Церква святого Миколая (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Церква святого Миколая
Ukraine-Lviv-Church of Nicholas-1.jpg
49°50′50″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8474000° пн. ш. 24.0289778° сх. д. / 49.8474000; 24.0289778Координати: 49°50′50″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8474000° пн. ш. 24.0289778° сх. д. / 49.8474000; 24.0289778
Тип споруди церква і православна церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Кін. будівництва між 1264 і 1340 роками
Належність Українська Православна Церква Київського Патріархату[1]
Адреса вул. Богдана Хмельницького, 28
Церква святого Миколая (Львів). Карта розташування: Львів
Церква святого Миколая (Львів)
Церква святого Миколая (Львів) (Львів)
Церква святого Миколая у Вікісховищі?

Це́рква Свято́го Микола́я — чинна церква Української Православної Церкви Київського Патріархату, пам'ятка архітектури національного значення, один із найдавніших храмів Львова. Знаходиться під горою Будельницею на вул. Богдана Хмельницького, 28 г (колишній Волинський тракт).

Історія[ред.ред. код]

Посвята церкви Святому Миколаєві, котрий є зокрема покровителем торговців, а також розміщення поблизу брами на старій торговиці (ринку), дають підстави вважати, що фундаторами церкви були давні львівські купці. Існує однак й історична традиція, згідно з якою церква була надвірною для галицько-волинських князів, княжою усипальницею, та осередком громадсько-політичного життя раннього Львова. Традиція ймовірно навіяна княжим привілеєм наданим церкві.

Церква збудована імовірно між 1264 і 1340 роками. Документ 1292 року, про надання князем Левом церкві земельних угідь, може вказувати на одну із можливих дат завершення будівництва.

У 1471 році церкву було звільнено від податків, а 1543 року парофія звільняється від замкового присуду[2].

Із 1544 року при церкві існувало Миколаївське братство. Від 1700 року церква належала Греко-католицькій Церкві, від 1946 — до Православної Церкви Московського Патріархату, з 1989 — Православна Церква Київського Патріархату[1].

Архітектура[ред.ред. код]

План церкви. Вид з півдня

Пам'ятка не зберегла свого первозданного вигляду. Від первісної церкви залишилися тільки фрагменти стін. Її змінили ґрунтовні перебудови після пожеж 1623 та 1800 рр., коли згоріли криті ґонтом дахи, купол і вежа-дзвіниця над бабинцем. Будівля зведена на старому цвинтарі, а це підтверджує існування на цьому місці давнішої, можливо, дерев'яної церкви.

Церква являє собою своєрідну хрещату в плані споруду з квадратною навою, навколо якої групуються об'єми вівтаря з півкруглою апсидою, прямокутного бабинця і бічних каплиць, також з півкруглими апсидами.

Ukraine-Lviv-Church of Nicholas-3.jpg

Нава і вівтарна частина завершені типовими для української архітектури банями з ліхтарями. Об'ємно-планувальна композиція Миколаївської церкви зближує її з давніми храмами Київської Русі, а також має аналоги в архітектурі південних слов'ян. Від будівлі XIII ст. залишилися план, нижня частина кам'яних стін і відкриті з-під тиньку апсиди, вимурувані з тесаних блоків білого вапняку. Застосування у будівництві тесаного білого каменю було поширене в XIIXIII ст. у Галицько-Волинській Русі.

В другій половині XVII ст. церкву перебудовано й роботи закінчено у 1701 році, як про це свідчить надпис на арці головної нави. У 1776 році було прибудовано захристя.

Церква пов'язана також із традиціями балкайської та вірменської архітектури.

Поєднання класичного візантійсько-руського хрестовокупольного плану з романською будівельною технікою витворило новий самобутній стиль, характерний для зодчества давньої Галичини.

У 1926 році довкола церкви було збудовано кам'яний паркан із залізними ґратами, який виготовили за проектом Олександра Лушпинського.

Реліквії церкви[ред.ред. код]

Із старовинних пам'яток мистецтва тут збереглися ікона Федора Тіронського (XVII ст.) та ікона Богоматері, яка є цінним твором львівського малярства першої половини XVII ст., за стилем близька до школи художника Федора Сеньковича.

У церкві зберігаються мощі Святого Миколая Чудотворця, котрі подарував церкві антіохійський Патріярх Йоаким V, під час свого перебування у Львові, требник Петра Могили 1719 року, хоругва 1760 року, на одному боці якої зображення святого Миколая, на другому — Ісус Христос з пристоячими.

Фрески головного фасаду церкви із зображенням св. Миколая, Розп'яття, св. Івана та Богородиці були виконані у 1924 році українським митцем Петром Холодним.

Сучасний іконостас був виготовлений у псевдовізантійському стилі у 1947 — 1949 роках, стінні розписи у 1955 — 1957 роках. У 1990 році розписи церкви були відреставровано.

У 2014 році на дзвіниці церкви Святого Миколая було знайдено дерев'яні скульптури ангелів. За оцінками мистецтвознавців, це роботи, найімовірніше, видатного Йогана Ґеорґа Пінзеля (середини ХVІІІ століття). Скульптури були відреставровані фахівцями[3].

З ініціативи духовенства, громади церкви Св. Миколая, Мистецького фонду імені короля Данила, науковців, що досліджують історію найдавнішої православної церкви Львова, було створено виставку «Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові»[4].

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]