej» (1913)
  • «Zdobnictwo ludowe w okolicach Lwowa» (1913)
  • «Kultura przedhistorycana Podola galicyjskiego» (1914/1919[4])
  • «Człowiek przedhistoryczny» (1914)
  • «Zabytki przedhistoryczne Galicyi wschodniej» (1918)
  • «Karaici w Polsce» (Kr., 1927)
  • «Zabytki monumentalnej architektury Lwowa» (Lw., 1928)[5]
  • «Bibliografia Ormian w Polsce» (не видана).[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://histmag.org/grafika/articles6/bohdan-janusz/ilustracja2.jpg
  2. https://histmag.org/grafika/articles6/bohdan-janusz/ilustracja2.jpg
  3. https://histmag.org/grafika/articles6/bohdan-janusz/ilustracja2.jpg
  4. а б в Helena Burchard. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 587.
  5. а б в г Helena Burchard. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 588.
  6. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
  7. Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 91.
  8. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 202. — ISBN 966-8955-00-5.
  9. Ковалишин Франц Ксаверій
  10. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 71. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]